«Крим — наш»: як повернути анексований півострів до складу України

20 січня — День Автономної Республіки Крим. Тієї самої, яка з 2014-го перебуває в окупації. Російська влада відмовляється навіть обговорювати ймовірність повернення Криму до України. Офіційний Київ намагається не дати світової громадськості забути про те, що півострів — наш. У тому числі — із допомогою Кримської платформи. Але поки зрушень в рамках деокупації майже немає. Чому так? Що ще повинні (можуть) зробити Україна і світ, щоб Крим повернувся в нашу гавань? "Коментарі" спробували розібратися в цьому питанні разом із експертами.

Як повернути Крим Україні? Колаж: "Коментарі" / Дмитро Романюк

"Вкрай необхідний чіткий порядок денний"

Колишній перший заступник начальника Держгідрографії України, юридичний експерт, експерт із питань морського права Богдан Устименко впевнений: "Перш за все, державі разом з експертним середовищем необхідно розробити і затвердити комплексний практичний документ — стратегію, яка міститиме умовні військовий, юридичний, дипломатичний, інформаційний, соціально-гуманітарний та інші розділи".

Але цей документ, підкреслює експерт, не повинен бути порожньою гарною декларацією, як люблять робити наші політики.

"Вкрай необхідний чіткий порядок денний, із зазначенням конкретних дій, термінами їх виконання та відповідальними особами. Ця стратегія також повинна містити цілий блок питань, спрямованих на захист національної безпеки України у сфері морської діяльності, оскільки Кримський півострів практично з усіх боків омивається Чорним і Азовським морями", — зазначає Богдан Устименко.

За його словами, ряд питань морської безпеки необхідно вирішити вже в цьому році:

1. Визнати недійсним Договір між РФ і Україною про спільне використання Азовського моря і Керченської протоки;

2. Прийняти Закон про територіальне море України з визначенням координат серединної лінії;

3. Встановити в територіальному морі навколо Криму район, закритий для плавання (крім гуманітарних суднозаходів);

4. Розпочати процедуру встановлення морського кордону між Україною і РФ із допомогою примусових переговорів (на підставі прецедентної справи 2018 року "Тимор проти Австралії");

5. Створити в Україні підрозділ при РНБО, відповідальний за координацію у сфері морської діяльності.

Росія не поважає міжнародне право

Експерт аналітичного центру Kyivstratpro Тарас Семенюк зазначає, що питання Криму знаходиться у двох площинах.

"Україна не може просто мовчати на анексію півострова, тому що це буде означати визнання втрати Криму, — пояснює експерт. — Одночасно немає поки чітких механізмів, які змусили б Росію повернути Крим Україні. І це розуміють не тільки в Києві".

Проблема, підкреслює Тарас Семенюк, в тому, що міжнародне право, яке так-сяк діяло після Другої світової війни, не поважає ряд країн. І Росія — одна з них.

"Міжнародне право має забезпечувати всім рівні права і захист. Але на ділі виходить інакше. І світова спільнота не може змусити країну, яка окупувала територію іншої, покинути її. Приклад Кіпру тому підтвердження. Він розділений роками — і поки не видно, яким чином можна змусити Туреччину покинути окуповану нею територію. Те саме і з Кримом. Але це не означає, що слід миритися. Україна готує правову базу і основу для засудження дій Росії і повернення території в майбутньому. Історія довела, що імперії з часом розпадаються", — резюмує аналітик.

Раніше "Коментарі" досліджували питання постачання води до Криму, щоб дізнатися, чи дочекаються мешканці анексованого півострова питної води у 2021 році.