Рубрики
МЕНЮ
Вечканова Елена
Постійне порушення режиму тиші на Донбасі турбує наших міжнародних партнерів. Особливий інтерес до справи постійно виявляють політики Німеччини і Франції. Днями уряди цих країн навіть закликали сторони конфлікту до прояву стриманості в спільній заяві. Документ надано на сайті німецького МЗС.
Німеччина і Франція занепокоєні ескалацією на Донбасі. Колаж: "Коментарі" / Д. Романюк
"Коментарі" вирішили поцікавитися, як виглядає ця ситуація для експертів — поки реакція європейців (на відміну від тих же Штатів) на війну в Україні досить стримана, а Росія продовжує нагнітати ситуацію. Фахівці спробували проаналізувати, чому ЄС не може (або не хоче) більш жорстко відповідати РФ, і які висновки варто зробити Україні.
Політичний експерт директор Інституту світової політики Євген Магда зазначає, що спільна заява, з якою виступили 3 квітня Німеччина і Франція щодо ситуації на Донбасі, це на сьогодні — максимум, на який здатні провідні країни ЄС.
"Якщо не враховувати дзвінка пана Борреля, глави європейської дипломатії, своєму українському колезі Дмитру Кулебі. Потрібно розуміти, що в ЄС, на відміну від США, дещо інша — консенсусна — система прийняття рішень, — пояснює експерт. — І це помітно відбивається на зовнішній і внутрішній політиці ЄС".
При цьому Магда звертає увагу, що в українському інформаційному просторі з'явилися повідомлення, що глави держав "нормандського формату" президенти України — Володимир Зеленський, Франції — Емманюель Макрон, а також канцлер Німеччини Ангела Меркель проведуть на цьому тижні телефонні переговори про ситуацію на Донбасі. "За дужками" цієї розмови залишиться російський президент Володимир Путін — керівник ще однієї складової "нормандської четвірки".
"Це, звичайно, добре. Але виглядає вторинним, у порівнянні з відеоконференцією, яку провели Путін, Макрон і Меркель минулого тижня, — підкреслює Євген Магда. — Якщо врахувати, що ситуація на Донбасі залишається стабільно напруженою, а РФ постійно грає м'язами, то подібна конференція, дата якої поки навіть не визначена — слабка втіха... На мій погляд, для України це урок на тему того, що нам слід покладатися тільки на себе. Треба самим бути сильними, щоб з нами рахувалися".
Експерт Українського інституту політики Данило Богатирьов зазначає, що Німеччина і Франція зацікавлені в мирному врегулюванні конфлікту. І врегулювання у форматі, прописаному в Мінських угодах, їм цілком підходить.
"Водночас для США мирне врегулювання не представляє ніякої цінності. Їм навпаки важливо зберігати конфлікт на Донбасі в "тліючому" вигляді, використовуючи його, як засіб для постійного стримування Росії через необхідність прив'язки ресурсів до цього регіону, — вважає Данило Богатирьов. — Саму Росію врегулювання на умовах Комплексу заходів із виконання "Мінських угод" від лютого 2015 року могло б влаштувати в 2015-му, але зараз це вже спричинило б для неї іміджеві втрати перед власним населенням".
Що стосується України, то в Києві вже відкрито говорять про намір переписати Мінські угоди, нагадує експерт.
"Це означає, що в теперішньому вигляді виконувати їх українська влада не збирається через побоювання перекроювання електоральної карти країни і страху перед вуличними радикалами. В сумі все вищевикладене створює ситуацію, при якій переговори про мирне врегулювання зайшли в глухий кут, а обидві протиборчі сторони намагаються посилити свої переговорні позиції, вдаючись до демонстрації готовності застосування сили", — резюмує Данило Богатирьов.
Нагадаємо, раніше "Коментарі" розповідали, що українська сторона заявила про вихід із Тристоронньої контактної групи з питань Донбасу. Причини можна дізнатися в нашому матеріалі.
Також на порталі знайдеться інформація про те, які плани, на думку американського військового, має Росія на українські території.
Новини