Ексклюзив Договір Зеленського з Путіним: що обіцяє "перемир'я" для України

Президент України Володимир Зеленський вперше за 5 місяців провів телефонну розмову з президентом РФ Володимиром Путіним. Говорили, зокрема, про Донбас. Які висновки можна зробити з тих даних, що стали відомі після цієї розмови, чи варто чекати реального перемир'я або нас чекає капітуляція, як вважають опоненти президента з правого крила — на ці та інші питання в ексклюзиві "Коментарів" відповіли експерти.

"Формування анклаву РФ в правовому полі України".

"Нам дали знову шматочок інформації, по якому, як ворожка на кавовій гущі, потрібно вибудувати візуалізацію, – зазначає кризовий керуючий, експерт з питань ОРДЛО Руслан Ригованов. – Мені бачиться наступне: після того, як не вийшов план А, включається план Б. Тобто тепер ми знаємо, що план Б не полягав у визволенні території. Прямий дзвінок Путіну, заморожування інтеграційних процесів і військових дій призводить тільки до одного варіанту: заморожування, формування анклаву РФ в правовому полі України".

На думку експерта, відсутність виборів в обласні ради і ряд територіальних громад на лінії розмежування побічно підтверджують розвиток подій.

"Зрада? Перемога? Навряд чи сьогодні варто говорити про конкретний результат, – продовжує Руслан Ригованов. – Тенденція зберегти компроміс і стара формула : "Кожен так тримає вотчину свою". Про що ж, крім загальновідомого, говорили президенти, ми дізнаємося через два роки (якщо доживемо) з нових "плівок Деркача".

В цьому ракурсі дзвінок Зеленського, вважає експерт, — це не спроба вирішити проблему, не вибір програти або перемогти в битві за Донбас, а підготовка до проведення місцевих виборів і варіант утримати владу.

"Намагання догодити Заходу, передусім, який несе економічні втрати, в тому числі і від своїх санкцій проти РФ, – пояснює Руслан Ригованов. – Поки що всі домовленості – це лише бажання. А світова політика може внести будь-які корективи".

Говорячи про (не)ймовірності збереження перемир'я, експерт підкреслив, що Росія намагається максимально контролювати бойовиків. Але повною мірою цього немає.

"Знаючи ментальність донецьких/луганських, хоч і відщепенців, навряд чи РФ зможе повною мірою гарантувати виконання ними зобов'язань, – пояснює Руслан Ригованов. – Крім того, горілка і наркотики в рядах сепаратистів – досить часте явище. І якщо не нерви, то пороки все одно змусять зробити постріл. І там вже може бути будь-який розвиток подій. Як відомо, це вже приблизно 30-те перемир'я. І жодне поки що не спрацювало".

"Спроба продавити прямий діалог між Україною та НЗФ"

Керівник проектів Центру досліджень проблем громадянського суспільства, аналітик Марія Кучеренко сумнівається, що узгоджений у ТКГ документ має шанси бути робочим, тобто – допомогти в стійкому припиненні вогню (базовій умові компонента безпеки).

"В першу чергу тому, що сторони військового протистояння, як і в Мінських угодах, названі некоректно, – пояснює аналітик. – Мова йде про Збройні сили України та незаконні збройні формування (НЗФ) ОРДЛО. Крім того, загроза таїться і в згадці Спільного центру з контролю і координації питань припинення вогню і стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК) "у чинному складі". Тут неминуче виникне поле для російських маніпуляцій".

Марія Кучеренко нагадує, що РФ, вийшовши з СЦКК в кінці 2017 року під надуманим приводом, намагалася зіштовхнути Україну з необхідністю комунікувати з НЗФ ОРДЛО в рамках цього формату. Адже бойовики заявили, що тепер вони будуть повноцінною стороною-учасником.

"Тим не менш, в СЦКК залишилася тільки одна законна сторона – українська. Узгодження цього перемир'я – в першу чергу спроба продавити прямий діалог між Україною та НЗФ. І саме в цьому полягає основний ризик", – вважає аналітик.

Чи хоче Путін миру

Політолог Андрій Окара називає ідеєю фікс Зеленського те, що з Кремлем можна домовитися.

"Мовляв, потрібно лише правильно подивитися в очі Путіну. І подібні дії нібито можуть привести до становлення миру, тому що Путін нібито цього теж хоче, – говорить експерт. – На думку Зеленського, просто оточення російського президента доносить до нього неправильну інформацію і таким чином ним маніпулює. Ця ідея Зеленського показує його компетенції політичної проблематики як такої".

При цьому, підкреслює Андрій Окара, у Зеленського є вдалий досвід обміну утримуваними особами.

"А тому в тій частині, яка стосується обміну полоненими, я вірю в успішність переговорів, – зазначає політолог. – Щодо змін в Мінських угодах, як того хоче Київ (спершу передача Україні контролю за кордоном, а потім – вибори в ОРДЛО, – ред.), – це малоймовірно. Кремль послідовно наголошує, що домовленості – недоторкані, що не для того вони створювалися. Їх фактично можна розглядати як форму капітуляції України після Іловайська та Дебальцеве".

У довгострокове і стабільне перемир'я Андрій Окара не вірить.

"Тому що не бачу для цього підстав, – пояснює він. – Зате бачу, що перемир'я може призвести до послаблення позицій української влади та до того, що певні політсили і ветеранські організації будуть виставляти ультиматуми Зеленському".

Раніше ми повідомляли, що під час розмови політики обговорили виконання домовленостей, про які домовлялися в Нормандському форматі в Парижі дев'ятого грудня 2019 року. Президент України підняв питання безпеки на Донбасі, і лідери країн зійшлися на думці, що припинення вогню — це перший крок для мирного врегулювання конфлікту.