Діалог президентів: які слова у Зеленського "приписали" Байдену і до чого тут НАТО

В Офісі президента неправильно витлумачили деякі висловлювання Джозефа Байдена щодо ймовірного членства України в НАТО

В українському медіапросторі активно обговорюють черговий ймовірний "прокол" Офісу президента з дипломатичного боку. Мова про офіційний звіт стосовно підсумків телефонної бесіди між Володимиром Зеленським та Джозефом Байденом, яка відбулася напередодні, 7 червня.

Як стало відомо, в ОП американському президентові "вклали в уста" слова щодо важливості надання Україні ПДЧ (Плану дій щодо членства) в НАТО. Через деякий час цю помилку усунули. Однак "неприємний післясмак" на Заході, ймовірно, залишився.

"Коментарі" попросили експертів пояснити, чи дійсно це була помилка, і якщо так, то невже в ОП можуть допускати подібного роду неточності. Фахівці розповіли, чи є ризик для української влади, котра все частіше критикує Штати і Євросоюз (за те, що не пускають в НАТО, допустили "Північний потік-2", мало допомагають Україні і так далі), взагалі втратити підтримку Заходу.

"Вирішувати за нас наші завдання ніхто не збирається"

Голова правління Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко вважає, що сталася помилка. Такі, за його словами, під час розшифровки переговорів телефоном трапляються не тільки в Україні. Коли одна сторона не зовсім зрозуміла, що сказала інша.

"Таке буває і у США, і в інших країнах Заходу. Виправили — і добре. Це не проблема, — упевнений експерт. — Проблема в тому, що ми щось вимагаємо у Заходу, тоді як самі слабо просуваємося в плані реформ, у плані "домашнього завдання". Щоб, нарешті, перестати щось просити, а то і вимагати чогось у Заходу, який, можливо, і хотів би нас прийняти в НАТО, потрібно досягти сумісності стосовно кількісних і — особливо — якісних показників".

Павло Жовніренко зазначає, що наш уряд щороку приймає річну програму Україна-НАТО, де розписує, що потрібно зробити.

"Але, як правило, це — писанина, без конкретних зрушень. Той же ПДЧ, за який ми так б'ємося, складається із розділів, де прописані ті чи інші моменти, за якими потрібно досягти сумісності з країнами-членами Альянсу — політичне, економічне питання, питання безпеки, оборони, верховенства права, — перераховує Павло Жовніренко. — Україна повинна демонструвати не тільки бажання бути членом НАТО, але і відповідальність, готовність до цього. І якщо нам поки не дають ПДЧ, я не бачу проблем в тому, щоб самим для себе створити якийсь внутрішній ПДЧ. І виконувати його під контролем громадянського суспільства України та ряду провідних країн НАТО".

На думку експерта, поліпшення ситуації з верховенством права в Україні, наприклад, могла б контролювати Британія. Питання безпеки — Чехія, де доволі непогана служба розвідки. Питання оборони — США.

"Нам потрібно не просто приймати на себе ті чи інші зобов'язання, а й виконувати їх. Це — реальний шлях, який наближує нас до членства в НАТО, а не звинувачення когось у чомусь, ніби хтось нам щось винен. Захід буде допомагати Україні, але за нас вирішувати наші завдання ніхто не збирається", — резюмує Павло Жовніренко.
"Ні ПДЧ, ні вступ в НАТО — не панацея від наших проблем"

Ветеран, військовий і політичний експерт директор Міжнародного центру протидії російській пропаганді Юрій Кочевенко з жалем відзначає, що подібні неточності та помилки з боку Офісу президента ми бачимо не вперше. І питання тут, на його думку, в недостатньому рівні професіоналізму чиновників, які забезпечують діяльність ОП.

"Але в цьому випадку не виключаю, що мова йде не про помилку, а про інтерпретацію сказаного на більш приємний для себе лад. На що вказали партнери, наголосивши на важливості більш точної передачі думки", — каже фахівець.

Юрій Кочевенко підкреслює важливість розуміння, що нам не потрібно з таким трепетом ставитися як до думки США, так і до ПДЧ як такого.

"Ні ПДЧ, ні вступ в НАТО — не панацея від наших проблем. Ніхто, крім нас самих, нашу країну не звільнить і не захистить, — акцентує експерт. — Принцип "НАТО прийде і порядок наведе" — ілюзія, від якої треба відмовитися. Звичайно, слід зберегти курс на вступ до Альянсу. Але не розганяти "зраду" щоразу, коли відбувається щось, що нам не особливо подобається. Важлива системна робота, приведення до стандартів НАТО не тільки ЗСУ (вони якраз в цьому сенсі флагман в Україні), а й таких держструктур як Мін'юст, Мінекономіки, які сильно відстають в цьому плані. Лише системна робота допоможе домогтися потрібного результату".

Нагадаємо, раніше "Коментарі" повідомляли, як на відносини між Києвом і Вашингтоном могли вплинути кадрові перестановки в українському "Нафтогазі". Більше подробиць — у нашому матеріалі.

Також на порталі ви можете дізнатися про те, скільки українців впевнені, що Володимиру Зеленському варто балотуватися в президенти і вдруге.