Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель вважає, що Євросоюзу слід шукати шляхи взаємодії з Росією. Що відбувається між ЄС і РФ? Чи не створюється враження, що ЄС все більше підпадає під вплив Кремля? Чи виправдані в такому випадку євроінтеграційні устремління України?
Жозеп Боррель (фото з відкритих джерел)
Політтехнолог, директор компанії стратегічного консалтингу Berta Communications, магістр міжнародних відносин (King's College London 2004) Тарас Березовець вважає, що в риториці Борреля немає нічого дивного.
"Ми бачимо зміну вектора європейської дипломатії, підштовхуваного насамперед лідерами ЄС — Німеччиною та Францією. І Україна тут скоріше є каталізатором, — впевнений експерт. — Річ у тому, що найбільшої шкоди від введення антиросійських санкцій після подій 2014 року зазнали дві самий великі економіки ЄС — Франція та Німеччина. Інші постраждали набагато менше. Чого коштувала тільки відмова Франції за часів президентства Олланда продати РФ два вертольотоносних авіакрейсера".
На думку Тараса Березовця, зміна європейського вектора щодо Росії — у наявності. І ситуація з "Північним потоком-2" — лише частина контексту.
"Очевидно, що далі Франція і Німеччина будуть намагатися проштовхнути значне пом'якшення антиросійських санкцій, — прогнозує політтехнолог. — Водночас. Боррель прекрасно розуміє, що зустріч в рамках саміту ЄС з РФ, яку лобіювали французи і німці, зараз не можлива. Адже навіть одна країна може накласти на це вето. Тому, говорячи про необхідність зустрічатися з росіянами, він уточнить, що ніхто не буде зациклений на форматі всього ЄС, оскільки тут необхідно колегіальне рішення. Але це не виключає інших форматів. Якоюсь мірою ми бачимо анонсування можливого саміту Франція-Німеччина-Росія. Теоретично, до нього можуть приєднатися і лояльні до РФ Італія, Іспанія".
Попри це, Україна не повинна змінять нинішній курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію, впевнений Тарас Березовець.
"Це довгостроковий курс, закладений у Конституції, — пояснює він. — І всі прекрасно розуміють, що це не відбудеться одномоментно. Поки ЄС не будуть "переварені" Балкани (а це процес мінімум найближчих десяти років), питання членства України стояти на порядку денному не буде. Тому я не розглядаю можливості нашого вступу в ЄС в найближчі 15-20 років. І то шанси — нижче середнього. А ось у випадку з НАТО все може бути швидше. До речі, Туреччина — теж член НАТО, але в ЄС її ніхто не приймає. Думаю, протягом найближчих 5-7 років у нас є історичний шанс стати членом Альянсу. Потрібно просто правильно поставити орієнтири і розіграти карти".
Останнім часом все частіше звучать заяви впливових європейських політиків про перегляд відносин з РФ, зазначає політолог Олег Гнатюк.
"Про те, що потрібно шукати діалог з Росією неодноразово заявляли канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Еммануель Макрон. Крім зазначених політиків, ще чотири країни — Австрія, Данія, Болгарія, Італія — підтримали пропозицію запросити Росію на саміт ЄС, який недавно відбувся (і відбувся все ж без РФ). А в березні цього року посол ЄС у Москві Маркус Едерер заявляв Жозепу Боррелю, що позиція Євросоюзу нібито занадто застаріла і занадто сфокусована на війні в Донбасі, а ЄС потрібно рухатися далі. Він радив Боррелю розробити інший шлях для ЄС в цьому питанні, — нагадує експерт. — Сам же нинішній Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель ще у 2018 році, будучи тоді на посаді міністра закордонних справ Іспанії, виступав за збереження іспано-російських економічних зв'язків. Аргументував тим, що РФ для Іспанії має велику важливість як першорядний економічний партнер. Нещодавня заява політика вкотре показала його відданість давнім принципам зближення з РФ".
На думку Олега Гнатюка, стратегічна дискусія щодо узгодженої політики між ЄС і РФ в самій Європі триває. І поки немає єдиної позиції серед держав-членів, а прикладом розбіжностей для деяких країн є проєкт газопроводу "Північний потік-2".
"Своєю чергою РФ не зацікавлена в зміні зовнішньополітичного курсу. Використовуючи роз'єднаність країн Євросоюзу, у яких зараз немає ані фінансових можливостей, ані коштів у сфері безпеки, РФ може продовжувати гру в майбутнє багатообіцяюче енергетичне співробітництво з окремими державами, які у відповідь публічно заявляють про необхідність зближення з Росією і всякими способами захищають її інтереси у Європі", — підкреслює політолог.
Він не виключає, що подібні "загравання" з агресором великих європейських держав можуть незабаром зруйнувати європейську політику невизнання окупації Росією частини українських територій і підірвати ефективність санкцій, введених проти Кремля.
"З 2016 ЄС будує свої відносини з РФ, ґрунтуючись на п'яти принципах. І з цих п'яти принципових положень виконання Мінських угод є першим і обов'язковим. Однак Росія досі не відвела війська і не припинила обстріл українських територій, — акцентує Олег Гнатюк. — Очевидно, якщо з боку ЄС не буде відбуватися одностайного політичного, економічного, інформаційного і т.д. тиску на РФ за рішенням українського безпекового питання, значить і проголошені ним принципи будуть коштувати не більше дешевого популізму".
Нагадаємо, глава української держави Володимир Зеленський вважає, що Україна, як і Молдова з Грузією, почавши свій шлях до членства в Європейському Союзі, "заплатили" свою ціну за це.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.