Вибори-2020: що зміниться в Україні

Минулої неділі, 25 жовтня, в Україні відбулися місцеві вибори. "Коментарі" разом з експертами розбиралися, які політичні, економічні, соціальні зміни можуть нас чекати за підсумками цих виборів.

Вибори-2020: провал партії влади

Експерт з питань децентралізації та діяльності (проблем) об'єднаних територіальних громад (ОТГ) Юрій Кушнір вважає, що місцеві вибори яскраво продемонстрували провал партії влади та реальну вагу місцевих еліт.

"У зв'язку з цим можна спрогнозувати перезавантаження більшості обласних держадміністрацій і, відповідно, районних. Хто будуть ці люди точно сказати важко, але Офіс президента повинен зробити висновки, якщо не хоче наступити на ті ж граблі на наступних виборах і має намір просувати в регіонах політику президента", — вважає Юрій Кушнір.

Він також зазначає, що анонсоване підвищення ціни на газ і ситуація з реєстром електронних декларацій (мова про недавнє скандальне рішення Конституційного Суду України) б'ють по і так низькому рейтингу партії "Слуга народу" — і безпосередньо президента.

"Все вищевикладене може загострити політичну напругу в державі в цілому. А в нашій державі, як відомо, економіка тісно пов'язана з політикою", — підкреслює експерт.

Вибори-2020: результати екзит-полів

Соціолог Ірина Щиголь акцентує увагу на тому, що Центральна виборча комісія (ЦВК) ще не оголосила результати останніх місцевих виборів. Але можна вже зараз зробити деякі висновки на підставі попередніх даних або паралельних підрахунків голосів.

"З точки зору соціології, під час цих виборів традиційно були застосовані як адмінресурс, так і маніпуляції з боку кандидатів і т.зв. "чорних/сірих/одновиборних соціологів", які малювали рейтинги кандидатів і партій. Частина цих "рейтингів" не потрапила в ціль навіть в межах похибки. А проведення "соцопитування" від президента компанією, далекою від соціології, нерозуміння спікерами "опитування" основ кількісних соціологічних досліджень, в черговий раз вдарило по справжнім соцкомпаніями. Довіра до їхньої роботи в суспільстві в чергове впала", — зазначає Ірина Щиголь.

Проте, підкреслює вона, можна говорити, що результати екзит-полів показали основні напрямки й тенденції в місцевому самоврядуванні.

"Стало ясно, що національні політсили не є такими по суті. На місцях уже давно ведуться свої справи під партійними брендами, які можуть і не збігатися з генеральною лінією партії. А місцеві лідери можуть бути пов'язані з криміналітетом чи навіть самі пройти через кримінальні справи, — зазначає соціолог. — Прийнятий новий закон про місцеві вибори, зміни в який вносилися мало не до останнього моменту, змусив вводити в списки не тільки свої кадри, але і випадкових осіб (від студентів/аспірантів до безробітних і пенсіонерів). Ну і дотримання гендерних квот додало клопоту. Таке враження, що подавали всіх, кого зловили в коридорі, особливо жінок".

На думку експерта, ця розпорошеність кандидатів, велика кількість партій (тільки в Києві їх було 24), призвели до того, що, здавалося б "залізобетонний" рейтинг проплаченого піару розсипався на очах. І ніяка реклама не допомогла політсилам, зібраним з випадкових людей, отримати необхідну кількість мандатів, а то і зовсім потрапити в оновлене місцеве самоврядування.

"А ось старі, перевірені кадри (ОПЗЖ, Батьківщина, Євросолідарність), або ті, які пройшли горнило парламентських виборів (Голос) — свої перші десятки (плюс-мінус) успішно провели до місцевих рад, — зазначає Ірина Щиголь. — І створюється враження, що це сталося саме завдяки залученню активістів, які недобрали необхідну квоту, але в сумі дали по округу мандат (и)".

Соціолог не виключає, що ця ситуація може призвести до ще більшого розчарування в місцевому самоврядуванні (можливості впливу на нього). І відверне не тільки виборців (а їх прийшло на дільниці рекордно низька кількість), але і потенційних кандидатів. У тому числі громадських активістів, які реально можуть щось зробити на місцевому рівні — і це вони довели у своїх районах (наприклад, успішні кейси Громадської бюджету).

Ірина Щиголь не вважає несподіванкою перефарбування місцевих політиків з одного бренду на інший.

"Більшість з них кон'юнктурно вибирають ту політсилу, яка дозволить їм продовжувати перебувати "великою рибою в маленькому ставку", а також лобіювати свої або спонсорські інтереси", — пояснює експерт.

Вибори-2020: роль регіональних еліт

Політолог аналітичного центру ІНПОЛІТ Микита Трачук вважає, що ми стали свідками того, як оформляється суб'єктність регіональних політичних еліт.

"Раніше вони йшли у фарватері центральної влади або структурах опозиції — загальнонаціональних. А на цих виборах багато хто вперше вирішив піти від імені своїх іменних проектів. Це не просто спрацювало, але може вилитися в перетворення регіональних політпроектів — в загальноукраїнські. А ще може бути формальною причиною для дострокових парламентських виборів", — говорить аналітик.

На думку Микити Трачука, ми спостерігаємо як Україна, по суті, розповзається на окремі регіони, на окремі центри прийняття рішень регіонального порядку.

"Фактично відбувається регіоналізація, неофеодалізація і навіть якоюсь мірою "федералізація" країни. На тлі слабкості центру, на тлі пандемії COVID-19, економічних проблем — люди знаходять порятунок, розраду у місцевих еліт. Їм більше довіряють, ніж слабкому центру, — підкреслює політолог. — Сьогодні в Україні, мабуть, головний тренд — довіра до своїх людей на місцях. До умовних міцних господарників — на тлі кричущої слабкості центральної влади".

Вкрай низька явка (біля 37%, рекордно низька за історію виборів в незалежній Україні) свідчить, на думку Микити Трачука, про делегітимізацію всієї української політичної системи.

"Люди просто перестали вірити у що б то не було. Така явка — провал, перш за все, для партії влади ", — упевнений аналітик.

Нагадаємо, "Коментарі" писали про реакції українців на вибори в фотожабах.