Місцеві вибори на Донбасі: основні проблеми та способи їх вирішення

Центральна виборча комісія (ЦВК) звернулася до Донецької та Луганської ОДА — ВЦА (облдержадміністрації — військово-цивільні адміністрації) щодо можливості організації підготовки та проведення перших місцевих виборів 28 березня 2021 року на окремих територіях цих областей, підконтрольних українській владі. Чому вибори там не провела восени? Що змінилося відтоді? Кому вигідна нинішня ситуація? Яка ймовірність, що вибори в 18 сільських, селищних, міських територіальних громад проведуть навесні? На ці питання "Коментарі" намагалися знайти відповідь разом з експертами.

Вибори на Донбасі. Фото: Д. Романюк/Comments.ua

Стандартне рішення ЦВК

Заступник директора Українського інституту майбутнього Євген Мироненко зазначає, що подібне звернення ЦВК є стандартним. Адже 28 березня 2021 року зазначено як перша дата плану Центрвиборчкому про проведення виборів різного рівня.

"Це можуть бути довибори, перевибори і так далі, — пояснює експерт. — Оскільки восени 2020 року на території Донецької та Луганської областей місцеві вибори не відбулися у 18 громадах на підставі застережень місцевих ОДА-ВГА, то ЦВК відповідно до своїх планів роботи звернулася до Донецької та Луганської ОДА-ВГА про можливість проведення таких виборів вже навесні 2021 року".

Євген Мироненко нагадує, що мова йде про 10 громад в Донецькій області (Мирненська; Ольгинська; Волноваська; Вугледарська; Світлодарська; Торецька; Сартанська; Очеретинська; Авдіївська; Мар'їнська) і 8 в Луганській області (Горська; Лисичанська; Попаснянська; Сєвєродонецька; Ніжнетеплінська; Станично-Луганська; Широківська; Щастинська). І підкреслює, що непроведення виборів на цих територіях минулого року носило більшою мірою політичний і адміністративний характер.

"Більшість громад — прифронтові, тому швидкість прийняття рішень і дій щодо забезпечення функціонування цих територій є пріоритетними. З цим можуть справлятися ВЦА. Але є і громади, вибори в яких не проводять виключно з політичних міркувань, — акцентує експерт. — Наприклад, Сєвєродонецька та Лисичанська. Це великі громади. І адміністративний контроль при одноосібному управлінні, на думку керівництва місцевої ОДА-ВЦА, може допомогти в ефективному контролі з боку центральної влади та політичному впливу. Однак, такі дії швидше приведуть до катастрофічних наслідків в системі управління на місцях і до корупційної складової. Адже місцеві групи впливу будуть все вирішувати через керівника ОДА-ВЦА — без системи контролю і прозорості, яку дає представницький орган місцевого самоврядування".

Заступник директора Українського інституту майбутнього нагадує, що Верховна Рада України в грудні 2020 року прийняла Закон, який дозволяє створювати військово-цивільні адміністрації у сформованих територіальних громадах. Зокрема, ВЦА можуть бути створені на рівні місцевої громади, якщо ЦВК не може організувати в них місцеві вибори через ситуацію з безпекою.

"А визначення "безпека" дає якраз місцева ОДА-ВЦА, яка в принципі зацікавлена у своєму одноосібному контролі, — пояснює Євген Мироненко. — Тому, навряд чи вибори в зазначених громадах відбудуться навесні 2021-го. Винятком можуть стати саме політичні громади — такі, як Сєвєродонецька і Лисичанська в Луганській області. Але ймовірність цього невисока".

Безпека виборів на Донбасі

Велика ясність щодо можливості проведення виборів в 18 громадах Луганської та Донецької областей буде після 15 січня. На це звертає увагу аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень, представник Національної платформи для діалогу про мир і безпечну реінтеграцію Юлія Тищенко.

"Саме тоді буде зрозуміла позиція між цивільними та військовими адміністраціями щодо безпекової складової, — пояснює вона. — Попередні рішення про неможливість виборів, виходячи з міркувань безпеки, викликали нерозуміння і критику. Народні депутати підіймали ці питання. Тепер підіймає і ЦВК".

За словами Юлії Тищенко, місцеві вибори означатимуть для 18 громад і певні управлінські зміни, адже зараз ними керують призначені з Києва військово-цивільні адміністрації.

"Мова йде і про поліпшення ситуації з безпекою в результаті "режиму припинення вогню", про що говорять в уряді. Хоча ситуація залишається непростою, — підкреслює аналітик. — Я б не пов'язувала ймовірні весняні вибори на підконтрольних територіях з можливістю виборів в ОРДЛО. Це різні безпекові та правові режими".

Нагадаємо, глава МЗС України Дмитро Кулеба під час інтерв'ю німецькому виданню Internationale Politik розповів про відносини нашої країни з Російською Федерацією, а також про принципи, якими Україна керується під час регламентації ситуації на Донбасі та деокупацію Криму.