Більшість українців виступає проти проведення національних виборів під час війни – про це свідчать результати опитування КМІС, оприлюдненого 15 грудня. Проте останніми днями і в Офісі президента, і у Верховній Раді та й власне ЦВК натякають, що їх проведення таки можливе. Навіть ходять чутки, що президентські вибори можуть відбутися вже у березні 2026 року. Враховуючи такий скепсис українців до проведення виборів під час війни, чи можуть вони створити нові загрози і ще більше підірвати Україну зсередини, адже вже зараз у суспільстві є думка щодо недемократичності таких виборів? Чому ж влада активно просуває цю тему? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Вибори в Україні. Фото: з відкритих джерел
Необхідно або дійсно велике оновлення, або вибори
Засновник соціологічної компанії Active Group, політичний експерт Андрій Єрьоменко відразу звернув увагу на те, що результати соціологічного опитування Active Group з цього питання дещо розходяться з результатами опитування КМІС, але і там, і там є стабільне зростання запиту на вибори, яке почалось у березні.
"Справа у тому, що після скандалу в Овальному Кабінеті між Трампом і Зеленським, довіра в Україні до Зеленського стрімко зросла, а запит на зміну влади через вибори різко впав. Потім і по нашим даним, і по даним КМІС запит на вибори поступово зростає. У КМІСу у березні від виборів відмовлялись 78%, а у грудні – 57%, у нас показник "однозначно ні" – знизився з 42% до 24%, і показник "шидше ні" стабільний на рівні 25%, тобто дані в цілому відповідають і різниця виникла через різні формулювання варіантів відповідей. Але, якщо ми копнемо трохи глибше і "вбік", у нас є величезний запит на оновлення влади. Так, теоретично, влада може сама себе оновити, бодай частково, але жодна влада не хоче себе оновлювати. Це про будь-яку владу. Наша не виключення. Окрім того, у нас всі говорять про вибори президента, але, якщо подивитись на дані, найбільше хочуть переобрати саме Верховну Раду", – розповів Андрій Єрьоменко.
За його словами, загалом оновлення влади може відбутись трьома способами: через самооновлення, що відбувається з великим скрипом, наприклад, заступники Єрмака на місці, через вибори і через бунт.
"І, якщо вибори неможливі, то доводиться обирати. Перезавантаження Кабміну свого часу теж дало невеликий імпульс довіри, але зовсім невеликий. Але бунт у нас зараз неможливий. Тому для того, щоб зберегти легітимність всередині держави, необхідно або дійсно велике оновлення, або вибори. І це не вимога Заходу, а внутрішня необхідність", – зазначив експерт.
Пошук рішення продовжується
Політолог, кандидат філософських наук Олександра Решмеділова зазначила, питання виборів достатньо комплексне і багаторівневе.
"Те, що ведуться зараз певні консультації і анонсовано створення робочої групи серед депутатів для того, щоб вибори президента під час воєнного стану були можливими – це сигнал про те, що йде пошук рішення. Кожна депутатська група і фракція надасть своїх представників. Також будуть долучені представники громадськості, різних організацій, які займаються виборами, а також представники ЦВК і запрошені ЗМІ для того, щоб інформувати суспільство. Рішення потрібно напрацювати. Готового рішення по цьому питанню немає. Ключове питання – безпекове. Навряд чи ми можемо з вами говорити, що ми спостерігаємо зниження інтенсивності бойових дій і обстрілів. Це означає, що загрози є і вони можуть масштабуватися, використовуватися різним чином, як додаткові маніпуляції або вплив на виборчий процес", – зазначила експерт.
За її словами, для того, щоб виборчий процес не тільки зреалізувати, а й дати доступ спостерігачам, забезпечити можливість громадянам України вільно, без перешкод проявляти своє волевиявлення – це дуже непроста задача, особливо в умовах великих міграційних процесів переселення українців, знаходження їх за кордоном.
"Не виключено, що буде внесено зміни не тільки в діюче законодавство, можливо буде потрібно створювати нові нормативно-правові акти зі свіжими напрацюваннями", – зауважила співрозмовниця порталу "Коментарі".
Що ж до того, вибори – це запит українців чи вимога партнерів, то наразі немає оприлюдненого списку вимог, пропозицій з приводу мирного процесу. Лише поодинокі озвучені моменти. Як наприклад заява Трампа і його посилання на соціологію, що неначебто українці хочуть виборів. При цьому достеменно незрозуміло на яку саме соціологію він посилається і хто її проводив.
"Соціологи, зокрема КМІС, не вперше проводять опитування і тут важливо звернути увагу на динаміку. До того ж її можна брати, як фактор, але точно не можна брати за основу, як єдино можливий настрій. Можливо треба масштабувати вибірку і кількість безпосередньо опитаних. І подивитися настрій в більш частій динаміці. Наразі не можна сказати, що з виборами остаточно вирішено питання. Бо, якщо подивитися на нещодавно прийнятий бюджет на 2026 рік, то там грошей на вибори не закладено, що означає, що треба буде десь знайти кошти на фінансування цього процесу і рішення по його реалізації, але те, що консультації ідуть – означає, що рішення шукають. Проте навіть знайдене рішення не означає старт і відмашку до проведення виборів. Набагато жорсткіше було б сприйнято навіть нашими партнерами небажання шукати рішення. Такі сигнали про пошук рішення дає не тільки парламент, а й президент, який наголошує, що він готовий до змін і певно активізації по цьому напрямку. Наразі достеменно невідомо, скільки часу може піти на пошук рішення, але й світової практики, яку можна було легко запозичити теж немає. Тому рішення треба напрацьовувати. Можливо у синергії і об'єднанні зусиль, знову ж таки, з нашими партнерами. Не виключаю, що питання фінансування виборів може стати предметом перемовин, коли на виборчий процес будуть надаватися гроші від наших партнерів і кредиторів", – підсумувала Олександра Решмеділова.
Читайте також на порталі "Коментарі" — у ЦВК натякнули від кого в Україні тепер залежить проведення виборів під час війни.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
