Глава Верховної Ради Руслан Стефанчук в ефірі телемарафону заявив, що в Україні незабаром буде актуальним питання проведення виборів під час війни. За його словами, такої можливості не забороняє Конституція. Про що говорить ця заява? Чи справді влада може зважитися на вибори за умов війни? Портал "Коментарі" з цими запитаннями звернувся до експертів.
Руслан Стефанчук. Фото: з відкритих джерел
Раніше представники влади заявляли про неможливість виборів під час воєнного стану, тепер же позиція змінилася
Нардеп VI та VII скликань, голова Центру дослідження політичних цінностей Олександр Доній підкреслює, що влада радикально змінила позицію щодо виборів.
"Голова ВР Стефанчук фактично зробив заяву про можливість виборів під час дії воєнного стану. Принаймні, за словами Стефанчука, заборони на проведення виборів під час дії воєнного стану нема в Конституції, а це – Основний закон, зміни до якого вносяться за тривалою процедурою і лише у мирний час. Він також зазначив, що згадка про неможливість виборів під час воєнного стану є лише в законі про порядок введення воєнного стану. З цієї заяви випливає, що для внесення змін в такий закон достатньо простої більшості – 226 голосів. А влада таку більшість має у ВР", – нагадує експерт.
Він акцентує, що раніше представники влади (включно зі Стефанчуком) заявляли про неможливість виборів під час воєнного стану. Про це говорив також президент України Володимир Зеленський, а зовсім у жорсткій манері – секретар РНБО Данілов.
"Натомість, голова Парламентської Асамблеї Ради Європи – Тіні Кокс – чітко заявляв про необхідність проведення виборів в Україні в обумовлені Конституцією терміни, "навіть якщо вибори не будуть ідеальними". Відбулася корекція позиції української влади, – вважає Олександр Доній. – І це правильна корекція. Бо війна може тривати роками, а демократію в країні слід зберегти. А демократія передбачає, зокрема, і виборчий процес. Фашистська росія своїми ударами не повинна перекреслити наявність демократії в Україні".
На думку екс-нардепа, організувати виборчий процес буде не так легко, бо йде мова про безпеку українських громадян, особливо у прифронтовій зоні, про фізичну відсутність мільйонів громадян за місцем постійної реєстрації (перебування в іншій місцевості в Україні, або й взагалі закордоном).
"Тим не менш, це суто технологічні питання, які можна буде вирішувати, якщо поставити такі завдання, – зазначає Олександр Доній. – Сьогоднішньою заявою Стефанчука влада засвідчила, що вона, як мінімум, розпочинає дискусію з цього приводу, як максимум – дає старт відновленню виборчих процесів".
Заяву Стефанчука можна трактувати як додатковий елемент стимулювання нинішніх депутатів до підтримки президентських ініціатив, зміцнення стрункості їхніх лав
Глава платформи Єдиний координаційний центр, політолог Олег Саакян звертає увагу, що останнім часом стрункість лав владної партії (фракції) "Слуга народу" явно було порушено.
"Зокрема, черговим яблуком розбрату стало зняття міністра культури та інформаційної політики – Ткаченка. Звільнити його зрештою звільнили, але це питання знову виявило негомогенність (неоднорідність) всередині правлячої сили, складність збору голосів. Відповідно, нинішню заяву Стефанчука можна трактувати як додатковий елемент стимулювання нинішніх депутатів до підтримки президентських ініціатив, зміцнення стрункості їхніх лав", – вважає експерт.
Адже, пояснює він, значна частина депутатського корпусу, насамперед представники "Слуги народу", чудово розуміють, що до парламенту наступного скликання вони не проходять.
"Так що ця заява зроблена скоріше не з прицілом на проведення виборів під час воєнного стану, скільки – саме задля демонстрації депутатському корпусу Офісом президента, що він здатний розігнати чинний парламент", – констатує Олег Саакян.
Читайте також на порталі "Коментарі" — про що говорять рішення парламенту – до чого ще залишилися питання.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.