Ресурсний законопроект №5600: чому він викликає стільки суперечок

На цьому тижні Верховна Рада планує розглянути т.зв. ресурсний законопроект №5600 про наповнення бюджету (повна назва — "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень"). Чому він викликає стільки суперечок? В якому вигляді його варто було б прийняти? Експерти постаралися прокоментувати для видання "Коментарі-Україна".

Рада (фото з відкритих джерел)

Глава руху #SaveФОП і Союзу захисту підприємництва Сергій Доротич вважає головним підводним каменем, що в один законопроект спробували впихнути "все і відразу".

"Якби сталося таке розділення, окремі законопроекти легше б пройшли, — упевнений Сергій Доротич. — Була б експертна дискусія з кожного конкретного питання. Замість цього правляча більшість вкотре намагається протягнути норми, які не сприймаються суспільством, підприємцями, припудрюючи їх якимось очікуваними позитивами. Наприклад, питання ренти точно потрібно було виносити окремим законопроєктом. Тоді б ми бачили, хто з депутатів відстоює інтереси олігархів, а хто — реально позитивні для малого і середнього бізнесу моменти", — резюмує глава руху # SaveФОП.

Народний депутат 7 скликання, старший науковий співробітник Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Ігор Сабій впевнений, що введення мінімального податкового зобов'язання (МПЗ), прописане в законопроєкті №5600, призведе до істотного збільшення податкового навантаження на фізичних осіб, особисті селянські, малі фермерські господарства, інші малі суб'єкти господарювання. За його словами, вони, на відміну від великих сільськогосподарських товаровиробників, для яких з введенням МПЗ рівень фіскального навантаження не зміниться, або зміниться незначно, не мають можливості зменшувати податкове зобов'язання по МПЗ за рахунок інших податків і зборів.

Також законопроектом пропонується застосовувати положення щодо зменшення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств виключно великими платниками податків на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування протягом 10 послідовних податкових (звітних) років, починаючи з податкового (звітного) року виникнення такого від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Такі фактори, акцентує експерт, призведуть до наступних негативів:

— зростання безробіття в сільській місцевості,

— зниження надходжень до бюджетів всіх рівнів,

— відтік робочої сили в міста і за кордон,

— поглиблення демографічної кризи,

— подальше закриття закладів освіти, медицини, охорони здоров'я, соціального захисту,

— поглиблення нерівності,

— напруга екологічної та санітарно-епідеміологічної ситуації,

— зниження конкуренції і монополізація сільськогосподарського виробництва,

— зміни структури агровиробництва, товарної структури експорту-імпорту,

— зростання цін на внутрішньому ринку продовольства.

Представник Економічної експертної платформи Олег Гетьман звертає увагу, що проект №5600 в початковій редакції (внесений в Раду 2 червня, прийнятий в першому читанні 1 липня 2021) містив лише кілька позитивних норм, зокрема щодо осучаснення рентних платежів і екологічних податків. При цьому в документі були десятки ризикових і негативних моментів.

"За останні місяці законопроєкт отримав багато критики від аналітичних центрів та бізнес-асоціацій. Зокрема, коаліція аналітичних центрів Економічна експертна платформа сформувала оцінку негативних норм і направила її влітку народним депутатам, — зазначив Олег Гетьман. — Треба відзначити, що до другого читання нардепи істотно доопрацювали проект. Вони врахували пропозиції експертів і в даний час ми маємо цілком збалансовану редакцію цього документа. Він уже узгоджений профільним комітетом. І, з моєї точки зору, в такій редакції його доцільно приймати в цілому ".

За словами представника ЕЕС, із законопроєкту №5600 були видалені такі ризикові норми

1. Виключено положення про податкову заставу на період оскарження ППР (Податкові повідомлення-рішення).

2. Контролюючий орган має право відправляти запити в разі виявлення фактів, що свідчать про потенційного порушення, але воно обмежене правом платника податків не надавати інформацію та документи, якщо вони вже були надані контролюючому органу в минулому. Також контролюючий орган не може в цілях підтвердження витрат вимагати інформацію з баз, доступ до яких він має.

3. Удосконалено механізм списання збитків великими платниками податку на прибуток. Передбачається, що збитки враховуються до повного їх погашення, але частинами по 50% щорічно. Якщо сума залишилися збитків складе до 10% від фінансового результату, то такі збитки враховуються в повному обсязі. Першим звітним періодом буде 2022 рік.

4. Виключені норми, що передбачають впровадження акцизів для виробників відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

5. Для забезпечення справедливості нарахування мінімального податкового зобов'язання (МПЗ) щодо земельних ділянок державної та недержавної форми власності передбачено зарахування в рахунок сплати МПЗ лише 20% орендної плати за земельні ділянки, що належать до державної або комунальної власності (в першому читанні пропонувалося зараховувати повністю). Крім того, перший період нарахування МПЗ — 2022 рік. Тобто, МПЗ буде нараховуватися в 2023-м за 2022 й. У першому ж читанні передбачалася оплата за 2021 рік. Також передбачені перехідні положення щодо застосування коефіцієнта при визначенні МПЗ. У 2022 м і 2023-м він зменшений з 0,05 до 0,04.

6. Виключені питання оподаткування платою за землю земельних ділянок, в разі користування без оформлення правовстановлюючих документів, в тому числі в разі самозахоплення.

7. Виключено положення про оподаткування ПДВ другого і подальшого надання житла.

8. Виключено положення про встановлення додаткових вимог до прав на бюджетне відшкодування (включення відповідних витрат у розмірі не менше 8% продажної ціни таких виготовлених товарів).

9. Збільшено строки по включенню до податкового кредиту зареєстрованих ПН — з 185 днів (в першому читанні) до 366 календарних днів.

10. Передбачено оподаткування операцій з продажу третього і більш об'єктів нерухомого майна за ставкою 18% виключно від чистого доходу. При цьому така ставка не поширюється на продаж майна, одержаного у спадщину,

11. Введено диференціація ставок оподаткування марганцевих руд в залежності від розміру середньої фактичної ціни реалізації, визначеної як середня вартість залізної руди за індексом.

12. Уточнено ставки рентної плати за використання підземної води у зв'язку зі зміною адміністративно-територіального поділу.

Нагадаємо, в ефірі програми "Свобода слова Савіка Шустера" перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук і глава фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія увійшли у відкритий конфлікт зі спікером ВР Дмитром Разумковим з приводу закону про олігархів.