Відповідальність за брехню в деклараціях: чому депутатів не влаштував варіант Зеленського

Як відомо, парламент підтримав закон, який відновлює кримінальну відповідальність за брехню. Так, за проект закону №4460-д про встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування проголосували 289 народних депутатів. Це виливається в чергове протистояння з Конституційним судом. Документ вже переданий на підпис президенту. Про можливі сценарії розвитку подій з читачами "Коментарів" поділилися українські експерти.

"Позбавлення волі непропорційно злочину"

Експерт з конституційного права Богдан Бондаренко не вважає, що можна говорити про протистояння з КСУ. Правильніше — про виконання рішення КСУ в частині е-декларування.

"Відповідні зміни до Кримінального кодексу вже внесли, пом'якшивши ряд позицій, в порівнянні з минулим варіантом закону. Тепер повинні повернути систему е-декларування в повноваження НАПК, — зазначає експерт. — Чому Зеленському не вдалося відстояти свою позицію? Тому що рішення КСУ говорить, що кримінальна відповідальність за порушення е-декларування є не зовсім пропорційною. Є інші категорії злочинів (незаконне збагачення, отримання неправомірної вигоди, зловживання службовим становищем), за які такого роду покарання — доречно. А що стосується е-декларування... Можна провести аналогію: якщо ти вкрав машину і неправильно її припаркував, не повинно бути кримінальної відповідальності за неправильне паркування".

На цьому і базувалося рішення КСУ. І нардепи погодилися, що позбавлення волі за ті чи інші порушення у зв'язку з е-декларуванням — не зовсім правильно, підкреслює Богдан Бондаренко.

"До речі, статистика залучень до відповідальності по 366 статті (недекларування або недостовірне декларування) показала, що позбавлення волі за даним видом правопорушень не було. Так що депутати просто вибрали більш правильний варіант законопроекту. Тепер повинні підтримати законопроект, яким повернуть повноваження НАПК, — зазначає експерт. — Про розпуск і блокування КСУ ми вже не говоримо. Сподіваюся, ця жахлива ідея канула в лету. Можливо, буде якийсь законопроект щодо окремих моментів діяльності КСУ. Але я не впевнений, що під це є голоси в парламенті".

"Проблема з КСУ нікуди не дінеться"

Політолог Кирило Сазонов вважає, що Рада прийняла компромісний законопроект, який вирішує лише одну задачу — задовольнити Європу.

"Суть була — показати, що ми якось боремося з корупцією. Щоб не постало питання про припинення безвіза, — пояснює політолог. — Депутати проголосували за свій законопроект, менш жорсткий, ніж той, що пропонував Зеленський. І це логічно. Адже одна з причин скасування минулого законопроекту КСУ — він занадто жорсткий. Кримінальна відповідальність, прописана там за недостовірні дані в е-декларації, не відповідала тяжкості проступку. Адміністративна відповідальність — цілком адекватна міра покарання. Тим більше, що ймовірного корупціонера можна ускладнити життя спілкуванням з податковою службою. У США пішли по такому шляху — і він довів свою ефективність".

Коментуючи те, що ВР відмовилася розглядати законопроект президента, Кирило Сазонов нагадав, що останнім часом це — скоріше правило, ніж виняток.

"Монобільшість, яке ще рік тому голосувало за президентські законопроекти в режим принтера (активно, бадьоро і не обговорюючи) — все частіше починає його ігнорувати. Нардепи з "Слуги народу" спілкуються з іншими фракціями, зі спонсорами, з впливовими людьми і різного кола. І ігнорують ті чи інші ініціативи Зеленського. Все це, безумовно, поганий сигнал для президента", — упевнений політолог.

Він вважає, що проблема з КСУ нікуди не дінеться. Тому що Конституційний суд відчуває свою силу — і слабкість влади.

"Ми пам'ятаємо, як КСУ свого часу розширив президентські повноваження Януковича. Як підтримав абсолютно незаконний розпуск Ради вже при Зеленському — у 2019 році. Тоді судді відчували тиск влади та суспільства. А зараз — відчули невразливість, змушують з собою рахуватися. Що далі? Все залежить від особистості президента, від його жорсткості. Досить жорсткий глава держави міг би домогтися свого, переламати опір суддів. Але Зеленський — не жорсткий. Так що, швидше за все, будуть шукати компроміси. У цьому протистоянні нас чекає озброєний до зубів нейтралітет, який зрідка буде перериватися черговими бойовими діями", — прогнозує Кирило Сазонов.

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний Суд України скасував покарання за неправдиве декларування. Таким чином багатьом чиновникам вдалося уникнути правової відповідальності. Таке рішення сколихнуло українців, тому вони вийшли на протести під будівлю Конституційного суду. Щоб врегулювати ситуацію, Верховна Рада і Президент України Володимир Зеленський почали шукати виходи з прийнятих дій КСУ. Тому було вирішено статтю про неправдиве декларування знову внести в Раду.