В Україні можуть змінити форму правління: що це значить

Представник президента Володимира Зеленського в Конституційному Суді Федір Веніславський почав просувати ідею чисто президентської форми правління. За його словами, президент повинен бути главою виконавчої влади. Українські експерти оцінили шанси діючої влади поміняти форму правління.

"Неважливо як буде називатися глава держави, важливо, як він буде обиратися"

Аналітик, політтехнолог Олександр Кочетков зазначає: "Якщо за формою, то за справу, яку взявся просувати Федір Веніславський, можна не переживати: вона буде гарантовано завалена. Підтвердженням тому — нинішня політико-правова криза, що виникла, багато в чому, саме завдяки представнику президента в Конституційному Суді".

Якщо по суті, то експерт зізнався, що початково є прихильником єдиного центру виконавчої влади.

"І не важливо, як він називається — президент, прем'єр-міністр, канцлер або гетьман. Важливо, щоб він обирався всенародно, але від конкретної партії, а Верховна Рада мала реальний механізм його імпічменту, — пояснює Олександр Кочетков. — А зараз ми мучимося з пострадянським гібридом, коли начебто все вирішує і несе відповідальність Кабмін, але на ділі президент і його офіс у все втручається, ні за що не відповідаючи. І глава патронажної служби президента за значимістю виявляється ледь не другою людиною в країні".

"Всі зміни в Конституцію посилювали вертикаль влади"

На думку політичного консультанта Олександра Вербицького, питання сьогодні стоїть зовсім не в кризі Конституційного Суду, його діяльності або бездіяльності. Все трохи ширше і набагато цікавіше.

"Кожен з президентів уважав своїм обов'язком хоч якось відзначитися — не тільки в історії країни, а й своїми змінами до Конституції. Перш за все, для свого блага, комфорту і успіхів, — каже політконсультант. — Конституційний суд, завжди був, на жаль, слухняним і справним інструментом в руках тієї влади, яка на момент змін в суспільно-політичному житті ставала найсильнішою. У різний час правління це були Кучма, Ющенко, Янукович, Порошенко. Тепер ось пробує і Зеленський".

Олександр Вербицький підкреслює: якщо простежити характер пропонованих змін до Конституції, то так чи інакше (залежно від суспільно-політичної ситуації в країні) вони все одно посилювали вертикаль влади. Навіть при декларуванні зміни форми: переходу від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської.

"Все будувалося на коаліційних угодах, партнерських (т.зв. колективний Захід) відносинах і внутрішніх розкладах (домовленості олігархічних еліт). При цьому, всі процеси (скорочення парламенту до 300 депутатів зі скасуванням недоторканності народних депутатів, двопалатний парламент, децентралізація і збільшення повноважень регіонів разом з новим адміністративним устроєм і так далі) закладалося в проекти змін до Конституції ще з 2000-го року, при Кучмі. Так що нічого нового не відбувається — ні з ініціацією змін до Конституції (припустимо, через 5 питань до населення в цьому році), ні зі спробою розширення повноважень президента, про які говорить пан Веніславський, посилаючись на рішення КС від 1997 року", — вважає Олександр Вербицький.

Питання, на його думку, в тому, наскільки своєчасні пропоновані зміни та наскільки вони реальні в плані реалізації. Чи є у президента Зеленського голоси в парламенті для ініціювання зміни форми правління, або розширення повноважень? Чи є у нього обґрунтовані та узгоджені з партнерами рішення, які могли б задовольнити всі сторони, припустимо врегулювавши питання відкликання суддів КС до закінчення терміну повноважень?

"У будь-якому випадку, сьогодні Україні необхідна сильна влада, яка змогла б консолідувати суспільство, — підкреслює політконсультант. — Місцеві вибори-2020 показали, що наша країна розділена умовно на 3 політичні табори: СН, ЄС, ОПЗЖ. І цим скористався КС, відчувши слабкість влади — як виконавчої, так і законодавчої. Цим скористалися всі ті, хто, по суті, кооптував (ввів) свого часу суддів в КС. Саме по собі поділ країни "за кольорами" в результаті виборів до місцевого самоврядування ще можна зарахувати як ознака розвитку демократії та можливо — процесу руху до двопартійної системи в перспективі. Але нинішня позиція КС з питання скасування антикорупційних процесів — свідчення відсутності у вищій виконавчій владі не стільки контролю, скільки політичної волі та розуміння перспектив і реалій України ".

Як повідомляв портал "Коментарі", У Президента України Володимира Зеленського є право розпустити Конституційний суд. Про це повідомив в інтерв'ю Радіо Свобода Федір Веніславський — представник президента в Конституційному суді України.