Сьогодні, 20 січня, відзначається День Автономної Республіки Крим. Тим часом, російські ультиматуми з "безпеки" відтіснили з порядку денного питання Криму, незаконно анексованого РФ 2014-го. Чому так сталося? Що слід зробити, щоб повернути обговорення російської агресії до топ-тем світу? Чому Захід замовчує тему Криму та й українська влада не особливо активна після саміту Кримської платформи? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Крим. Колаж "Коментарі" Д.Романюк
Наразі у раундах боротьби за Крим більшу кількість очок має Кремль
Експерт з питань окупованих територій, економічний експерт Юрій Смілянський наголошує, що ще минулого року, говорячи нашому виданню про Кримську платформу, він акцентував: окрім гарної зовнішньої картинки необхідне внутрішнє наповнення – наповнення смислами та реальними цілями.
"На жаль, в черговий раз яскрава картинка та оплески-реакція на неї виявилася для української влади важливішою, ніж результати, які отримують з часом. Депутат Верховної Ради, говорячи нещодавно про поїздку української делегації до Туреччини, зазначив, що однією з цілей роботи української делегації в Турецькій Республіці було – надати нового імпульсу Кримській платформі. Тобто старий імпульс уже згас? І півроку не минуло. Виходить, що мій скептицизм щодо ефективності створеного майданчика по Криму виявився об'єктивнішим за бравурні обіцянки "щастя" від влади", – констатує Юрій Смілянський.
За його словами, у 2014 році, коли представники громадськості та експертної спільноти переконували владу в помилковості (якщо м'яко висловитися) прийняття закону про вільну економічну зону в окупованому Криму, до критики законопроекту та згодом закону додавали пояснення щодо необхідності встановлення "правил взаємовідносин" з окупованими. територіями. У тому числі економічні.
"У 2021 році закон про вільну економічну зону скасовано. Влада виправила помилку 2014 року. А далі? Невже вісім років окупації не принесли жодного осмислення, що має відбитися у законодавстві? Гаразд, попередня влада була поганою. Але нова у нас уже понад два з половиною роки. А історія повторюється. І питання інформаційної присутності Криму також, – наголошує експерт. – У 2019 році я дав представникам чинного президента одну пораду щодо активізації присутності Криму в інформаційному просторі. Один раз на місяць президент виходить на брифінг зі ЗМІ та робить заяву щодо Криму. У контексті процесів і поточних завдань. Подібна заява вимагатиме коментарів від представників інших вертикалей влади. Потім підключаться експерти та представники профільних громадських організацій. Звичайно, всі коментарі – це інформаційні приводи. Такий імпульс буде активним протягом 3-4 тижнів".
Але у такій моделі українська влада працювати не може, зазначає Юрій Смілянський. Адже, щоб так системно працювати в публічній площині, необхідно також системно працювати в питаннях планування, розробки, прийняття та реалізації відповідних рішень. А системної роботи по Криму немає.
"Постійне гасло: "Крим – це Україна" без практичного наповнення інформаційним приводом не є. І інтересу для ЗМІ не становить, – наголошує експерт. — Більш того. Українська влада продовжує завзято розділяти питання окупованого Кримського півострова та окупованих територій Донецької та Луганської областей. На Кримському фронті сьогодні бойова активність є нульовою. Про Східний фронт цього не скажеш. Внаслідок загроз, що існують на Східному фронті, і нашими західними партнерами сприймаються як реальні. А потенційні загрози, що виходять із боку Кримського фронту, такою ж мірою в реальності не сприймаються. Причому наші західні партнери загрози з боку окупованої території Криму сприймають більшою мірою, ніж українська влада".
За словами Юрія Смілянського, сьогодні, як і в 2015–2019 роках (попередня каденція влади), можна як аргумент щодо неможливості об'єднати питання деокупації та реінтеграції ОРДЛО та Криму почути від представників влади – що таке об'єднання заважатиме, ускладнюватиме, унеможливлюватиме виконання Мінських угод.
"Така політика української влади щодо створення хибних реальностей і призвела до того, що наразі в раундах боротьби за Крим більшу кількість очок має Кремль. Позиція якого – "кримське питання закрите" – знайшло відображення і у внутрішній політиці України ("Крим окремо, ОРДЛО окремо"). Подібна політика – це ще й демонстрація з боку української влади поступитися Кримом. Уся ситуація дає підстави нашим західним партнерам також не дуже активно згадувати кримське питання, – пояснює експерт. – Щодо самої дати "День Автономної Республіки Крим". Окупаційна влада в Криму також її відзначає. Публікують в окупаційних ЗМІ вітання. На мою думку, вісім років окупації достатній термін, щоби переглянути ставлення до суті автономності Криму, сформувати нові смислові наповнення автономності. Як мінімум – активно обговорювати їх на громадському, управлінському, експертному рівнях. Це також є інформаційні приводи. Але такого обговорення нема. Як і процесу наповнення автономності Криму новими логічними сенсами".
Тобто, резюмує Юрій Смілянський, українська влада сама прибирає питання окупованого Криму з інформаційних топів. Краще не згадувати часто – "а то Путін нападе".
Питання Криму більше не порушується представниками США та ЄС перед Росією
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик розмірковує так:
"У зв'язку з ескалацією та підняттям ставок всіх гравців – і РФ, і Заходу – питання деокупації Криму, на жаль, не стоїть так гостро, як би мало. І не піднімається представниками США та ЄС перед Росією. Тим часом деескалація – торгівля загрозами з боку РФ – є для України дуже небезпечною. Адже коли говорять про таку деескалацію (на російсько-українському кордоні, у відносинах між РФ та США/НАТО), тема деокупації, звільнення Криму втрачає гостроту та актуальність".
За словами експерта, якщо ще по Донбасу говорять про необхідність виведення військ, про демілітаризацію, то Крим йде на третій, четвертий план – і не згадується.
"Під час переговорів глав МЗС Німеччини та РФ тема Криму прозвучала лише раз, – зазначає Віталій Кулик. – І то в контексті фонової теми, а не як один із аргументів наших західних партнерів у ракурсі доказів російської агресії. Не звучить тема Криму як такий аргумент у переговорах представників США з Росією".
Відповідно, наголошує експерт, для Києва важливо актуалізувати це питання. Не втрачати його із фокусу застосування своєї зовнішньополітичної активності.
"Інакше може скластися так, що глобальні світові гравці, які проводять зараз переговори, сконцентрують свою увагу на досягненні так званої стратегічної стабільності, деескалації в їхньому розумінні, деяких гарантій не концентрації збройних сил біля кордонів один одного, формуванні сфер впливу. При цьому відкладаючи рішення таких важливих для України тем, як деокупація Криму та Донбасу, – попереджає Віталій Кулик. – Зрозуміло, що ми не можемо очікувати від західних партнерів включення ультимативної вимоги до РФ щодо звільнення Криму та частин Донецької та Луганської областей. Особливо в ситуації, коли ті самі США раз у раз публічно говорять про загрозу великого російського вторгнення в Україну. Але порушувати теми Криму, Донбасу – необхідно. І українська дипломатія має це всіляко наголошувати. У тому числі президент України".
Читайте також на порталі "Коментарі" — Словаччина висловилася проти санкцій, заявивши, що Росія не поверне Крим.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.