comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Політика внутрішня політика Сильні та слабкі сторони проекту бюджету-2022: експертний аналіз
commentss НОВИНИ Всі новини

Сильні та слабкі сторони проекту бюджету-2022: експертний аналіз

Під час представлення у Верховній Раді у вівторок проекту Державного бюджету на 2022 рік, глава бюджетного комітету Верховної Ради Юрій Арістов зазначив, що документ містить ряд інших положень і показників, які потребують додаткового опрацювання

22 вересня 2021, 19:11
Поділіться публікацією:

У вівторок, 21 вересня, у Верховній Раді представили проект Державного бюджету на 2022 рік. Голова бюджетного комітету ВР Юрій Арістов зазначив, що документ містить ряд положень і показників, які потребують додаткового опрацювання. Він також підкреслив, що регламент Верховної Ради не передбачає голосування за підсумками представлення проекту Держбюджету. Тому 21 вересня фактично стартувала підготовка зазначеного законопроекту до першого читання. Народні депутати та комітети мають можливість не пізніше 1 жовтня подати до комітету з питань бюджету свої пропозиції.

Сильні та слабкі сторони проекту бюджету-2022: експертний аналіз

Тетяна Богдан - фото з відкритих джерел


Сильні та слабкі сторони проекту бюджету на 2022 рік для видання "Коментарі" проаналізувала доктор економічних наук, директор з наукової роботи Growford Institute Тетяна Богдан.


1). План доходів Державного бюджету і прогноз доходів Зведеного є цілком реалістичними і виходять з необхідності зменшення частки перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) через бюджет. Так, частка доходів Зведеного бюджету у ВВП фактично становила 32,8% у 2020 р. і має бути зменшена до 31,1% у 2022 р.

Слід зазначити, що відхиленням від стандартної практики став паралельний розгляд Верховною Радою законопроекту №5600 ("Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень") і готовність Уряду відкоригувати дохідну і видаткову частину бюджету на 2022 рік після остаточного прийняття цього проекту. Такі дії та наміри порушують вимоги Податкового кодексу щодо можливості внесення змін до системи оподаткування не пізніше від 1 серпня року, що передує плановому.


2). Позитивом проекту бюджету є те, що у складі бюджетної документації Міністерство фінансів вперше підготувало змістовний документ "Інформація про цілі державної політики у відповідній сфері діяльності і показники їх досягнення у 2020-2024 роках". Раніше ми мали змогу бачити просте зведення всіх бюджетних програм з їх показниками затрат, продукту, ефективності та якості по всім розпорядникам бюджетних коштів. Підготовка та оприлюднення такого документу свідчить про реальне функціонування програмно-цільового бюджетування в Україні та підвищення прозорості діяльності всіх реципієнтів бюджетних коштів.

Для прикладу, по Національному антикорупційному бюро (НАБУ) ми бачимо, що відомство планує в 2022 р. зареєструвати 23 тис. звернень і повідомлень юридичних і фізичних осіб про вчинені корупційні діяння. Але кількість кримінальних проваджень, спрямованих до суду, має становити аж 69! Не сильно відрізнятиметься і кількість кримінальних проваджень, у яких особі повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення –75. При цьому на утримання НАБУ з бюджету 2022 р. буде витрачено 1,18 млрд грн, а це означає, що кожна із 69 справ, підготованих Бюро і направлених до суду, коштує платникам податків України 17,1 млн грн. (у середньому). Представлена у вказаному документі інформація потенційно дозволяє державі приймати зважені рішення щодо обсягів і структури фінансування кожного з головних розпорядників коштів бюджету.


У царині прозорості підготовки бюджету звертає на себе увагу й факт оприлюднення Міністерством фінансів детальних методик прогнозування бюджетних доходів у розрізі кожного з видів податків і неподаткових джерел. Це дозволяє громадськості краще розуміти логіку формування дохідної частини бюджету, а фахівцям — оцінювати обґрунтованість і достовірність прогнозування доходів бюджету.


3). Найбільш вагомими позитивними аспектами бюджету на 2022 р. є збільшення бюджетних видатків на освіту та скорочення на громадський порядок, безпеку і судову владу. Так, видатки на освіту планують збільшити від 6% ВВП у 2020 р. і 6,6% ВВП у 2021 р. до 7,3% ВВП у 2022 р. Додатково до традиційних статей бюджетного фінансування у 2022 р. планується виділити 3 млрд грн на здорове харчування та пожежну безпеку в школах, 1 млрд грн – на програму "Нова українська школа", 1,3 млрд грн – на 500 шкіл за програмою "Спроможна школа". В бюджет закладається і деяке підвищення номінальних заробітних плат вчителів/ викладачів і стипендій студентам. Важливість освіти для поступального економічного розвитку країни та високої якості людського капіталу вказують на виправданість таких вкладень.


З іншого боку, бюджетні видатки за функцією "громадський порядок, безпека та судова влада" відносно ВВП мають зменшитися з 3,8% ВВП у 2020 р. до 3,3% ВВП у 2022 р. Такі зрушення, на мій погляд, є цілком доречними, огляду на низьку ефективність діяльності цих органів і завищеність видатків на їх утримання в минулому.


4). Видатки на охорону здоров'я в реальному вимірі планується суттєво збільшити відносно 2019 р., але залишити на незмінними відносно 2020 – 4,2% ВВП. Як засвідчили події минулого року, такий рівень витрат не дозволяє громадянам розраховувати на адекватну допомогу від державних медичних закладів у випадку захворювання. Крім того, у міжнародному вимірі український показник державного фінансування охорони здоров'я є доволі низьким. Так, останні дані МВФ говорять про те, що серед країн з ринками, що формуються, рівень зазначених витрат в Україні відставав від середнього рівня на 0,7% ВВП. А відрив України від середнього показника розвинутих країн був майже двократним.

Наш Уряд продекларував, що середня зарплата лікарів у 2022 р. збільшиться на 56% до 22,5 тис грн, а середня зарплата середнього медичного персоналу – на 34% до 14,5 тис. грн. Це є безумовним позитивом нового бюджету, однак він породжує питання реалістичності озвучених показників, оскільки загальні втрати на охорону здоров'я по Зведеному бюджету України номінально планується збільшити лише на 13,4%.


5). Основним негативом проекту бюджету на 2022 рік, на мій погляд, є подальше скорочення реальної величини видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення (включаючи трансферти Пенсійному фонду і житлові субсидії). Сума таких видатків по Зведеному бюджету в 2022 р. має становити 356,5 млрд грн, даючи абсолютний приріст 9,8 млрд грн. відносно 2020 р. Але у відсотках до ВВП динаміка видатків на соціальний захист має чітко визначений низхідний тренд. У 2016 р. їх обсяг становив 10,6% ВВП, у 2018 – 8,7%, у 2020 – 8,3%, у 2021 р. – 7,2%, а в бюджеті на 2022 рік закладається 6,6% ВВП. Така тенденція вказує на зниження ролі держави як гаранта виживання людини за складних життєвих обставин (при втраті працездатності), що є потенційно небезпечним для соціальної стабільності в країні.


Основною причиною такої ситуації є проектування бюджетом кілька-кратного розриву між розміром фактичного прожиткового мінімуму та мінімуму, що закладається у бюджет. Так, розмір соціальних допомог у 2022 р. обчислюватиметься, виходячи з суми прожиткового мінімуму 2393 грн на 1 січня 2022 р. В той же час Мінсоцполітики інформує про фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах серпня 2021 р. на рівні 4525 грн для працездатних осіб, а з урахуванням обов’язкових платежів – 5622 грн. Наявні розбіжності між вказаними показниками прирікають на хронічну бідність більшість непрацездатних і малозабезпечених громадян України.


6). До негативних аспектів проекту бюджету на 2022 р. варто віднести і плановане збільшення видатків на обслуговування державного боргу з 121,2 млрд грн у 2020 р. до 184,6 млрд грн у 2022 р. У відсотках до ВВП дана категорія видатків має зрости із 2,9% у 2020 р. до 3,4% у 2022 рр. Цікаво, що у 2012 р. вони складали всього 1,8% ВВП. Рушійними силами такої динаміки є утримання високого рівня відсоткових ставок за ринковими позиками Уряду, поступове скорочення частки пільгових позик міжнародних фінансових організацій, а також все більш активне перекладення на державний бюджет кредитних зобов'язань підприємств-позичальників, отриманих під Урядові гарантії. Так, з бюджету 2021 р. буде виплачено 3,33 млрд грн за китайськими кредитами, залученими Державною продовольчо-зерновою корпорацією України, з бюджету 2022 р. – ще 6,34 млрд грн. Аналогічні суми ляжуть важким тягарем і на бюджети 2023 і 2024 років.


Загальний обсяг бюджетних виплат за гарантованими кредитами збільшиться з 0,9 млрд грн у 2020 р. до 4,9 млрд грн у 2021 р. і до 6,9 млрд грн. у 2022 р. Тобто за рішення українських чиновників, пов'язані із щедрим роздаванням гарантій за кредитами (які далеко не у всіх випадках диктуються інтересами держави), знову розраховуватимуться звичайні громадяни – платники податків.


Нагадаємо, більше всього держфінансування перепаде в наступному 2022 році правлячої партії "Слуга народу". "Слуги народу" отримають на свою діяльність з державної скарбниці майже 440 мільйонів гривень.


Читайте Comments.ua в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: Comments.ua
comments

Обговорення

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!