Обов'язкова українська мова: користь і шкода нового закону

В Україні 16 січня набув чинності мовний закон, який зобов'язує всіх постачальників послуг в Україні спілкуватися з клієнтами виключно державною мовою, якщо не надійшло окреме прохання споживача говорити іншою мовою.

Колаж "Коментарів" - автор Дмитро Романюк

У Мережі жартують, що, наприклад, сфера проституції — теж повинна тепер обслуговувати українською? Експерти оцінили нововведення, особливо в розрізі штрафів, законності та необхідності вводити такі норми, конфліктності теми.

"Відстояти свої права буде непросто кожній зі сторін конфлікту"

Коментуючи можливість залучення до відповідальності за недотримання нових мовних правил представниць "найдавнішої професії", доктор права, адвокат Іван Ліберман нагадав, що проституція в Україні (принаймні, поки що) незаконна. Відповідно, "жриць кохання" будуть ловити на іншому, але точно не на мовних моментах.

"Що стосується власне нових мовних вимог. У нас можу бути будь-які нововведення, закони, законопроекти, бажання ... Але одна справа — ідея, інше — реалізація. Тобто, реальне виконання тих чи інших правил. Ще й в нашій державі — багатонаціональній, мультирелігійній, з виборчим підходом до виконання законів. Ще й в нинішніх умовах — криза на кризу. Виконувати нові норми будуть намагатися. Але будуть і їх порушення. Вже є. Як і конфлікти, — зазначає доктор права. — Одні хочуть, щоб їм відповідали англійською, інші — російською, треті -   польською. Хтось обурюється, що український "не такий". На побутовому рівні зіштовхують лобами людей. Відволікаючи тим самим увагу від важливіших проблем і питань".

Іван Ліберман закликає всіх незадоволених (як споживачів, так і бізнес) звертатися за правовою допомогою.

"Нагадаю, що згідно з Цивільним кодексом, доказами вважаються фото, відео, аудіо записи і т.д. Але вони повинні пройти експертизу. Повинен бути ряд свідків. Так що відстояти свої права в рамках мовних нововведень кожної зі сторін буде вкрай непросто", — прогнозує адвокат.

"Дурниця, яка шкодить державі"

Будь-які обмеження завжди призводять до зворотних наслідків. Це можна простежити не тільки в мовному питанні, але і в інших обмеженнях, які намагається вводити влада. Це лише викликає опір в суспільстві. Так вважає Сергій Войченко — громадський діяч, кандидат юридичних наук, голова адвокатського об'єднання "Войченко и Дульський".

"В першу чергу, це розколює суспільство, створює кілька таборів, що абсолютно не корисно для держави і його розвитку, — зазначає експерт. — Більшість країн мають різнобарвне, багатонаціональне суспільство. І питання мови, тим більше в побутовому спілкуванні, там — не головне. Насправді це питання не стоїть так гостро, як його намагаються нам представити. Утисків українська мова не терпить. І це нововведення може дійсно бути корисним, коли ми говоримо про державний сектор, про державних службовців".

Сергій Войченко нагадує про деякі грузинських десантників в "Укрзалізниці" або в інших державних органах. А також про те, що в великих державних корпораціях або тому ж "Нафтогазі" фактичне керівництво здійснюють іноземці.

"Про який знанні української мови можна говорити? Хто їх перевіряти буде? — цікавиться експерт. — Можливо, варто було б почати з їх звільнення? Замість того, щоб опускатися до рівня розв'язання важливого питання розвитку держави та управління України українцями, ми опустилися до рівня продажів чебурека або шаурми: якою ж мовою продавець буде питати у покупця — класти йому соус чи ні? Це абсолютна нісенітниця, яка, на мою думку, призведе до негативних наслідків, в першу чергу для української мови та нашої держави".

Сергій Войченко переконаний, що якби це питання не чіпали, то через одне, максимум два покоління, українська мова більше б застосовувалася на території України.

"Особисто я  вільно користуюся. І для мене не проблема, якщо до мене людина звертається російською, якою я теж володію. Можливо, надалі ми навіть отримаємо звернення до Європейського суду з прав людини. І якщо хтось, хто буде притягнутий до відповідальності на такому побутовому рівні, з цим питанням звернеться до ЄСПЛ, то він має всі шанси виграти. А ось держава Україна змушена буде виплатити великі суми. І в черговий раз постати в не найкращому вигляді в цій судовій інстанції — і у світі", — підкреслює експерт.

Як повідомляв портал "Коментарі", раніше мовний омбудсмен Тарас Кремінь закликав громадян не користуватися магазинами, де порушуються мовні права.