Рубрики
МЕНЮ
Станислав Молчанов
Усі "кейси проти Шкарлета" можна використовувати в якості прикладів у підручниках з дисципліни "Інформаційна війна". Про це заявив доктор економічних наук, професор, голова ГО "Науково-дослідний інститут економічного розвитку", керівник патронатної служби міністра освіти і науки України Сергій Захарін.
Фото: МОН
На цьому тижні на інформаційних ресурсах було оприлюднено декілька статей, у заголовках яких зустрічається прізвище "Шкарлет". Так, народний депутат України Інна Совсун ("Голос") оприлюднила блог під заголовком "Для чого лобіюють Шкарлета на посаду міністра?", народний депутат України Наталія Піпа ("Голос") — блог під заголовком "Обіцяного Шкарлетом підвищення зарплати не буде" і "Чому я не підтримую Шкарлета".
Активність опонентів Шкарлета була цілком прогнозованою, вважає експерт. За його словами, інформаційні атаки проти Шкарлета почалися ще 3 червня – відразу після того, як стало відомо, що він розглядається в якості одного з кандидатів на посаду міністра.
Наприклад, у ЗМІ заявлялося, що "Нова українська школа у зоні ризику… Сергій Шкарлет не хоче її втілювати". Насправді, каже Захарін, Шкарлет підписав десяток документів, які розвивають ідеї "Нової української школи", а також забезпечують цій реформі належне фінансування.
Також повідомлялося, що нібито "замість обіцяного підвищення на 28% освітяни насправді отримають 20%". Захарін пояснює, що підвищення заробітної плати освітянам буде проведено у два етапи, спочатку – на 20%, потім – ще на 8%.
Один із численних закидів у бік Шкарлета, що "міністр-плагіатор соромить Україну".
Як резюмує Захарін, усі "кейси проти Шкарлета" можна використовувати в якості прикладів у підручниках з дисципліни "Інформаційна війна".
Нагадаємо, політолог назвав причину істерики проти Шкарлета.
Новини