Головна Новини Політика внутрішня політика Експерт прокоментував контракт «Укроборонпрому» з Пакистаном на ремонт танків
commentss НОВИНИ Всі новини

Експерт прокоментував контракт «Укроборонпрому» з Пакистаном на ремонт танків

Для посилення позицій України на регіональному ринку озброєнь необхідно брати до уваги специфіку

3 березня 2021, 00:02 comments1010
Поділіться публікацією:

Концерн Укроборонпром підписав зі Збройними силами Пакистану контракт на $ 85,6 млн на ремонт парку танків Т-80УД. Підписання контракту відбулося в ході міжнародної виставки озброєнь IDEX-2021 ОАЕ.

Експерт прокоментував контракт «Укроборонпрому» з Пакистаном на ремонт танків

Колаж: Д. Романюк / Comments.ua

Експерт з питань Близького Сходу Національного інституту стратегічних досліджень Микола Замикула розповідає: "Співпраця з країнами Ісламського світу в сфері продажу продукції ОПК — важливий напрямок для України. Близький Схід залишається перспективним ринком озброєння. Конфліктність регіону актуалізує перед близькосхідними країнами завдання підвищення боєздатності національних збройних сил".

При цьому, підкреслює експерт, попри декларовані цілі щодо розвитку власних оборонно-промислових комплексів, ці країни в основному покладаються на експорт військової продукції.

"Висока платоспроможність близькосхідних клієнтів — таких як багаті монархії Перської затоки — робить їх надзвичайно цікавими партнерами для розвитку стійких зв'язків, — впевнений Микола Замикула. — Україна в свою чергу представляє інтерес в якості постачальника через її актуального позиціонування на ринку (в умовах російської агресії вітчизняний ОПК активізував свою діяльність і може запропонувати перевірену в бою продукцію) і вмілого використання радянської спадщини (багато країн регіону і сьогодні орієнтуються на радянське і пострадянський озброєння) ".

Втім, є і об'єктивні підводні камені на шляху просування інтересів українського ОПК на Близькому Сході.

"Наша країна працює в тому ж сегменті ринку, що і Росія, яка всіма силами намагається убезпечити себе від потенційної конкуренції. При цьому варто мати на увазі, що торгівля продукцією ОПК дуже сильно зав'язана на політичних відносин між країнами — і Москва використовує цей фактор для просування своїх інтересів. Військова співпраця з РФ часто є частиною пакетних домовленостей з широкого кола питань, декларацією проросійської орієнтації окремих країн і режимів. У той час як Києву доводиться сподіватися на чесну конкурентну боротьбу. Проти України в деяких випадках відіграє і історія її роботи в регіоні — наприклад, скандали навколо виконання контракту на поставку збройним силам Іраку БТР-4. Наперекір наявність безлічі перспективних проектів і розробок, у потенційних клієнтів можуть бути присутніми сумніви щодо спроможності українських підприємств вчасно і на високому рівні виконати контракти ", — пояснює експерт.

На його думку, для посилення позицій України на регіональному ринку озброєнь необхідно брати до уваги специфіку системи державного управління, характерну для багатьох близькосхідних країн.

"Вона полягає в домінуючої ролі лідера (в деяких випадках — абсолютного монарха) в процесі прийняття рішень, — підкреслює Микола Замикула. — У цих умовах просування української військової продукції на Близький Схід має супроводжуватися всебічною підтримкою державної влади України. Участь в переговорному процесі, лобіювання інтересів та надання гарантій з боку перших осіб щодо спроможності українських підприємств виконати взяті на себе зобов'язання — важливий момент при укладанні угод з близькосхідними партнерами ".

Така підтримка виводить переговори на новий рівень, і явно підвищує акції українського ОПК в очах потенційних клієнтів, впевнений експерт.

"Також важливо заручитися допомогою членів євроатлантичного співтовариства в питаннях поставок озброєння на Близький Схід. Необхідно чітко показати, що Україна не виступає конкурентом тим же США — так як працює в іншому сегменті ринку. Однак вона може послужити інтересам Вашингтона, потіснивши РФ в регіоні — особливо якщо американці виступлять лобістами української продукції перед своїми традиційними близькосхідними союзниками ", — акцентує Микола Замикула.

З іншого боку, не можна забувати і про геополітичний баланс сил. Співпраця в сфері військових поставок не можна планувати, виходячи лише з економічної вигоди.

Микола Замикула пояснює: "Необхідно брати до уваги можливу реакцію третіх країн на дії в цьому напрямку. Особливо це актуально для Близького Сходу, де кілька країн (Туреччина, Саудівська Аравія, Іран) зійшлися в боротьбі за регіональне лідерство, і при цьому в регіоні мають свої інтереси глобальні гравці. Наприклад, активізація співробітництва з Турецькою Республікою, яке ми спостерігаємо останнім часом, може відкрити двері для поставок української продукції регіональним партнерам Анкари. В той самий час потрібно раціонально оцінювати ризики для україно-турецьких відносин при продажу озброєння арабським суперникам Туреччини, з якими вона вступає в проксі-конфлікт на території Лівії. Також очевидно, що Україна не зацікавлена у військовій співпраці з країнами, які виступають опонентами Заходу — такими як Іран ".

Необхідно мати на увазі і критичну позицію Європи стосовно окремих військових операцій, що проводяться в регіоні — наприклад, діям арабської коаліції в Ємені. Поставки арабам озброєння, яке може привести до зростання числа жертв серед мирного населення цієї країни, може негативно вплинути на імідж України серед європейської спільноти, попереджає експерт.

Нагадаємо, Верховна Рада України прийняла за основу законопроект, що передбачає реформу "Укроборонпрому". Тепер підприємство з Державного концерну перетвориться в акціонерне товариство. Експерти оцінили цю ідею для порталу "Коментарі".



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини