Деолігархізація України: як можуть далі розвиватися події навколо цього законопроєкту

Прийнятий Верховною Радою 1 липня в першому читанні президентський законопроєкт №5599 про олігархів (про деолігархізацію) відправлений у вересні на юридичну експертизу до Венеціанської комісії. Що це означає? Як можуть далі розвиватися події навколо цього законопроєкту? Хто в підсумку може виявитися у виграші, хто — у програші? Експерти намагалися відповісти на питання виданню "Коментарі-Україна".

Рада підтримала в першому читанні закон про олігархів. Колаж: "Коментарі" / Дмитро Романюк

Експерт з конституційного права Богдан Бондаренко вважає, що тепер точно у вересні-жовтні, як попередньо хотіли б сили, які просувають цей законопроєкт, голосуватися в другому читанні він не буде. Тому що Венеціанській комісії потрібен час на його розгляд.

За його словами, Венеціанська комісія повинна розглянути кілька спірних питань.

Перше — пов'язане з можливістю концептуального існування такого закону. Коли під окремих людей пишеться окремий закон, а не вплітається в загальну систему Антимонопольного комітету і так далі. Коли придумується окремий механізм з реєстром і тому подібними обмеженнями.

Другий момент — експерти комісії повинні досліджувати, чи пропорційні ці пропоновані обмеження для тих, кого у законопроєкті називають олігархами.

Третій — роль Ради нацбезпеки і оборони в цьому процесі. Чому саме РНБО має цим займатися, а не уряд. Адже вплив фінансово-промислових груп — це все ж більше питання внутрішньої політики.

Експерт припускає, що з політичної точки зору козир отримують президент і його оточення. Вони зможуть розповідати, що система обороняється проти "невпинної боротьби Зеленського з олігархами".

На думку політичного експерта, директора Communication group Володимира Манька, навколо законопроєкту про олігархів перед розглядом його в другому читанні розгортається серйозна гра.

Експерт зазначає, що в гру навколо деолігархізації активно вступив спікер Ради — Дмитро Разумков.

Такий хід спікера пов'язаний з тим, вважає експерт, що законопроєкт містить багато порушень як європейських норм, так і української Конституції.

Якщо негативний висновок від комісії надійде перед другим читанням, то це означає, що законопроєкт повинен бути або істотно змінений, або відхилений. Але, оскільки висновок є рекомендаційним, його можуть просто проігнорувати й проголосувати за закон, пояснює експерт.

Нагадаємо, "Коментарі" разом з експертами розібралися, чи може у 2021 році на тлі наслідків корона-кризи початися глобальний переділ власності й деолігархізація як в Україні, так і у світі.