Верховна Рада отримала три заяви на звільнення: від голови Міносвіти та науки (МОН) Сергія Шкарлета, міністра зі стратегічних галузей промисловості Павла Рябікіна та голови Мінцифри Михайла Федорова. Експерти проаналізували це повідомлення спеціально для видання "Коментарі".
Кабмін. Фото: з відкритих джерел
У кадрових змінах є позитив
Народний депутат України IX скликання від партії "Голос", перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк вважає, що всі зміни – позитивні.
"Шкарлета давно треба було гнати у шию, – вважає він. – Новий кандидат у керівники МОН (директор Малої академії наук Оксен Лісовий) точно заслуговує на посаду. А підпорядкування Федорову (повноваження його міністерства будуть розширені на кілька сфер, зокрема на освіту, технології та інноваційні рішення) – теж сигнал, що освіта рухатиметься разом із інноваціями", – пояснює нарді.
Рябікін, який йде з посади міністра зі стратегічних галузей промисловості, на думку Ярослава Железняка, добре проявить себе послом (схоже, в Китаї), а його передбачуваний наступник Олександр Камишин (екс-керівник "Укрзалізниці"), є надія, що додасть нового дихання Міністерству промисловості.
На відміну від Федорова та Шкарлета, Рябікін був максимально непублічним
Політичний експерт Денис Гороховський розмірковує так:
"Щодо Федорова говорити про "відставку" не зовсім коректно, оскільки в його випадку йдеться про підвищення, а заява про відставку – лише бюрократична процедура. По факту Федоров тепер отримує під контроль ще й сферу освіти та науки. Чим саме він займатиметься в цій галузі, поки не відомо, але йтиметься про диджилізацію цього напряму".
Щодо другого відставника – міністра освіти Сергія Шкарлета, то вся його каденція пов'язана з якимись скандалами, зазначає експерт. Він нагадує, що проти Шкарлета виступали активісти (насамперед пов'язані із західними грантами). Крім того, все більше питань до "інновацій" у системі освіти виникало у представників цієї самої системи.
"Про те, що крісло під цим міністром хитається, говорили вже давно. Але Шкарлету вдалося пересидіти кілька ротацій у Кабміні. Не виключено, що це було пов'язано лише з тим, що не було кандидата на зміну, який би влаштовував владу. Тепер такий кандидат знайшовся, але є підстави вважати, що і до нього, ґрунтуючись на його попередній діяльності, питання почнуть виникати дуже скоро, – прогнозує Денис Гороховський. – Навіть незважаючи на те, що він став добровольцем та захищав Україну на фронті".
Щодо третьої відставки – міністра зі стратегічних галузей промисловості Павла Рябікіна – все ще простіше, вважає він.
"На відміну від Федорова та Шкарлета, Рябікін був максимально непублічним. Більшість українців навіть ніколи не чули про таку людину. Це могло навіть стати плюсом для нього, якби міністерство могло похвалитися якимись значними успіхами в галузі. Однак і цього немає", – робить висновок Денис Гороховський.
Сьогодні корисність кожного руху тіла влади потрібно оцінювати за одним критерієм – він допоміг фронту чи ні
На думку засновника "Студії Здорового Сенсу", підприємця, громадського діяча Павла Себастьяновича, перестановки в уряді викликані бажанням Офісу президента показати суспільству, що влада чує народ.
"Сьогодні корисність кожного руху тіла влади потрібно оцінювати за одним критерієм – він допоміг фронту чи ні? В нас горить країна. Зміна міністра освіти якось впливає на цю пожежу? Ні. Перестановка решти міністрів якось вплине на фронт? Ні. Від них нічого не залежить. Закупівлями озброєнь займається Міністерство оборони. Ось тут мають відбуватися основні перестановки, – упевнений експерт. – На місце Резнікова має прийти той, хто почне закуповувати для армії доступні сучасні дрони. Мінстратегпром очолить хтось, хто провалив роботу на УЗ. Цифровий міністр чомусь вважається серед своїх друзів реформатором, тільки ніхто не може відповісти на запитання – скільки чиновників скоротили завдяки електронним сервісам Мінцифри? Я допоможу з відповіддю – кількість чиновників збільшилася за рахунок цифрового міністерства".
Павло Себастьянович вважає, що для перших осіб нашої країни, для наших Кабміну та парламенту війна досі не стала пріоритетом номер один.
"Вони не сприймають її всерйоз. Не розуміють своєї відповідальності за життя солдатів, не бачать зв'язку між своєю бездіяльністю та марними смертями на фронті", – констатує експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" — ордер на арешт Путіна та інше: що було в центрі уваги минулого тижня.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.