Денис Шмигаль вийшов на перше місце за часом безперервного
перебування на посаді прем’єр-міністра України, випередивши всіх своїх
попередників за часи незалежності України, відзначив політолог Володимир
Фесенко. За його словами, він навіть обійшов Миколу Азарова, який був
очільником Кабміну з 11 березня 2010 р. до 28 січня 2014 р.
Відсутність амбіцій грає на користь Шмигалю
Разом з тим, Фесенко відзначає, що Шмигаль далеко не
найсильніший прем’єр-міністр в історії незалежної України, проте він зумів утриматися
на посаді.
"Шмигаль органічно вписався в конструкцію політичного
режиму, який сформувався вже в перший рік президентства Володимира Зеленського.
Завдяки однопартійній пропрезидентській більшості у Верховній Раді Зеленський
взяв під контроль і парламент і Кабінет міністрів. Де-факто це президентська
форма правління. Офіс Президента при цьому виконує функції політичного Уряду, а
Кабінет міністрів навіть в буквальному сенсі став органом виконавчої влади",
—
відзначив політолог.
За його словами, Шмигаль став прем’єром завдяки збігу
обставин, проте проявив себе як дисциплінований і достатньо ефективний
виконавець політичної волі президента та його Офісу. Одночасно, додає
політолог, він не демонстрував жодних політичних амбіцій і самостійної
політичної активності.
"Коли Шмигаль тільки став прем’єр-міністром, його
пов’язували з впливом Ахметова (як вихідця з компанії ДТЕК). Однак новий
очільник уряду швидко зрозумів, що свою відданість і ефективність треба
демонструвати саме президенту. І це йому вдалося. Коли між Зеленським і
Ахметовим почалася інформаційно-політична війна, це жодним чином не торкнулося
прем’єр-міністра, який був цілком на боці президента",
— говорить Фесенко.
Він додає, що Шмигаль не стільки політична фігура, скільки
адміністративна. В Кабінеті міністрів України він скоріше його координатор, ніж
одноосібний керівник.
"Політичному виживанню Дениса Шмигаля сприяла і специфіка
його сприйняття громадською думкою. Він ніколи не мав якоїсь популярності. Але
і не став об’єктом жорсткої суспільної критики",
— додав політолог.
Проте, за словами Фесенка, в умова війни стало помітно, що
нинішньому керівнику Кабміну відчутно бракує ініціативності, рішучості і
стратегічного мислення., тому останні два роки знов почалися розмови про
ймовірність заміни прем’єр-міністра.
"Очікуванням кадрових змін на чолі Уряду сприяють і плани
реорганізації структури і складу Кабінету міністрів. Правда, розробкою цих
планів займаються вже не один рік. Однак останнім часом пішла активна хвиля
чуток, що така реорганізація може відбудитися вже найближчим часом. З нею,
нібито, буде пов’язана і ціла низка кадрових змін, і не тільки в Кабміні",
-
підкреслив політолог.
Звісно, додає Фесенко, політична доля Дениса Шмигаля хвилює
суспільство набагато менше, ніж ситуація навколо Валерія Залужного.
"Але ймовірні зміни на чолі Кабінету міністрів України
безумовно матимуть політичне значення"
, — підсумував експерт.
Нагадаємо, раніше "Коментарі" писали про те, чому Офісупрезидента невигідна відставка Шмигаля.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.