Рубрики
МЕНЮ
Никита Синицин
Боротьба з корупцією в Україні встигла перетворитися чи не в національну ідею, заради якої глава держави йде на більш ніж сумнівні, з позиції законності і Конституції України, кроки. Хоча Конституційний суд встиг заслужити чи не ярлик головних пособників українських корупціонерів, все ж боротьба з корупцією залишається прерогативою спеціальних органів і в тому як вони справляються зі своїм завданням, розбиралися "Коментарі".
16 квітня 2020 року Національне Антикорупційне Бюро України (НАБУ) відзначило 5-річний ювілей свого створення. Правда, перше затримання підозрюваного в корупції співробітники Бюро здійснили лише 16 грудня 2015 року, після остаточного формування штату.
Свої перші по-справжньому резонансні затримання в рамках боротьби з корупцією, НАБУ провело навесні 2017 року, коли були затримані голова Державної фіскальної служби України (ДФС) Роман Насиров, а потім екс-народний депутат України від "Народного фронту" Микола Мартиненко. Незважаючи на те, що з часу затримання пройшло більше 3 років, крапку в цих справах так і не поставили.
У червні 2020 Федеральний кримінальний суд Швейцарії визнав Миколи Мартиненка винним у відмиванні близько 2,8 мільйона євро і засудив його до 28 місяців ув'язнення. Нардеп вже оскаржити встиг вирок в апеляційному суді і, за даними ЗМІ, програти, що захист екс-нардепа спростовує. У той же час в Україні суд у справі нардепа, слухання по якому проходять у Вищому Антикорупційному суді (ВАКС), 22 жовтня знову не відбулося, а захист політика вимагає відкрити проти суддів кримінальні справи.
Схожа ситуація і навколо екс-глави ДФС Романа Насирова, справа якого так само слухається в ВАКС, який продовжує ознайомлення з доказами, зібраними проти екс-чиновника, а його дружина потрапила в виборчий список "Батьківщини" до Київміськради.
Триває боротьба НАБУ навколо, мабуть, самого резонансної справи Бюро — формули "Роттердам+", яка, на думку детективів, стала причиною штучного зростання цін на електроенергію і принесла збитків державі на 18,9 млрд грн. Влітку з ініціативи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) справа була закрита, однак в жовтні ВАКС відновив розгляд справи.
Сам директор НАБУ Артем Ситник вважає роботу Бюро ефективною. Зокрема він відзвітував, що за перше півріччя 2020 року детективи змогли принести державі економічну вигоду на 1,511 млрд грн. З цієї суми 65 млн грн були повернуті в бюджет, розкрадання 753 млн грн було попереджено і 687 млн грн були повернуті державним підприємствам. Також було розпочато розслідування 406 кримінальних проваджень, 125 особам повідомлено про підозру, а 33 справи щодо 50 осіб направлено до суду.
Всього в НАБУ заявили про наявність в Бюро 986 кримінальних проваджень з сумою збитку в 261 млрд грн. з 390 підозрюваними, а щодо 41 обвинуваченого було винесено вирок суду, який вступив в законну силу.
Серед відкритих НАБУ кримінальних проваджень виявилося справу проти міністра захисту навколишнього середовища і природних ресурсів України Романа Абрамовського. Його відкрили за заявою видання GreenPost за статтями про незаконне збагачення та декларування недостовірної інформації.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура свій 5-річний ювілей відзначатиме 1 грудня 2020 року і це свято явно не буде веселим.
САП раз у раз фігурувала в гучних скандалах з іншими правоохоронними органами, в тому числі з колегами з НАБУ. Так, справу щодо "Роттердам+" в серпні закрили саме за постановою прокурора САП Віталія Пономаренка, що явно не поліпшило відносин між відомствами, які давно перебувають у конфлікті.
САП не знаходив спільної мови і з Офісом Генерального прокурора України. У травні генпрокурор Ірина Венедиктова записала відеозвернення в якому жорстко розкритикувала керівництво САП за "бездіяльність" у боротьбі з корупцією і зажадала реальних результатів у вигляді судових вироків.
6 червня за спробу передачі частини рекордного в історії України хабара в 6 млн дол. Керівництвом САП і НАБУ був затриманий перший заступник голови столичного ГУ ДПС Микола Ільяшенко. Однак стійкість керівництва Антикорупційної прокуратури до корупції явно не була оцінена, в усякому разі 21 серпня Назар Холодницький пішов у відставку з поста глави САП за власним бажанням.
Як би там не було, свою роботу з підтримки державного звинувачення у Вищому антикорупційному суді України САП виконує, звітуючи про успішні вироки щодо корупціонерів. Правда, навряд чи вирок у 3 роки позбавлення волі голові сільради Броварського району Київщини сильно вплине на ситуацію з корупцією в Україні. Проте, нове керівництво САП також вважає рішення КСУ "істотним ударом по механізму виявлення корупційних кримінальних правопорушень".
Національне агентство з протидії корупції (НАПК) створене також у квітні 2015 року має стати ще однією важливою "цеглинкою в антикорупційній піраміді" України. На відміну від НАБУ і САП у НАПА повинні були займатися паперовою роботою — приймати і перевіряти електронні декларації українських чиновників, вести Реєстр декларацій і осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
На підставі перевірок документів, власне, інші антикорупціонери часто порушували кримінальні провадження про незаконне збагачення і недостовірне декларування, коли з'ясовувалося, що декларант не вносив в документ всіх даних або його покупки перевищували розміри доходів. Втім, подібні виробництва, відкриті проти народних депутатів України антикорупційними органами, як правило, закінчувалися нічим.
До першого керівництву НАПК також виникли питання, коли з'ясувалося, що за 2 роки роботи Агентство перевірило лише 331 декларацію з більш ніж 200 тис., якійшли.
В Агентстві критику врахували і після зміни керівництва стали звітувати про кілька великих обсягах. Так, з 1 червня 2020 року НАПКА перевірило 297 декларацій і ще 844 знаходяться в процесі перевірки, складено 576 протоколів і 29 приписів про усунення порушень антикорупційного законодавства. Також за 9 місяців Реєстр корупціонерів поповнився 3615 прізвищами.
Не дивно, що саме НАПКА виступив основним зацікавленою особою в прагненні домогтися скасування рішення Конституційного суду України, а глава Агентства Олександр Новіков пов'язав рішення КСУ з інтересом , виявленим НАПКА до продажу головою суду Олександром ТУПИЦЬКИЙ своєї землі в Криму. Також в Агентстві звинуватили Конституційний суд в зупинці роботи з перевірки декларацій і звільнення від відповідальності чиновників подали в деклараціях недостовірні дані.
Вищий антикорупційний суд — останній за часом створення антикорупційний орган в Україні, який почав свою роботу у вересні 2019 року. Перед його створенням було зламано чимало "копій", а його відсутність і НАБУ, і САП свого часу називали чи не головною умовою для успішної боротьби з корупцією, оскільки "звичайні" суди виносити вироки корупціонерам не поспішали.
На відміну від інших антикорупційних органів ВАКС зайняв нейтральну позицію в конфлікті навколо рішення КСУ, повідомивши що за статтею 366-1 КК України "декларування недостовірної інформації" перебуває 17 кримінальних справ . Від подальших коментарів щодо ситуації, в Антикорупційне суді утримуються.
За словами голови ВАКС Олени Танасевич за рік роботи суду в нього надійшли 268 кримінальних проваджень, з яких 210 були прийняті судом до розгляду, а інші відправлені в інші суди за підсудністю. Всього за рік до суду надійшли 10,5 тис. Заяв, скарг і т.д.
Також в ВАКС відзначили , що згідно з дослідженням Transparency International Ukraine про здібності, управління і взаємодії органів антикорупційної інфраструктури, суд отримав найвищий бал серед антикорупційних органів України — 4.
На думку експертів, з якими поспілкувалися "Коментарі", рішення КСУ, як і його скасування, насправді не сильно вплинуть на ефективність боротьби з корупцією в Україні.
"Фактично жодне по-справжньому резонансна справа, що стосується корупції -" газова справа "Онищенко, розкрадання в" Центренерго "," Нафтогазі "і на формулі" Роттердам "насправді не доведені до логічного висновку у вигляді суду і вироків. Ті ж справи, які відкривають за результатами перевірки декларацій НАПКА, виглядають несерйозно. Несвоєчасне декларування чиновниками своїх доходів і імуществаво, помилка при вказівці площі квартири, або неподання тим же Віталій Шабунін декларації на період керівництва ним комісією, вибирала главу НАПКА ", — звертає увагу на невідповідність заявлених і реально досягаються цілей в боротьбі з корупцією за допомогою е- декларування старший партнер адвокатської компанії "Кравець і партнери" Ростислав Кравець.
На думку співрозмовника "Коментарів" мета е-декларування зовсім не в боротьбі з корупцією.
"За допомогою електронного декларування, доповнюючи його іншими інструментами на кшталт прослуховування телефонів, спостереження, тиску та іншого дуже зручно тримати під контролем чиновників, що вигідно перш за все нашим західним партнерам і частини самої влади", — резюмує Кравець.
За словами експерта з питань національної оборони безпеки Івана Ступака скандал спалахнув навколо рішення КСУ тільки відволікає увагу від проблем в антикорупційній політиці держави.
"У корені невірно вважати, що рішення Конституційного суду України якщо не поховало, то паралізувало всю антикорупційну роботу в країні, на ділі рішення стосується тільки окремої частини роботи антикорупційних органів в частині проведення НАБУ розслідувань по ст. 366-1 Кримінального кодексу (декларування недостовірної інформації), а також в частині роботи Назка з моніторингу декларацій, проведення контролю термінів їх подачі і т.д. У всьому іншому руки у антикорупційних органів розв'язані з 2015 року, проте результатів цієї роботи особливо не видно ", — акцентує увагу на роботі антикорупціонерів співрозмовник" Коментарів ".
За словами експерта в своїй роботі НАБУ і САП зробили ряд помилок, які заважають ефективній боротьбі з корупцією сильніше, ніж рішення КСУ, серед них:
— зарозумілість і надмірне зарозумілість керівників НАБУ і САП привели до постійних конфліктів, взаємних образ і чвар, і замість консолідованої роботи в тандемі, вони почали інтриганськи закулісну роботу один проти одного, що неодмінно позначилося на довірі і результативності;
- надмірна впевненість у підтримці західних партнерів, які стали ініціаторами створення і фінансовими донорами органів, в результаті чого НАБУ і САП перетворилися в "балувати зазнаек", які регулярно просять захист у своїх європейських покровителів перед владою України замість покращення власної роботи;
- юність і недосвідченість співробітників, що спочатку подавалося як гідність нових органів, в подальшому зіграло злий жарт, оскільки перші серйозні справи НАБУ забезпечувалися виключно на основі інформації та у взаємодії з більш досвідченими колегами з МВС і СБУ, після чого ефективність роботи антикорупційних органів впала;
- гонка за швидкими результатами заради чого в своїй роботі НАБУ і САП вирішили покластися на проведення відвертих провокаційних затримань, коли співробітники НАБУ під прикриттям вступають в контакт з чиновниками і прямо пропонують їм хабар за вирішення питання. У США і деяких інших країнах це працює, проте в Україні провокація хабарів категорично заборонена. Крім того, детективи НАБУ сконцентрувалися на роботі за статтями кримінального кодексу, які не вимагають кропіткої агентурної роботи і оперативно-технічного впровадження, як наприклад "Декларування недостовірної інформації". Однак навіть тут НАБУ не особливо досягло успіхів і гучні справи за цією статтею просто розвалилися на етапі досудового розслідування.
"НАБУ і САП необхідно кардинально змінити парадигму свого мислення і від дрібних швидких результатів сконцентруватися на своїй основній роботі — пошуку корупціонерів серед топ-чиновників і політиків. В іншому випадку, вони ризикують втратити останню дипломатичну і матеріальну підтримку з боку Євросоюзу і українського суспільства, а це загрожує для них миттєвим інформаційним забуттям ", — резюмує Іван Ступак.
Нагадаємо, НАБУ хоче створити медаль "За боротьбу з корупцією" і нагороджувати нею осіб за сумлінну працю і внесок в боротьбу з корупцією. "Коментарі" попросили експертів оцінити цю ідею, щоб дізнатися, чи не здається все це "медалірованіе" ще більшим "совком", ніж пам'ятники, які зносили в 2014-му.
Новини