Саміт у Ліверпулі: що зробить «Велика сімка» для України

У британському місті Ліверпуль 10-12 грудня відбувся саміт голів зовнішньополітичних відомств країн "Великої сімки" (США, Великобританія, Франція, Німеччина, Канада, Італія, Японія плюс ЄС). На зустрічі сторони обговорили питання міжнародної безпеки, включаючи нарощування Росією військової присутності біля кордонів України. Ще у листопаді РФ зосередила до 175 тис. солдатів біля кордонів України.

Саміт голів зовнішньополітичних відомств країн «Великої сімки». Фото: УНІАН

Держсекретар США Ентоні Блінкен, верховний представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель, міністри закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс, Німеччини Анналена Бербок та інших країн дійшли думки, що якщо Росія почне наступ, то це буде її стратегічною помилкою і вона зіткнеться з серйозними наслідками. Вони не уточнили, що конкретно мають намір робити, але пообіцяли діяти швидко, якщо Москва проігнорує попередження. "Коментарі" розбиралися, що мали на увазі міністри, що вони можуть протиставити Росії та чи взагалі дійде справа до суворих заходів.

На які заходи готовий піти Захід?

Конфронтація з Росією не цікава країнам "Великої сімки". Власне, Росію виключили з цього клубу впливових країн (у 1997-2014 роках називався "Великою вісімкою") та обклали санкціями у відповідь на анексію Криму, агресію на Донбасі, хакерські атаки та інші деструктивні дії. Проте Захід не ставив за мету знищити російську економіку та спровокувати крах керівного режиму.

Співробітник "Міжнародного інституту стратегічних досліджень" Найджел Гулд-Девіс вважає, що метою санкцій навіть не було змусити РФ припинити інтервенцію в Україні та повернути їй Крим, а розраховані вони були на стримування подальшої російської військової агресії, засудження самого факту порушення Кремлем міжнародного права. За допомогою санкцій Захід хотів переконати владу РФ погодитися на політичне врегулювання конфлікту. Старший співробітник аналітичного центру "Атлантична рада" Едвард Фішман вважає антиросійські санкції, що діють, надто м'якими у порівнянні з обмежувальними заходами, які США ввели проти Ірану.

Оскільки своєю поведінкою РФ продемонструвала, що чинний санкційний режим не справляється зі своїм завданням, США та їх партнери вирішили налякати Кремль загрозою введення нових жорсткіших обмежувальних заходів на випадок, якщо російська армія дійсно розпочне наступ в Україні. Ініціатором нових санкцій проти Росії є США. Президент Джо Байден пригрозив президенту РФ Володимиру Путіну руйнівними наслідками для російської економіки у разі наступу на Україну, а держсекретар Ентоні Блінкен повідомив, що нові санкції включатимуть заходи економічного характеру, від яких США утримувалися у попередні роки.

Аналітик Джуліан Боргер вважає, що США можуть запровадити заборону на придбання російських облігацій державної позики на вторинному ринку, обмежувальні заходи проти керуючої компанії газопроводу "Північний потік-2", який проходить сертифікаційні заходи в регулювальному органі Німеччини, санкції проти великих російських банків, енергетичних компаній, підприємств військово-промислового комплексу, заборони на інвестиції та надання послуг для російських нафтових проєктів, санкції проти російських олігархів та оточення президента РФ Володимира Путіна або відключити Росію від системи глобальних електронних платежів Swift.

Аналітики Майкл Кроулі та Джуліан Барнс уточнили, що санкції проти олігархів дозволять заблокувати можливість користуватися банківськими картками Visa та Mastercard, заборонити їм та їхнім сім'ям їздити до країн Європи та Великобританії. На думку аналітиків Ніка Вабхамса та Джоша Вінгрова, якщо Росію відключать від Swift, то росіяни не зможуть обмінювати рублі на іноземну валюту й навпаки, а санкції проти банківського сектора також торкнуться Російського фонду прямих інвестицій, створеного урядом РФ для фінансової підтримки найбільш перспективних секторів економіки, які динамічно розвиваються.

Старший співробітник "Атлантичної ради" Едвард Фішман впевнений, що якщо США мають намір запроваджувати жорсткі обмежувальні заходи проти Росії, то їм не обійтися без санкцій проти енергетичного сектора Росії, оскільки 40% надходжень до російського бюджету забезпечуються шляхом продажу нафти та природного газу. Проте аналітики Кайлі Етвуд і Наташа Бертранд вважають, що такі санкції американці якщо і вводитимуть, то в останню чергу через надмірний вплив на світові ціни на енергоносії.

Втім, британці поділяють доцільність санкцій проти "Північного потоку-2" та енергетичного сектора РФ. На думку міністра закордонних справ Великобританії Ліз Трасс, демократичні держави мають знайти альтернативних Росії постачальників природного газу. Підстави для таких заяв є. У різні роки опрацьовувалися варіанти постачання природного газу зі Східного Середземномор'я у разі будівництва газопроводу EastMed за участю Ізраїлю, Кіпру, Греції й Італії, з Туркменістану, якщо буде збудовано Транскаспійський газопровід із подальшим виходом до газотранспортної системи Азербайджану, Грузії та Туреччини, а також із Норвегії у разі реалізації Польщею проєкту газопроводу "Балтійський трубопровід".

Перспективи запровадження санкцій проти "Північного потоку-2" залежать від позиції уряду канцлера Німеччини Олафа Шольца. З одного боку, соціал-демократ Шольц, міністр фінансів в уряді Ангели Меркель, підтримував будівництво російського газопроводу. З іншого боку, його партнером із коаліції є партія "Альянс 90/Зелені", лідер якої та міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок виступала проти реалізації проєкту. Позиція нової влади Німеччини щодо "Північного потоку-2" неоднозначна.

Чи будуть ефективні нові санкції?

Не факт, що загроза запровадження Заходом жорстких санкцій вплине на поведінку Росії. Старший співробітник "Атлантичної ради" Едвард Фішман вважає, що найбільш вдалий момент у США вплинути на розвиток ситуації зараз — до того, як РФ гіпотетично перейде у наступ в Україні. Суть загрози санкціями таки полягає в тому, щоб змусити Путіна порахувати збитки, яких коштуватиме завоювання України. Експерт вважає, що запровадження санкцій Заходом після початку Росією повномасштабних військових дій в Україні рівносильне поразці.

Експерт із Росії "Центру нової американської безпеки" Андреа Ендалл-Тейлор вважає, що Путін сумнівається у тому, що Заходу вистачить рішучості піти на жорсткі заходи через те, що основну увагу США приділяють стримуванню Китаю. Співробітник аналітичної корпорації RAND Семюель Чарап вважає, що складність впливу на росіян полягає у тому, що вони впевнені, що США не введуть свої війська в Україну, як цього не зробили у 2014 році. Байден вже заявив, що питання про відправлення американських військ в Україну не розглядалося, оскільки Україна не є членом НАТО.

У Москві розуміють, що найгірше, що може статися, – збройне зіткнення зі США та НАТО, яке не відбудеться, тому РФ займає непоступливу позицію щодо "українського" питання. Аналогічний "пацифізм" притаманний європейцям. Верховний представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що Україні не варто розраховувати на військову допомогу ЄС, тому що Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі не передбачає союзу у сфері оборони.

Наскільки реальною є загроза великої війни?

За даними американської розвідки, Росія сконцентрувала війська у Криму, біля східних кордонів України, може задіяти збройні формування на окупованих територіях Донбасу та розпочати наступ із кількох напрямків на початку 2022 року. Начальник генштабу Великобританії адмірал Тоні Радакін вважає, що якщо Росія розпочне наступ в Україні, то це будуть масштабні бойові дії, яких Європа не бачила з часів закінчення Другої світової війни.

Ось тільки не факт, що Росія справді має намір захоплювати нові території України. Аналітики Нік Вадхамс та Джош Вінгров вважають, що за допомогою посилення військової присутності біля кордонів України та провокування військово-політичної напруги Путін змушує Байдена говорити з ним на рівних і сприймати РФ як рівного партнера та глобальну державу.

Старший співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень Володимир Ісаченко вважає, що поки не зрозуміло, чи є концентрація російських військ біля кордонів України сигналом неминучої атаки. На думку експерта, через переміщення військових підрозділів Путін підкріплює свою вимогу до Заходу відмовитися від розширення НАТО на схід. Також роздратування Кремля викликають постачання американської зброї в Україну та участь наших Збройних сил у спільних військових навчаннях із підрозділами країн-членів НАТО.

Колишній офіцер ЦРУ, а нині співробітник "Центру нової американської безпеки" Мартін Рассер вважає, що за допомогою нарощування військової присутності біля кордонів України керівництво РФ спостерігало за діями США та ЄС і перевірило, на що вони здатні. Як виявилося, вони не готові чинити силовий тиск на РФ і вважали за краще обмежитися санкціями у разі потреби.

Зрештою, це далеко не перші та не останні маневри російських військових біля кордонів України. Балансуючи на межі нової війни, Росія намагається змусити Захід вплинути на позицію керівництва України. Росія зацікавлена, щоб ми якнайшвидше виконали політичну частину Мінських угод – провели вибори до ОРДЛО попри те, що там немає зареєстрованих в Україні партій, внесли положення про особливий статус регіону до Конституції. Завдання Росії – зберегти політичний вплив в Україні навіть після завершення конфлікту на Донбасі. Домогтися цього можна лише у тому випадку, якщо при владі у Донецьку та Луганську залишаться затяті прихильники Росії, а ОРДЛО отримають широку автономію та виконуватимуть функцію троянського коня РФ у складі України. У масштабній війні Росії з Україною з подальшим посиленням санкцій Заходу немає сенсу.

Раніше інтернет-портал "Коментарі" повідомляв про французькі інтриги та чого чекати Україні від опонентів Макрона.