comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті Політика зовнішня політика Китайський сателіт: куди поверне нова влада Афганістану
commentss Cтатті Всі новини

Китайський сателіт: куди поверне нова влада Афганістану

Як зміниться Афганістан

12 вересня 2021, 21:40

Напередодні 20-ї річниці терактів 11 вересня у Нью-Йорку ісламістський рух "Талібан" сформував власний уряд. За іронією долі, міністерські портфелі отримали міжнародні злочинці, як, наприклад, лідер терористичної організації "Мережа Хаккані" Сираджуддін Хаккані, якому дістався пост міністра внутрішніх справ. "Коментарі" розбиралися, який курс проводитиме Ісламський емірат Афганістан і хто стане пріоритетними партнерами нового теократичного режиму.

Китайський сателіт: куди поверне нова влада Афганістану

Зміна влади в Афганістані. Фото з відкритих джерел


Як зміниться Афганістан?


Після приходу до влади талібів Афганістан став третьою у світі теократичною державою, якою керує духовна особа, а церква не відділена від держави. До недавнього часу у світі було дві таких держави — Ватикан на чолі з Папою Римським Франциском, який очолює Римо-католицьку церкву, і Ісламська Республіка Іран на чолі з аятолою Алі Хаменеї, лідером іранських мусульман-шиїтів.

В Афганістані панує іслам суннітського толку, а його новий правитель, 60-річний богослов Мавлаві Хайбатулла Ахундзаде — особистість не публічна і до недавнього часу ширилися чутки, що він помер від коронавірусу. Тепер він носить титул Амір аль-мумінін (повелитель правовірних) як арабські халіфи, що концентрували у своїх руках світську і духовну владу.

Ахундзаде очолює "Талібан" з 2016 року. Він народився в кишлаку недалеко від Кандагара у родині імама мечеті Мухаммада Ахунда. До вступу в ряди "Талібану" у 1994 році він очолював медресе (духовний навчальний заклад) у пакистанському місті Кветта, а у 80-х брав участь в Афганській війні проти радянських військ на боці моджахедів. Ахундзаде виконував у "Талібан" функції духовного лідера і судді.


Хто визнає режим талібів?


Під питанням визнання нового політичного режиму в Афганістані з боку міжнародної спільноти. Влада Китаю, Пакистану, Росії, Саудівської Аравії, США припускають можливість визнання уряду в тому випадку, якщо вони будуть поважати основні свободи та права людини. Як свідчить практика, цього не сталося. Таліби проігнорували вимогу міжнародної спільноти включити до складу уряду представників усіх груп населення Афганістану. Ключові посади зайняли учасники руху, а управління країною буде здійснюватися відповідно до норм шаріату (ісламське право).

Вони обмежили права жінок: не стали забороняти їм відвідувати школи та університети, ходити на роботу, включаючи держслужбу, але заборонили перебувати в одних класах і аудиторіях із чоловіками й займати вищі керівні посади, в тому числі в уряді. Ісламісти вдираються в оселі афганців і забирають дівчаток старше 12 років, щоб видати їх заміж за бойовиків. Не обійшлося і без убивств. Екстремісти до смерті забили прикладами жінку, яка відмовилася приготувати їм поїсти, вбили вагітну співробітницю поліції й улаштували полювання на повій, що підлягають страті з точки зору їх вірувань. Акції протесту незадоволених афганців жорстоко придушуються.

У період існування Ісламського емірату Афганістан у 1996-2001 роках його визнали тільки Пакистан, Саудівська Аравія та ОАЕ. Однак після збройної інтервенції США вкінці 2001 року ці країни розірвали з талібами дипломатичні відносини. Все ж експерти Маргарет Бешир і Гіта Мохан сходяться на думці, що з плином часу уряд "Талібану" визнають Китай, Росія, Пакистан, Іран, Катар, Туреччина. У всякому разі таліби запросили представників цих країн на церемонію інавгурації уряду. Пекін, Москва та Ісламабад зберегли свої дипломатичні місії в Кабулі. Де-факто усі ці країни вже давно знаходяться в контакті з новою афганською владою.

Неоднозначна позиція Індії. Російський історик Сергій Луньов впевнений, що ця країна постраждає від приходу талібів до влади в Афганістані, оскільки вони підтримують тісні відносини з Пакистаном, її геополітичним противником. Існує думка, що пакистанські спецслужби стоять біля джерела формування "Талібану". Голова міжвідомчої розвідки Пакистану генерал Фаїз Хамід став першою іноземною офіційною особою, яка відвідала Кабул після приходу до влади талібів. У роки війни з американцями лідери "Талібану" ховалися на території Пакистану. На думку Луньова, під час громадянської війни в Афганістані у 90-х Індія підтримувала "Північний альянс" — коаліцію польових командирів, які об'єдналися у боротьбі проти талібів і контролювали північні регіони країни.

Іншої думки дотримується заступник директора американського "Центру Вільсона" Майкл Кугельман. За його інформацією, протягом останніх місяців індійське керівництво намагається налагодити контакти з талібами та відійти від політики минулих років. Індійці інвестували в інфраструктурні проєкти в Афганістані й виділили 2 млрд дол. на відновлення країни. У листопаді 2020 року Індія анонсувала ще 150 додаткових проєктів, на реалізацію яких збиралася виділити 80 млн дол.

Захід навряд чи встановить дипломатичні відносини з талібами. Країни Америки та Європи відкликали своїх дипломатів із Кабула. Президент США Джо Байден і прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон закликали міжнародне товариство не поспішати з визнанням нового уряду Афганістану. Захід втратив важелі впливу на Афганістан. Пропозицію Верховного представника ЄС Жозепа Борреля щодо формування уряду Афганістану у вигнанні, який би виступив як посередник у відносинах талібів із зовнішнім світом, не було почуто. У будь-якому випадку Боррель не відмовляється від ідеї діалогу з ісламістами.


Кому потрібні ісламісти в Афганістані?


Зміна влади в Афганістані й виведення американських військ вигідні Китаю, Росії та Ірану. Фактично адміністрація президента Джо Байдена залишила в Афганістані геополітичний вакуум, який заповнять регіональні гравці. Для зазначених країн захоплення влади талібами сприймається як менша проблема, ніж присутність угруповання військ НАТО недалеко від їхніх кордонів. Навіть сусідній Пакистан, який протягом десятиліть вигравав від стратегічної співпраці з США і Китаєм, впав у немилість Вашингтона у роки президентства Дональда Трампа, який звинувачує його керівництво в неефективній контртерористичній діяльності та даремно витрачених мільярдах доларів на розвиток сектору безпеки.

Найбільшу вигоду від приходу до влади талібів має Китай, який намагався налагодити з цим режимом торгово-економічне співробітництво ще в далекому 2001 році. Тоді цьому завадили теракти 11 вересня у Нью-Йорку і проведена інтервенція США для боротьби з "Аль-Каїдою". Індійський геостратег Брахма Челлані вважає, що зараз Піднебесна налагоджує відносини з "Талібаном", щоб убезпечити реалізацію інфраструктурних проєктів в Афганістані, а також щоб вони не надавали підтримку мусульманам-сепаратистам Сінцзян-Уйгурського автономного району (Китай).

Китай будує в Афганістані автомобільні та залізні дороги, лінії електропередач, розробляє родовища корисних копалин і розглядає такі проєкти як продовження свого інфраструктурного проєкту "Китайсько-пакистанський економічний коридор".

Афганістан — це перевалковий пункт із Центральної в Південну Азію й у регіон Середнього Сходу. Прессекретар "Талібану" Забіулла Муджахід 1 вересня назвав Китай основним партнером Афганістану, оскільки його керівництво готове вкладати гроші в розвиток країни, і привітав співробітництво двох країн у відродженні "Шовкового шляху". Новим "Шовковим шляхом" називають транспортні коридори, які перетинають країни, що беруть участь у глобальній ініціативі "Один пояс, один шлях", за допомогою якої Китай посилює свій вплив у ключових регіонах світу. У 2020 році КНР інвестувала понад 100 млн доларів у проєкти на території Афганістану, що майже на 160% більше, ніж у 2019 році.

До того ж через Афганістан планується прокласти два газопроводи із Туркменістану до Індії, Пакистан і Китай, які відповідають інтересам російської компанії "Газпром". Туркменський природний газ планується вивести на ринок Європи в разі реалізації проєкту Транскаспійського газопроводу по дну Каспійського моря і далі транзитом через Азербайджан, Грузію і Туреччину. У російського газу з'явиться серйозний конкурент. Якщо Росія і Китай побудують один з альтернативних газопроводів, то вони зуміють повернути в іншому напрямку близько 30 млрд куб.м туркменського газу, яким планується наповнювати Транскаспійський газопровід.

З точкою зору Челлані не згоден експерт Вищої школи економіки Василь Кашин. На думку аналітика, у Китаю не було серйозної зацікавленості в перемозі талібів у війні в Афганістані через побоювання, що вони підтримають уйгурських ісламістів у Сінцзян-Уйгурському автономному районі, які хочуть створити свою державу. Однак з думкою Кашина можна посперечатися. Під час візиту делегації талібів до китайського міста Тяньцзінь у липні 2021 року ці фірми запевнили голову МЗС КНР Ван I, що вони не будуть становити загрозу сусіднім країнам.

У будь-якому випадку дестабілізація обстановки в регіоні не вигідна самій верхівці "Талібану", у якої є всі шанси заробляти мільярди доларів на транзиті природного газу і китайських товарів. Швидше за все, Афганістан буде виконувати роль регіонального сателіта Китаю, а не "гавані" для терористів. Другий варіант одного разу не спрацював і призвів до кровопролитної затяжної війни з США. Навряд чи таліби збираються наступати на ті ж граблі.

Раніше портал "Коментарі" повідомляв про кризу в Афганістані та чому ісламські екстремісти взяли реванш. "Коментарі" розбиралися, до яких наслідків для міжнародної безпеки може призвести цей конфлікт.


Читайте Коментарі в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: Комментарии
comments

Обговорення

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!