Головна Статті Політика зовнішня політика Історичний поворот: події 2021 року, які змінять світ
commentss Cтатті Всі новини

Історичний поворот: події 2021 року, які змінять світ

Портал "Коментарі" проаналізував найбільш резонансні події року, що минає

1 січня 2022, 04:00
Поділіться публікацією:
Охоплений пандемією коронавірусу та його наслідками 2021 рік запам'ятався низкою резонансних подій, які ознаменували кінець цілих політичних епох, а в окремих випадках започаткували нові міжнародні кризи та виклики або дали поштовх тенденціям глобального масштабу. "Коментарі" проаналізували найбільш резонансні події року, що минає.

Падіння Капітолію


Початок 2021 зустрів світ апогеєм політичної кризи у США. Прихильники президента-республіканця Дональда Трампа з-поміж ультранаціоналістів і прихильників конспірологічних теорій увірвалися 6 січня до будівлі Капітолію у Вашингтоні, де засідає Конгрес США. До цього щось подібне можна було побачити лише у гостросюжетних фільмах, таких як Падіння Олімпу або Штурм Білого дому. Частина прихильників та членів Республіканської партії, яких прозвали "трампістами", відмовлялися визнати результати голосування та перемогу кандидата від Демократичної партії Джо Байдена.

Зухвала витівка вбраних у звіриній шкури та військове екіпірування "трампістів" шокувала міжнародну громадськість і стала підтвердженням того, що від гострих політичних криз, популізму та невизначеності не застраховані навіть такі зрілі демократичні правові держави як США. Проте американські правоохоронці оперативно викрили особи кожного з учасників заворушень та завели на них кримінальні справи. Наприклад, на лаві підсудних опинився відомий у вузьких колах гітарист і засновник метал-групи Iced Earth 53-річний Йон Шафер, якого засудили до 4,5 років ув'язнення за участь у штурмі Капітолію.

Затор у Суецькому каналі


Справжнім випробуванням для світової економіки стала аварія гігантського контейнеровозу Ever Given у Суецькому каналі у березні 2021 року. Судно, що перевозило 18,3 тис. контейнерів із різними вантажами, поривом вітру розвернуло впоперек судноплавної артерії. Корми та носова частини контейнеровозу вперлися в обидва береги судноплавної артерії. Рух Суецьким каналом було заблоковано й утворився затор із 450 суден. За даними агентства Lloyd's List, за шість днів затору збитки для світової економіки становили 57,6 млрд доларів. Темпи приросту світової торгівлі знизилися на 0,4%, вартість оренди деяких судів зросла на 47%, а ф'ючерси на нафту марок Brent і WTI підскочили на 5%.

Суецький канал відіграє ключове значення у міжнародних морських перевезеннях. Щодня через нього проходять 50 суден, включаючи танкери з 1 млн барелів нафти на борту, що рівноцінно 12% світової торгівлі. Контейнеровоз Ever Given перебував під арештом у Порт-Саїді до липня, поки тривали переговори між адміністрацією Суецького каналу (Єгипет) та компанією-судновласником Shoei Kisen Kaisha (Японія) про суму компенсації. Спочатку єгипетська сторона вимагала відшкодування збитків у розмірі 916 млн доларів, плюс 300 млн доларів за репутаційні втрати, але згодом сума компенсації знизилася до 550 млн доларів.

Аварія Ever Given поставила під сумнів доцільність будівництва величезних контейнерів місткістю до 20 тис. контейнерів і дала привід для пошуку нових логістичних рішень та альтернативних маршрутів доставки вантажів із Китаю до Європи. Щоб частково розвантажити Суецький канал, протягом року було відкрито нові маршрути доставки контейнерів залізницею з китайських міст до країн Західної та Північної Європи транзитом через Росію, Білорусь, Польщу, країни Балтії. З 2010 до 2020 року обсяг залізничних перевезень контейнерів у напрямку Китай-Європа збільшився з 6,9 до 878 тис. штук.

"Талібан" захопив владу в Афганістані


Найдраматичнішою подією 2021 року стало виведення військ США та їх союзників з Афганістану та колапс політичної системи й економіки багатостраждальної країни. Бойовики екстремістського руху "Талібан", проти яких міжнародна коаліція та афганська армія вели бойові дії з 2001 року, на початок вересня взяли під контроль більшу частину Афганістану, включаючи столицю Кабул. Витрачені американцями за останні 20 років 955 млрд доларів на потреби оборони, інфраструктурні проєкти та розвиток демократії в Афганістані пішли крахом.

Зазначимо, що станом на серпень 2021 року у розпорядженні афганського уряду була добре озброєна 300-тисячна армія та всі можливості для протистояння ісламістам. Тим не менше, афганські військові здебільшого здавали талібам свої позиції без бою і втекли з країни до Таджикистану, Узбекистану, Ірану. Президент Ашраф Гані, як і більшість високопосадовців, залишив Афганістан.

Таліби відродили державну освіту Ісламський Емірат Афганістан, що існувала у 1996-2001 роках, і сформували тимчасовий уряд, де ключові міністерські посади зайняли виключно представники Талібану. Наприклад, посаду прем'єр-міністра обійняв Мохаммед Ахунд, а міністра внутрішніх справ Сіраджуддін Хаккані, які перебувають під санкціями США. Глава "Талібану" Хібатулла Ахунзада обійняв посаду верховного лідера Афганістану. Таліби не можуть добитися визнання з боку США та країн Європи, але підтримують зв'язки з владою Китаю, Росії, Узбекистану, Ірану, Пакистану, Туркменістану, Катару.

Незважаючи на те, що лідери талібів декларували дотримання фундаментальних прав і свобод та рівні можливості для чоловіків та жінок, насправді все виявилося інакше. Таліби практикують страти чиновників, б'ють журналістів та учасників акцій протесту, заборонили жінкам працювати у гуманітарних організаціях, попри брак персоналу, та навчатися в одних приміщеннях із чоловіками в університетах.

Оскільки економіка Афганістану повністю залежала від фінансової допомоги ззовні, то заморожування Світовим Банком і Міжнародним валютним фондом виділення Афганістану 9,5 млрд доларів посилило стан справ. Виробничий і будівельний сектори зупинилися, а керівництву компаній немає чим платити зарплати своїм працівникам. Понад 90% громадян недоїдають. Через посуху та неврожаї Афганістан переживає голод. Ситуація у сфері безпеки не стала стабільнішою після відходу американців, оскільки місцевий осередок ІДІЛ активізував терористичну діяльність.

Від виходу американців з Афганістану виграє головним чином Китай. Китайська влада обіцяла надати гуманітарну та фінансову допомогу новому уряду, розглядає Афганістан як майданчик для будівництва нових залізних гілок та автомагістралей у рамках своєї інвестиційної ініціативи "Один пояс, один шлях". Прихід до влади талібів ускладнив проблему біженців у світі, оскільки 500 тис. афганців уже залишили країну. Україна надала США та НАТО сприяння в евакуації з Афганістану та прийняла 500 афганських біженців. Афганська катастрофа призвела до зниження популярності президента США Джо Байдена, рейтинги яких опустилися до 43%.

Кінець епохи Меркель у Німеччині


Головною інтригою 2021 року стали парламентські вибори у Німеччині, результати яких ознаменували кінець епохи правління канцлера Ангели Меркель, яка перебувала при владі з 2005 року. Цього разу вона не висувала своєї кандидатури на посаду канцлера, а її партія "Християнсько-демократичний союз" на чолі з прем'єр-міністром землі Північний Рейн – Вестфалія Арміном Лашетом програла "Соціал-демократичній партії Німеччини" на чолі з міністром фінансів Олафом Шольцем.

Цього разу "Християнсько-демократичний союз" і його партнер із виборчого блоку "Християнсько-соціальний союз" залишилися за бортом правлячої коаліції. Не на користь партій зіграла участь їхніх членів у корупційних скандалах, недостатня увага команди Меркель до розвитку високих технологій, декарбонізації німецької промисловості, зокрема автомобілебудівного сектора, а також у зв'язку з недостатньою популярністю нового лідера консерваторів Арміна Лашета. Олаф Шольц стане новим канцлером. Правити країною буде так звана "світлофорна коаліція" у складі "Соціал-демократичної партії Німеччини", партії "Зелені/Альянс-90", "Ліберально-демократичної партії".

Будучи міністром фінансів, Шольц ініціював створення фонду ЄС із боротьби з коронавірусом, за що заробив популярність і довіру серед німців та європейських партнерів. Як і Меркель, Шольц продовжить балансувати у відносинах із Росією, США та Китаєм, віддаючи пріоритет зміцненню інтеграції всередині ЄС. Політик займає подвійну позицію щодо Росії. З одного боку, він виступає за дотримання РФ норм міжнародного права. Шольц не сприймає порушення Росією кордонів незалежних держав і збирається сприяти активнішій участі ОБСЄ та ЄС у врегулюванні конфлікту на Донбасі.

З іншого боку, Шольц збирається проводити нову східну політику на кшталт екс-канцлера Віллі Брандта, який досяг розрядки у відносинах ФРН із країнами східного блоку в 70-х. Політик не збирається йти на конфронтацію з Кремлем і посилювати тиск без гострої необхідності, намагатиметься покращити відносини з Росією на користь німецького бізнесу, незважаючи на існуючі розбіжності з українського питання. Шольц – прибічник ідеї загальної відповідальності з РФ забезпечення європейської безпеки.

Посада міністра закордонних справ дісталася лідеру зелених Анналене Бербок, яка займає найжорсткішу позицію щодо Росії серед впливових німецьких політиків. Під час виборчої кампанії зелені виступали проти будівництва російського газопроводу "Північний потік-2", за надання Україні німецької зброї, посилення санкцій проти РФ, виведення американської ядерної зброї з Німеччини. Ось тільки під час переговорів із соціал-демократами та ліберал-демократами, зеленим вдалося домогтися лише включення до коаліційної угоди заходів щодо підтримки глобальної температури нижче 1,5 градусів за Цельсієм, переходу на споживання 80% енергії з відновлюваних джерел і впровадження 15 млн електромобілів у Німеччини до 2030 року.

Лідер "Ліберально-демократичної партії" Крістіан Лінднер обійме посаду міністра фінансів в уряді Шольца, який, на думку політичних експертів Даніеля Ека та Бенджаміна Фокса, є "яструбом" у фіскальних питаннях. Політик виступає проти перегляду умов Пакту стабільності та зростання – угоди країн-членів ЄС із питань податкової та бюджетної політики, яка передбачає санкції проти учасників, що не бажають дотримуватися загального курсу. Низка європейських країн, включаючи Францію, Італію й Іспанію, навпаки виступають за перегляд пакту у бік надання учасникам блоку більшої самостійності у галузі податкової політики.

Глобальний офшорний скандал


Подібно до гнійного нариву у жовтні 2021 року розкрилися офшорні схеми, за допомогою яких ухилялися від сплати податків 35 колишніх і чинних глав держав та урядів, 330 держслужбовців із 90 держав. Таких висновків дійшли у своєму розслідуванні понад 600 журналістів із 150 видань та 117 держав. Їм вдалося отримати доступ до 11,9 млн конфіденційних документів і розкрити особи 29 тис. власників офшорних фірм, які політики використовували для таємних фінансових операцій або зберігали на їх рахунках свої гроші. Загалом в офшорах заховані від 5,6 до 32 трлн доларів.

Розслідування Пандори вплинуло на результати парламентських виборів у Чехії. Після того, як на початку жовтня стало відомо про те, що у 2009 році прем'єр-міністр Андрій Бабіш купив за 22 млн доларів елітну нерухомість у Франції через офшорні фірми й ухилився від сплати податків, рейтинги його партії "Акція незадоволених громадян" різко просіли. На виборах переміг опозиційний блок "Разом", а його лідер Петро Фіала, послідовний критик Росії та прихильник ЄС і НАТО, став новим прем'єр-міністром.

Подібним займаються лідери близькосхідних країн. Стало відомо, що через офшорні фірми король Йорданії Абдалла Другий придбав три вілли на пляжі Малібу (США) за 68 млн доларів, а принцеса Марокко Лалла Хасна купила будинок у Лондоні за 11 млн доларів. Емір Катара Тамім Бен Хамад Аль Тані використовує офшори для зберігання капіталу своєї сім'ї. Ну, а прем'єр-міністр ОАЕ Мухаммед бен Рашид Аль Мактум і президент Кенії Ухуру Кеніата є акціонерами компаній і фонду, зареєстрованих в офшорах. Не оминув офшорний скандал експрем'єр-міністра Великобританії Тоні Блера та його дружину Шері, які заощадили 300 тис. фунтів від сплати податків під час купівлі будівлі у Лондоні за 6,5 млн фунтів через компанію, зареєстровану на Британських Віргінських островах. Одним із власників фірми був міністр промисловості Бахрейну Зайєд бін Рашид Аль-Заяні.

Співробітник Проєкту з проведення розслідувань про організовану злочинність і корупцію Джулія Уоллес вважає, що юристам та акціонерам зареєстрованих в офшорах фірм вдалося створити неймовірно складні мережі компаній, у зв'язку з чим непросто розкрити схеми ухилення від сплати податків або виведення коштів. За інформацією аналітика Ніка Мартіна, вирішити цю проблему непросто, оскільки здебільшого нічого протизаконного у реєстрації компаній у офшорних зонах немає.

Білоруська криза


Екстрена посадка пасажирського літака ірландської авіакомпанії Ryanair в аеропорту Мінська і арешт білоруського опозиційного журналіста Романа Протасевича, який знаходився на борту, у травні 2021 року стали відправною точкою нової політичної кризи у Європі. Експерт у сфері авіації Ельмар Гімулла вважає, що режим президента Білорусі Олександра Лукашенка порушив Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, оскільки він не мав вагомих підстав для примусової посадки літака. Спецоперація білоруської влади завдала незручностей і дискомфорту пасажирам серед громадян країн-членів ЄС. Спочатку диспетчери повідомили, що на борту літака була бомба.

Якщо раніше ЄС обмежувався персональними санкціями щодо білоруських чиновників, причетних до порушення прав людини, то на фактичний викрадення літака довелося відреагувати жорсткішими заходами: припинити рейси через повітряний простір Білорусі, запровадити санкції проти білоруських виробників нафтопродуктів, вантажних автомобілів, спецтехніки, калію. Литва закрила Балтійський порт Клайпеда для білоруської продукції.

У відповідь Лукашенко відкрив кордони Білорусі для претендентів на політичний притулок із охоплених політичною й економічною нестабільністю мусульманських країн і призупинив дію угоди про реадмісію з ЄС. Не менше 10 тис. вихідців із Сирії, Іраку, Афганістану, Ємену, Ефіопії, Лівії прибули до Білорусі, щоб потім потрапити до Німеччини та інших країн Західної Європи. Зокрема, із серпня 2021 року до Німеччини прибуло 5 тис. нелегальних мігрантів із Білорусі. Натовпи нелегалів намагалися прорватися через кордон до Польщі, Литви та Латвії, зустрічаючи опір прикордонників цих країн. ЄС та США пригрозили посилити санкції проти Білорусі, якщо Лукашенко не припинить розпалювати міграційну кризу.

У листопаді канцлер Німеччини Ангела Меркель обговорила проблему з Олександром Лукашенком попри те, що країни Західної Європи не визнають його владу та вважають результати президентських виборів 2020 року сфальшованими. ЄС домовився з деякими третіми країнами щодо сприяння у вирішенні проблеми. В аеропорту Стамбула припинили продавати квитки до Білорусі для потенційних претендентів на політичний притулок, а Ірак направив до Мінська літаки для евакуації своїх громадян.

Криза у відносинах Білорусі та ЄС відповідає інтересам Росії. Москва активізувала переговори з Мінськом щодо реалізації положень Угоди про союзну державу 1999 року та намагається використати похолодання відносин Білорусі та Заходу для економічного та політичного поглинання республіки. 2021 року загострилися відносини Білорусі з Україною, яка підтримала позицію ЄС у політичній кризі. Наприкінці листопада Лукашенко заявив, що Білорусь не залишиться осторонь, якщо Захід нібито "розв'яже війну" на Донбасі або на кордоні з Росією. Сприймати таку риторику варто як готовність Мінська надати всіляку допомогу Москві у протистоянні з Києвом у разі потреби.

Кліматична конференція ООН


Гострі дискусії серед політиків та експертів викликали результати кліматичної конференції ООН у Глазго у листопаді 2021 року. У заході взяли участь представники близько 200 держав. а його метою було скоригувати політику у сфері захисту клімату на виконання положень "Паризької угоди" 2015 року, метою якої є обмежити зростання температури до 1,5 градусів за Цельсієм. Учасники конференції домовилися до 2030 року скоротити викиди парникових газів в атмосферу на 45% від рівня 2010 року, виділяти додатково 100 млрд доларів на рік на допомогу країнам із низьким і середнім національним доходом і поступово скорочувати використання теплоелектростанцій, що працюють на вугіллі.

У світі конференція зустріла змішану реакцію. Прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн позитивно сприйняли досягнуті домовленості як можливість відмовитися від субсидування вугілля та викопних видів палива. Однак міністр із питань клімату та екології Індії Бупендер Ядав зазначив, що багатим країнам не варто очікувати від бідних держав повної відмови від субсидування викопних видів палива, зокрема природного газу. Індія та Китай наполягли на тому, щоб у підсумковому документі використовувалася фраза "поступова відмова від вугілля", а не "відмова від вугілля". Екологи Алок Шарма та Чарлі Гарднер вважають, що прийняті на конференції рішення є напівзаходами і потрібно робити радикальніші кроки у більш стислі терміни.

Читайте також на порталі "Коментарі" Рік скандалів і репутаційних втрат – яким був 2021 рік в українській політиці.

Історичний поворот: події 2021 року, які змінять світ

Падіння Капитолію. Фото: Українська правда


Читайте Comments.ua в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
comments

Обговорення

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!