Головна Статті Політика зовнішня політика Франко-британська криза: чим Борис Джонсон розлютив французьких рибалок
commentss Cтатті Всі новини

Франко-британська криза: чим Борис Джонсон розлютив французьких рибалок

Чому виникла "рибна" криза між Лондоном і Парижем?

2 листопада 2021, 17:35
Поділіться публікацією:

У відносинах Великобританії та Франції спалахнув скандал навколо рибальського промислу у протоці Ла-Манш. Париж звинувачує Лондон та його коронне володіння Джерсі у безпідставному скороченні видачі французьким рибалкам ліцензій на вилов риби у британських водах. Сторони обмінюються жорсткими заявами. Французькі правоохоронці заарештували британське рибальське судно, а в МЗС Великобританії викликали посла Франції для прояснення ситуації. "Коментарі" розбиралися, які суперечності у відносинах Великобританії та Франції спровокував Brexit і якими можуть бути наслідки кризи для європейської безпеки.

Франко-британська криза: чим Борис Джонсон розлютив французьких рибалок

Борис Джонсон. Фото: Henry Nicholls / Reuters


Чому Лондон і Париж не поділили рибу?


Одним з аргументів кампанії на підтримку виходу Великобританії з Євросоюзу було прагнення позбутися засилля у британських водах рибалок з інших країн Європи. Згідно з правилами Єдиної європейської політики у сфері рибного промислу, рибалки з країн-членів ЄС мають рівний доступ до води всіх учасників союзу. Щороку на рівні міністрів країни-члени ЄС домовляються про те, яких порід риби можна виловлювати більше, а яких — менше. Такі "правила гри" існують із 70-х.

За даними аналітиків Олівера Барнса та Кріса Морріса, у 2019 році рибалки з Ісландії (не бере участі в ЄС), Іспанії, Нідерландів виловили 130 тис. тонн риби у водах Великобританії, що становить 55% від щорічної квоти на улов. Попри те, що частка риболовлі становить лише 0,02% у ВВП Великобританії, цей промисел є основним джерелом доходу для тисяч британців у приморських містах.

Прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон завзято обстоював інтереси рибалок під час переговорів з ЄС щодо торгової угоди у 2020 році. До кінця червня 2026 року європейські рибалки матимуть доступ до британських вод, але їх квота на вилов риби скоротилася до 15% і щороку продовжуватиме скорочуватися на 2,5%. Щоб отримати ліцензію на вилов риби, європейці мають підтвердити, що вони промишляли у водах Туманного Альбіону протягом останніх років. Британське коронне володіння Джерсі отримало право самостійно керувати своїми територіальними водами та вводити обмеження на вилов риби для європейців.

Сполучене Королівство має право закрити доступ до своїх вод європейським рибалкам у 2026 році, а ЄС – підвищити мита на рибу, що експортується на Спільний ринок, та іншу продукцію з Туманного Альбіону, обмежити доступ британським рибалкам у свої води. Половину всього улову Великобританія збуває в ЄС.

Адаптуватися до нових правил виявилося непросто. У травні 2021 року 60 французьких рибальських суден вишикувалися недалеко від порту Сент-Хелієр на острові Джерсі на знак протесту проти обмеження доступу до британських вод. Французькі рибалки погрожували заблокувати порти на острові.

Обурення влади Франції викликало те, що влада Джерсі видала ліцензії меншій кількості французьких рибальських суден, ніж вони очікували. За даними речника уряду Франції Габріеля Аттала, ліцензії отримали лише 50% суден від загальної кількості заявок. Роботу можуть втратити не менше 2 тис. французів, не рахуючи екіпажів 250 суден, за даними "Федерації рибалок Бретані та Нормандії".

Британці спростовують звинувачення французів і стверджують, що ліцензії отримали 98% французьких судів. Хоча низкою обмежень незадоволені й самі британці. У лютому 2021 року сто рибалок із Джерсі та їх прибічники провели акцію протесту проти обмежень на обсяги улову, які влада острова ввела під приводом турботи про майбутні покоління.


Чого домагається Франція?


Минулого тижня міністр у справах Європи Клемент Бенуа заявив, що Франція переходить до мови сили та разом з міністром у справах моря Анріком Жірардіном пригрозив ввести проти Великобританії заходи у відповідь. Париж може закрити доступ до французьких портів для рибальських судів англійців або посилити їх перевірки, а також посилити санітарний контроль на ввезені товари британського походження, перевірки вантажних автомобілів, які прямують із Великобританії до Франції й назад. Якщо уряд консерватора Бориса Джонсона не піде на поступки, Бенуа пригрозив збільшити ціни на електроенергію для Джерсі та інших Нормандських островів. Зокрема, 95% електрики в Джерсі постачає Франція трьома підводними кабелями.

Такі суворі заходи продиктовані рибальським лобі Франції. Голова "Національного комітету з промислу морського гребінця" Паскаль Коке заявив, що французам набридла незаконна присутність британських рибалок у водах Франції, і тому треба було показати силу. Франція захопила 27 жовтня два британські судна у французькій частині Ла-Маншу. Екіпаж звинуватили у незаконному промислі гребінця. Один із суден перебуває під арештом у порту Гавра, а від капітана вимагають заплатити штраф у розмірі 87,5 тис. доларів.

Хоч прем'єр-міністр Борис Джонсон та члени його уряду засудили французьких колег та пообіцяли жорстко відреагувати на захоплення британських суден, але пішли на певні поступки. Лондон і Париж домовилися за посередництва Єврокомісії про видачу 162 французьким судам ліцензій на промисел у водах Джерсі.

Захист інтересів французьких рибалок не єдина мета, заради якої в Єлисейському палаці пішли на загострення відносин зі Сполученим Королівством. Такий погляд дотримується глава "Національної федерації об'єднань рибалок Великобританії" Баррі Дис. Він вважає, що роздутий французами скандал політично мотивований і пов'язаний із підготовкою у Франції до президентських виборів у 2022 році. Президент Франції Еммануель Макрон не упустив можливості дорікнути Великобританії в неблагонадійності та небажанні виконувати невигідні для себе умови торговельної угоди з ЄС.

Зважаючи на все, Макрон намагається покращити свої рейтинги піарячись на протистоянні з Великобританією. За даними опитувань Kalman Smooth, з червня 2017 року по 15 жовтня 2021 року підтримка серед французів його діяльності скоротилася з 55% до 41%. Популярність харизматичного політика підкосили його сумнівні ініціативи щодо підвищення тарифів на електроенергію та цін на пальне, скорочення викидів парникових газів в атмосферу, скасування податку на розкіш, недостатню увагу системі охорони здоров'я, наслідком чого стали протести "жовтих жилетів" і тяжкі наслідки пандемії коронавірусу.

Британія – зручний об'єкт для нападок Макрону. Євроскептик Джонсон, який прагне розвивати Сполучене Королівство як самодостатнього глобального гравця, — його повний антипод і їх більше не пов'язує членство в ЄС. Макрон бачить у Франції лідера Об'єднаної Європи та грою м'язами під носом Туманного Альбіону підкреслює винятковий вплив Парижа без негативних наслідків для престижу ЄС.

Brexit створив привід французькому президенту поквитатися з британцями та пограти на історично прохолодному ставленні французів до англійців. Англійці та французи століттями проливали кров у збройних конфліктах у боротьбі за престолонаступництво, вплив у Європі та колонії. Чого варта Столітня війна 1337-1453 років. "Рибна" криза продемонструвала, що англо-французьку конкуренцію не зуміли викорінити десятиліття європейської інтеграції та співробітництва в рамках НАТО. Зараз Макрон напрацьовує собі імідж захисника інтересів французів та інших європейців, нібито ущемлених Туманним Альбіоном, який розв'язав руки після виходу з ЄС.


Які наслідки очікують на НАТО?


Криза у відносинах Великобританії та Франції завдає ще одного удару по єдності в НАТО, окрім існуючих суперечностей між Туреччиною, Грецією та Францією, Туреччиною та США, Німеччиною, Польщею та Угорщиною. Справа не лише у рибі. Олії у вогонь підливає недавній скандал навколо постачання підводних човнів Австралії. Після створення США, Великобританією та Австралією нового військово-політичного блоку AUKUS для стримування Китаю в Азійсько-тихоокеанському регіоні, французька фірма Naval Group втратила солідний контракт на постачання дизельних підводних човнів австралійським морякам.

Натомість австралійці домовилися з британцями та американцями побудувати спільними зусиллями більш ефективні та автономні атомні підводні човни. Експрем'єр-міністр Австралії Тоні Еббот упевнений, що заради стримування Китаю, Австралії потрібно найближчим часом купити у Великобританії або США атомні підводні човни та використовувати їх, доки не будуть збудовані свої. У Парижі сприйняли такий демарш як удар у спину і вирішили пограти на нервах британців усупереч заявам Джонсона про те, що військовий союз Великобританії та Франції залишається міцним як скеля.

Хоча французи та британці проводять спільні антитерористичні операції, серія скандалів у двосторонніх відносинах псує клімат співпраці на багатосторонньому рівні. Криза у відносинах із Великобританією, членом НАТО з однією з найбоєздатніших армій і флотів у світі, використовуватиметься Макроном для більш інтенсивного розвитку процесів військово-політичної інтеграції в рамках ЄС для забезпечення європейської безпеки без участі Вашингтона та Лондона. ЄС створює сили швидкого реагування чисельністю 5 тисяч осіб. "Рибна" криза у відносинах Франції та Великобританії може стати ще одним розділом у деградації теперішньої системи безпеки в Європі.

Раніше портал "Коментарі" повідомляв про грузинську кризу і як інцидент із Саакашвілі вплине на Україну.


Читайте Comments.ua в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: Comments.ua
comments

Обговорення

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!