Фіаско Бабіша: наслідки виборів у Чехії для України

Правляча з 2017 року центристська партія ANO ("Акція незадоволених громадян") прем'єр-міністра Андрея Бабіша зазнала поразки на парламентських виборах у Чехії 8-9 жовтня. Партія ANO отримала 27,1% голосів виборців, тоді як опозиційний помірно-консервативний блок "Разом" на чолі з головою "Громадянсько-демократичної партії" Петром Фіалою — 27,8%, а ліберально-прогресивний альянс "Піратської партії" айтішника Івана Бартоша та партії "Старости і незалежні" Віта Ракушана отримав 15,6%.

Андрей Бабіш. Фото з відкритих джерел

Чехія — одна з тих європейських країн, де сильні інтереси Росії, а позиція керівництва по "українському" питанню є досить неоднозначною. "Коментарі" розбиралися у причинах поразки партії Бабіша на минулих парламентських виборах і оцінили наслідки для України від ймовірної зміни влади у Чехії.

Хто прийде до влади у Чехії?

Аналітики Любош Палата і Кено Ферзек вважали, що на цього разу партія ANO домовиться про коаліцію з ультраправою антимігрантською партією "Свобода і пряма демократія" Томіо Окамура, Компартією та "Соціал-демократичною партією" міністра внутрішніх справ Яна Гамачека, яка увійшла в уряд Бабіша у 2018 році. Такий варіант альянсу підтримує президент Чехії Мілош Земан, який збирається доручити формування уряду Андрею Бабішу як лідеру партії, що набрала максимальну кількість голосів. Все-таки "Разом" — це не партія, а блок із трьох партій.

Під час виборчої кампанії Бабіш посилив риторику і зробив крен вправо, щоб більш органічно виглядати разом з партією Окамури. Під час виборчої кампанії він виступав за посилення міграційної політики і проти розміщення біженців у Чехії, викликавши гнів у Євросоюзі. Для більшої переконливості у вересні він запросив консервативного прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, відомого своєю антимігрантською позицією, в місто Усті-над-Лабем і представив своїм виборцям як "друга чехів". Бабіш критикував Паризьку хартію про захист клімату і проводив агітацію у промислових містах, щоб привернути до себе частину пролетаріату. Наприклад, він зустрівся з працівниками вугільної теплоелектростанції в місті Прунержов, яку планували закрити.

Однак задумам Земана не судилося збутися. Цього разу комуністи і соціал-демократи не пройшли п'ятивідсотковий бар'єр. За партію Окамури проголосували близько 10% виборців, і вона втратила місця у парламенті. Навіть якби Бабіш і Окамура спробували домовитися про коаліцію, їм все одно не вистачило б місць для формування більшості у Палаті депутатів чеського парламенту.

Політичний експерт Ян Хартл не виключає варіанту формування уряду меншості на чолі з партією ANO, якщо інші партії не зможуть домовитися про коаліцію. На думку експерта, у такому випадку Бабішу доведеться мало не кожного дня домовлятися з опозицією, щоб провести будь-яку ініціативу через парламент.

Хартл вважає, що коаліція з комуністами і ультраправими не вигідна самому Бабішу. Не дивно, адже партія "Свобода і пряма демократія" відштовхнула більшість виборців своїм популізмом. Партія виступає за вихід Чехії з Євросоюзу і проведення референдуму про доцільність подальшого членства в НАТО, з чим не згодні у партії ANO.

Професор "Інституту стратегічних досліджень Томаша Масарика" Владимира Дворакова не сумнівалася у перемозі опозиційних партій. Загалом 108 із 200 місць у Палаті депутатів отримують блок "Разом", "Піратська партія" і партія "Старости і незалежні". Лідери цих політичних сил 10 жовтня домовилися про те, що не стануть вести переговори з іншими політичними силами. Бартош хоче зайняти пост віце-прем'єра з діджіталізаціі у новому уряді, виступає за впровадження прямої демократії як форми правління, створення електронного уряду. "Старости і незалежні" претендують на чотири міністерські портфелі і виступають за зміцнення євроінтеграції Чехії, підвищення якості освіти, боротьбу з бюрократією та корупцією.

Дворакова вважає, що опозиції буде непросто домовитися про коаліцію, оскільки блок "Разом" стоїть на більш консервативних позиціях, а "Піратська партія" виділяється своїм лібералізмом: одні партії більш налаштовані на зміцнення євроінтеграції, інші — менш. Зокрема, можуть виникнути розбіжності між Фіалою і Бартошем з приводу майбутнього характеру відносин з ЄС. Якщо Бартош — євроцентрист, який виступає за введення євро як нацвалюти, то "Громадянсько-демократична партія" близька у своїх прагненнях до Консервативної партії Великобританії до Brexit і дотримується помірного євроскептицизму, виступає проти перетворення ЄС на федеративну освіту, відстоює право Чехії на особливе місце у Європі.

Чому Бабіш програв?

Як не дивно, але за даними опитування STEM у вересні 2021 року за партію ANO були готові проголосувати 32,4% виборців. Можливо, так би і сталося, якби "Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів" не знищив репутацію Бабіша. Згідно журналістського розслідування цієї організації під назвою "Документи Пандори", у 2009 році Бабіш придбав за 22 млн доларів кілька об'єктів нерухомості на середземноморському узбережжі Франції, включаючи особняк з двома басейнами і кінотеатром, через офшорні фірми на Британських Віргінських островах, у Вашингтоні та Монако. Фактично Бабіш взяв у борг гроші зі своїх же активів і ухилився від сплати податків. Хоча усі ці роки він напрацьовував собі імідж борця з корупцією, який заодно з простим народом. Чеське суспільство не пробачило брехні і лицемірства очільнику уряду.

Бабіша давно підозрюють у корупції. Зокрема, лідер "Піратської партії" Іван Бартош впевнений, що прем'єр ставить свої бізнес-інтереси вище державних.

Андрій Бабіш — засновник холдингу "Агроферт" і один з найбагатших людей Чехії. До приходу у політику він розбагатів в агрохімічному секторі, харчовій промисловості та медіабізнесі. Попри те, що "Агроферт" знаходиться у трастовому фонді, Єврокомісія підозрює Бабіша у використанні службового становища для отримання холдингом 2 млн євро як субсидій ЄС на будівництво будинку відпочинку.

Чому зміна влади у Чехії в інтересах ЄС?

Політична криза у Чехії на руку ЄС. Бабіш став наочним прикладом для влади Угорщини і Польщі, які також підозрюються в корупції і яких Брюссель звинувачує у відході від демократії. Відхід Бабіша та його партії з політичного "олімпу" Чехії спричинить за собою розкол у регіональному форумі "Вишеградської четвірки" (Чехія, Угорщина, Польща, Словаччина), учасники якого не завжди розділяють загальноєвропейський курс. Наприклад, на відміну від Бабіша, лідер "Піратської партії" Іван Бартош виступає за зміцнення відносин з ліберальними демократіями і дистанціювання від партнерів по "Вишеградської четвірки" на кшталт Польщі та Чехії, де спостерігається крен в бік авторитаризму.

Фіаско Бабіша — показовий приклад для інших європейських лідерів, що порушення закону і зловживання службовими повноваженнями можуть коштувати їм політичної кар'єри. Схожий скандал спалахнув в Австрії. Себастьян Курц пішов у відставку з поста канцлера після того, як прокуратура почала розслідування на предмет його причетності до корупційної діяльності. Курца і його оточення підозрюють у розміщенні в ЗМІ замовних статей за гроші з держбюджету.

До слова, у розслідуванні "Документи Пандори" брали участь понад 600 журналістів зі 150 видань і 117 країн, які отримали доступ до 11,9 млн конфіденційних документів і розкрили 29 тис. власників офшорних фірм, через які сильні світу цього таємно проводили фінансові операції або зберігали свої фінанси. "Засвітилися" понад 330 політиків із 90 країн, включаючи членів сім'ї президента Азербайджана Ільхама Алієва і короля Йорданії Абдаллу ІІ.

Які наслідки чекають Україну?

До недавнього часу керівництво Чехії займало досить лояльну позицію щодо Росії в силу економічних інтересів. Російський ринок збуту привабливий для чеських машинобудівних підприємств. Чехія закуповує у Росії природний газ, метал, поставках якого потребує чеська промисловість. "Росатом" цікавився будівництвом двох реакторів для атомної електростанції "Темелін", брав участь у тендері на модернізацію атомної електростанції "Дуковани". Чинний президент Чехії Мілош Земан виступає за зміцнення російсько-чеських відносин і за неофіційною інформацією лобіював інтереси "Росатома", підтримував будівництво газопроводу "Північний потік-2".

Усе це відбилося на специфічній позиції уряду Андрея Бабіша по "українському" питанню. Хоча формально Чехія брала участь в антиросійських санкціях ЄС у 2019-2020 роках, прем'єр-міністр Андрей Бабіш говорив про те, що вони не принесли жодного результату. У 2015 році президент Мілош Земан і взагалі висловлювався на користь відміни санкцій і вступу РФ до ЄС через 10 років. У 2019 році чеський президент закликав Україну і міжнародне співтовариство змиритися з приєднанням Криму до Росіїї як з доконаним фактом і прийняв представників проросійської кримської організації "Кирим бірлігі".

"Холодним душем" для Земана і Бабіша стали результати розслідування чеських спецслужб, які довели причетність ГРУ до вибухів на збройових складах під Врбетіце у 2014 році. У відповідь Прага вислала 18 російських дипломатів, відсторонила "Росатом" від участі у тендері на модернізацію атомної електростанції "Дуковани". Бабіш закликав європейські країни вислати російських дипломатів на знак солідарності з Чехією.

Чеська опозиція не розділяє позицію Земана щодо РФ. Лідер "Громадянсько-демократичної партії" Петро Фіала вважає абсурдним скасування санкцій до того, коли Росія поверне Крим до складу України. Фіала і його партнер по блоку "Разом", член партії "Старости і незалежні" Станіслав Полчак впевнені у тому, що вибухи у Врбетіце — це акт державного тероризму РФ стосовно Чехії. Лідер "Піратської партії" Іван Бартош сприймає Росію як загрозу для Чехії, хоча без прихильників зміцнення російсько-чеських відносин не обійшлося і в його таборі.

Загалом, якщо "біля керма" наступного уряду Чехії будуть стояти опозиційні партії, ймовірно, що вони займатимуть більш жорстку позицію щодо РФ, ніж прем'єр Бабіш, і всіляко протиставлятимуть себе президенту Земану. Навряд чи вони підуть на дострокове скасування антиросійських санкцій або будуть лобіювати інтереси Кремля.

Раніше портал "Коментарі" повідомляв про реванш "червоних" і про що свідчать результати виборів у Німеччині.