Атлантична криза: чого чекати Україні від переговорів Росії та НАТО

У неділю, 2 січня, відбулася телефонна розмова президента України Володимира Зеленського та його американського колеги Джо Байдена в умовах занепокоєння щодо загрози з боку Росії, яка стягнула до наших кордонів 120 тис. військових. Вимоги РФ до НАТО щодо гарантій у сфері безпеки, включаючи мораторій на вступ України до Альянсу, обговорюватимуться на зустрічі заступників зовнішньополітичних відомств РФ та США 10 січня, на засіданні Ради Росія-НАТО 12 січня та під час саміту представників Росії й ОБСЄ 13 січня.

Переговори Росії та НАТО. Фото: Слово та Діло

Результати цих переговорів дозволять зрозуміти, чи готові США й інші країни-члени НАТО продовжувати політику умиротворення Росії і йти на нові поступки з українського питання або навпаки поставити її керівництво на місце за допомогою економічних і військово-політичних заходів. "Коментарі" розбиралися, чого хоче добитися Росія від НАТО та які наслідки чекають на Україну.

У чому причина нової кризи у відносинах Росії та НАТО?

Криза у відносинах Росії та НАТО, в яку втягнута й Україна, почалася у грудні 2021 року після публікації МЗС РФ проєктів договорів з Північноатлантичним альянсом і США про так звані гарантії у сфері безпеки. З огляду на текст документів, Росія бажає, щоб НАТО відмовилося від надання членства пострадянським країнам, а США не розміщували свої військові бази на їх території, не розвивали з ними військово-технічну співпрацю та не використовували їх інфраструктуру у військових цілях.

Москва запропонувала США та НАТО взаємно відмовитися від розміщення військ і зброї, у тому числі ракет середньої та меншої дальності, від переміщення військових кораблів і бомбардувальників з ядерними боєголовками на борту у районах, звідки вони можуть завдати удару по національній території. Кремль наполягає на тому, щоб країни-члени НАТО гарантували, що не провадитимуть жодної військової діяльності в Україні, інших країнах Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії.

Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова заявила 31 грудня, що вступ Швеції та Фінляндії до НАТО, які сьогодні беруть участь у спільних військових навчаннях з Альянсом, можуть спричинити військово-політичні наслідки та вимагатимуть реакції Росії.

Для довідки. Швеція і Фінляндія, розташовані на схід від Норвегії, що беруть участь в НАТО, не мають жодного відношення до пострадянського простору, формально не беруть участі у військових союзах і дотримуються міжнародного нейтралітету.

У Кремлі вирішили висунути США та НАТО такі вимоги, спостерігаючи за поступливістю та м'якістю, яку виявляє адміністрація президента Джо Байдена щодо Росії. Після приходу до влади президент почав вибудовувати відносини з РФ не з примусу та вимоги повернути Україні анексований Крим або вивести збройні формування з Донбасу, а зі спроби домовитися про прагматичну та конструктивну співпрацю в галузі стратегічної безпеки, захисту клімату попри наявні суперечності щодо України. Байден не став перешкоджати за допомогою санкцій завершенню будівництва Росією газопроводу "Північний потік-2" на користь Німеччини.

Російське керівництво розуміє, що команда Байдена не зацікавлена у конфронтації з РФ, оскільки вона зайнята стримуванням Китаю в Азійсько-тихоокеанському регіоні та подоланням наслідків пандемії коронавірусу в Америці, готується до проміжних виборів до Конгресу США, які відбудуться у листопаді 2022 року.

Чого хоче Росія від НАТО?

Очевидно, у Кремлі спробували домогтися від ревізії архітектури європейської системи безпеки та юридичного визнання Заходом виняткових інтересів РФ у країнах колишнього СРСР. Росії потрібна буферна зона з нейтральних країн, від Швеції та Фінляндії до Грузії, Вірменії та Азербайджану, яка територіально відокремлює її від НАТО. У лютому 2021 року Кремль пішов назустріч Білому дому та прийняв пропозицію Байдена продовжити термін дії Угоди про заходи щодо скорочення й обмеження стратегічних наступальних озброєнь 2010 року (СНО-3). Тепер же Москва пропонує Вашингтону більш "амбітний проєкт", якщо Байден неодноразово говорив про важливість співпраці з РФ у сфері безпеки.

Колишній перший заступник міністра закордонних справ України Олександр Чалий вважає, що Росія хоче від НАТО повернення до статусу-кво станом на 1997 рік, коли у країнах Центрально-Східної Європи та Балтії ще не було військової інфраструктури й озброєнь інших учасників НАТО. Після анексії Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі у 2014 році США, Великобританія, Німеччина, Канада розмістили свої контингенти у країнах Балтії, Польщі. Військові об'єкти США знаходяться у Румунії.

На думку Олександра Чалого, Росію непокоїть той факт, що НАТО зміцнило свою присутність в Україні через постачання військового обладнання та проведення військових навчань на її території. З 2014 року США надали Україні військову допомогу на 2,5 млрд доларів. Оборонний бюджет США на 2022 рік включає 300 млн доларів для України. Триває процес реформування Збройних Сил України за стандартами НАТО з метою підвищення їх сумісності з арміями країн-членів.

Колишній офіцер Армії США та військовий експерт Девід Пайн вважає, що Путін слідує більш авантюрному плану та його кінцевою метою є провести реінтеграцію колишніх радянських республік в економічний чи політичний союз. Експерт сприймає вимогу Росії до НАТО відмовитися від надання членства країнам Східної Європи як вимогу виключити з організації країни Балтії.

З ним не погоджується Олександр Чалий, який сумнівається у тому, що РФ добиватиметься виходу з НАТО країн, які вступили туди після 1997 року. Чехія, Польща й Угорщина вступили до НАТО у 1999 році, Румунія, Болгарія, Латвія, Литва, Естонія, Словаччина, Словенія – у 2004 році.

Чим ризикує Україна?

Після передачі проєктів договорів про гарантії у сфері безпеки на ознайомлення у США та НАТО президент РФ Володимир Путін заявив, що його країна має право вживати військово-технічні заходи у відповідь на агресивні, на його думку, дії НАТО. Така риторика викликала побоювання щодо підготовки Росії до нового витка військових дій в Україні та захоплення нових територій.

Військовий експерт Девід Пайн допускає сценарій великої війни та захоплення Росією території України у разі відмови США та НАТО надати гарантії у сфері безпеки. На думку експерта, Путін давно готувався до війни. Росія здобула перевагу над США у ракетних і ядерних озброєннях, модернізувала систему протиракетної оборони, удосконалила свої можливості в галузі ведення кібервоєн, щоб стримувати НАТО від військових дій із Росією.

З іншого боку, треба розуміти, що захоплення нових територій в Україні не принесе Росії жодних переваг. Вона зіткнеться з посиленням санкцій від Заходу. НАТО не скоротить військову присутність біля кордонів РФ, а популярність ідеї вступу до НАТО лише зростатиме у прикордонних країнах.

Наприклад, президент Фінляндії Саулі Нііністе у новорічному зверненні до нації згадав, що вимоги РФ до НАТО суперечать порядку безпеки у Європі, де поважають волю суверенних держав. До того ж можливість захопити більше території України була у Росії ще у 2014 році, коли українська армія перебувала у гіршому стані, ніж зараз. Росія ж створила точки напруженості в Україні у вигляді анексованого Криму та конфлікту на Донбасі, які поставили хрест на перспективах вступу України до НАТО у найближчому майбутньому.

Експерт-міжнародник Ілія Куса вважає малоймовірним сценарій повномасштабного вторгнення Росії в Україну та припускає локальні військові провокації на Донбасі або у районі Криму, а також теракти. Подібні випадки вже мали місце, якщо згадати обстріл мікрорайону Східний у Маріуполі донбаськими сепаратистами із "Градів" наприкінці січня 2015 року.

Колишній перший заступник міністра закордонних справ Олександр Чалий допускає завдання Росією ракетно-бомбових ударів по військових об'єктах України, де знаходяться зразки озброєнь виробництва НАТО, або розміщення ядерної зброї у Сербії біля кордонів НАТО за сценарієм Карибської кризи 1962 року, коли СРСР доставив ядерні ракети на Кубу.

Якщо США, НАТО та Росія зможуть домовитися, а більшість умов про гарантії безпеки буде прийнято, то у Європі сформується нова система безпеки, де РФ відіграватиме суттєву роль.

Олександр Чалий вважає, для того, щоб уникнути "холодної війни" між Заходом і Росією, та для запобігання військовій загрозі Україні варто кардинально переглянути зовнішню політику та взяти за основу досвід Австрії, звідки у 1955 році було виведено радянські війська в обмін на міжнародний нейтралітет республіки. На думку Чалого, якщо Росії цікаве повернення до статусу-кво 1997 року, то є сенс вимагати повернення Криму й ОРДЛО, які 25 років тому були під контролем України.

Старший науковий співробітник Інституту зовнішньополітичних досліджень Стівен Бленк, генерал ВПС США у відставці Філіп Брідлав, колишній заступник помічника міністра оборони з питань НАТО та Європи Ян Бжезінський, ексспецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер рекомендують адміністрації Байдена не йти на поступки Росії, а зміцнити військову присутність НАТО у Центрально-Східній Європі та запровадити нові санкції у разі повторних агресивних дій Росії в Україні.

Ймовірно, США та НАТО намагатимуться досягти компромісу з РФ і не виконуватимуть усіх її вимог. Під час останньої розмови з Путіним Байден пообіцяв утриматися від розміщення наступальних озброєнь в Україні, але наголосив, що вступ до НАТО – це право вибору незалежних країн. Хоча ще задовго до агресії Росії в Україні вступ до НАТО був дуже туманною перспективою для нашої країни. Україні не надали ПДЧ за підсумками Бухарестського саміту у 2008 році, і таке рішення могло бути зумовлене небажанням деяких європейських членів (наприклад, Німеччини) псувати відносини з Росією. Отже, негласний мораторій на членство Києва у НАТО існує давно, а нинішні вимоги Росії щодо гарантій безпеки, розміщення військ біля кордонів України – це не більше, ніж привід домогтися визнання Заходом її претензій на пострадянському просторі.

Раніше інтернет-портал "Коментарі" повідомляв про українсько-болгарську кризу: чому президент Радєв вважає Крим російським.