comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Статті Політика внутрішня політика Осінь-2020 готує масу викликів для України: як з ними впоратися
commentss Cтатті Всі новини

Осінь-2020 готує масу викликів для України: як з ними впоратися

Портал «Коментарі» виділив основні виклики, які стоятимуть перед Україною цієї осені, а також дізнався у експертів, як справлятися з цими викликами

1 вересня 2020, 23:17 comments1990

Україна входить в осінь в режимі турбулентності. Практично у всіх сферах в країні кризова або передкризова ситуація. Безумовно, свою лепту внесла пандемія коронавірусу, карантин і його наслідки. Але проблеми накопичувалися і до цього. З наближенням чергових виборів і точок прийняття важливих рішень все тільки погіршується. Видання "Коментарі" за допомогою експертів визначило головні виклики осені і те, як ми повинні на них відповідати.

Осінь-2020 готує масу викликів для України: як з ними впоратися

Війна на Донбасі

Російська агресія, окупація частини Донбасу — наша постійна больова точка, через яку агресор б'є постійно, навіть коли начебто на фронті стало тихіше — удари тепер наносяться на дипломатичному полі бою. А вибиває Кремль з української влади все те ж: визнання війни "громадянським конфліктом", написання законів під диктовку РФ, прийняття ОРДЛО з "особливим статусом" і всіма витікаючими у вигляді цілком імовірної федералізації України, а то і реальної громадянської війни.

Тим часом українська розвідка постійно повідомляє, що на тимчасово окупованих територіях противник риє нові траншеї і зміцнює позиції. Втім, у тому ж окупанти звинувачують українську сторону. Ватажок "ДНР" Денис Пушилін навіть пригрозив завдати удару по цих самих позиціях, які, можливо, існують лише в його уяві.

Екс-спікер Генштабу ЗСУ, військовий експерт Влад Волошин схиляється до думки, що перемир'я, яке трималося весь серпень, закінчується досить скоро. І справа не тільки в тому, що "зеленка" буде сходити, а позиції — оголятися, переміщатися і по-новому пристрілюватись.

"З досвіду минулих років — незабаром після того, як діти йдуть в школу, починається активність на фронті, — пояснює експерт. — Обидві сторони за час перемир'я підготувалися до того, що воно буде порушене. І зможуть дати досить серйозну і точну "відповідь" на провокації. Те, що воно буде порушене — я навіть не сумніваюся, тому що політичні процеси навколо Донбасу, особливо Мінський, заходять в глухий кут. Вже зрозуміло, що Україна не буде проводити вибори в ОРДЛО одночасно з усією подконтронтрольной частиною. Так що РФ зупинить переговорний процес. І буде тиснути військовими діями".

Під величезним питанням і нормандські зустрічі, вважає Влад Волошин. Він нагадує, що зустріч радників глав держав, яку намічено на 28 серпня, вже була зірвана. З таким же "успіхом", швидше за все, "пройдуть" й інші.

Військовий експерт попереджає: "Причин для того, щоб дотримуватися домовленостей про припинення вогню, у окупантів незабаром не буде. Україна не хоче миру на російських умовах. І Кремль дасть відмашку своїм військам в ОРДЛО посилити вогневі провокації. У тому числі з метою впливати на наші вибори, підігруючи проросійським політикам в Україні. Ті будуть запевняти, що тільки вони можуть домовитися про мир".

А коли перемир'я остаточно буде припинене, зросте активність диверсійно-розвідувальних груп (ДРГ) противника. Вони, за словами Влада Волошина, будуть активно лізти вперерд. А це ближні вогневі контакти, бойові зіткнення.

"Ситуація восени однозначно загостритися. Особливо ближче до місцевих виборів, — упевнений військовий експерт. — Так що у мене великі сумніви щодо реалізації плану Зеленського закінчити війну до кінця року. Російська сторона не дотримується ніяких домовленостей і фактично блокує Мінський і Нормандський процеси. Агресор навіть не намагається йти на поступки. Україна ж в односторонньому порядку поступатися весь час не може. На жаль, прогноз дуже тривожний".

Ситуація в Білорусі

Наслідки виборів в Білорусі (ослаблений і розлючений президент Білорусі Олександр Лукашенко, готовий впасти в обійми президента РФ Володимира Путіна, різке охолодження відносин між Києвом і Мінськом) — ще один осінній головний біль для нашої країни.

"Головним зовнішньополітичним викликом цієї осені для України буде саме ситуація в Білорусі, до змін в якій Київ виявився явно не готовим, — говорить експерт-міжнародник глава правління неурядової організації "Майдан закордонних справ" Олег Білоколос. — Але ж уже на початку літа стало ясно, що ситуація в сусідній з нами країні кардинально змінюється. Нове покоління і середній клас вимагали рішучих змін. Все вказувало, що серпневі вибори явно не пройдуть за звичним для влади сценарієм. Також було очевидно, що жорстка авторитарна конструкція, створена в Білорусі за останні роки, вичерпала свій внутрішній потенціал і переставала відповідати настроям переважної більшості населення країни".

У той же час, підкреслює експерт, було більш ніж зрозуміло, що режим не має наміру поступатися. Швидше, навпаки — за влучним висловом Салтикова-Щедріна, був готовий довести "цим лібералам, що може зробити твердість душі".

"Тобто, треба було очікувати підтасованих результатів виборів, масових народних протестів і жорсткої реакції на них з боку влади. Можна було і спрогнозувати невизнання подібних виборів з боку Європейського Союзу, інших демократичних країн і навіть подальше введення санкцій, — упевнений Олег Білоколос. — Чи не було за гранню неможливого і прогнозування можливості звернення Мінська за підтримкою і всякої допомогою до свого найближчого військово-політичного союзника — Москви".

У підсумку, підкреслює експерт, Україна отримала поле нестабільності, тепер уже біля своїх північних кордонів.

"Найсумніше, що після резонансного" вагнерівського "скандалу, Київ, здається, втратив всіляке вплив на хід подій, — продовжує Олег Білоколос. — На відміну від Литви і Польщі, наша влада так і не змогли (станом на кінець серпня) сформулювати власний підхід до білоруських подій ".

Експерт прогнозує, що саме Білорусь стане справжнім тестом на зрілість для зовнішньої політики України на цьому етапі.

"Хотілося б, щоб Київ мав відповідну стратегію дій, що виходить за рамки анонсованої "заморозки контактів". Бажано також мати і план на той випадок, якщо так званий російський "резерв зі співробітників правоохоронних органів", оснащений "товарами з військторгу", все ж відправиться в Білорусь. Про що недавно писали практично всі ЗМІ , — підкреслює Олег Білоколос. — Тим більше, що взаємини з країнами, з якими "традиційно в силу географічної близькості великий обсяг відносин", знаходяться в центрі постійної уваги з боку Кремля".

На думку експерта, Києву треба віддавати собі звіт в тому, що поразка білоруської опозиції означатиме реалізацію найгіршого сценарію з точки зору національних інтересів. Так, не слід забувати, що пункт 43 Воєнної доктрини Білорусі зокрема говорить: "Питання організації застосування військової сили Республікою Білорусь з метою забезпечення військової безпеки Союзної держави і його збройного захисту визначаються міжнародними договорами Республіки Білорусь, укладених з Російською Федерацією, і вирішуються в складі регіонального угруповання військ (сил) Республіки Білорусь і Російської Федерації".

Тим часом стало відомо, що Лукашенко найближчим часом відвідає РФ, для очної зустрічі з Путіним. І їх "обопільний настрій на подальше зміцнення російсько-білоруського союзництва і розширення взаємовигідного співробітництва в усіх напрямках" — ще один тривожний дзвіночок для України.

"Ахіллесова п'ята" економіки

Економіка, підточена корона-кризою, тотальною корупцією та некомпетентним керівництвом країни, залишається "ахіллесовою п'ятою" України. Недарма глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія не виключив, що восени можливі ротації в економічному блоці уряду. Тут, правда, як в байці: "а ви, друзі, як не сідайте — всі в музиканти не згодитесь".

Той же Арахамія запевняє, що в разі другої хвилі коронавірусу в Україні влада не буде йти за сценарієм повної зупинки економіки. Але тут мова скоріше не про продуману політику, а про розуміння, що підприємці швидше влаштують бунт, ніж дадуть вдруге підкосити їх ледве живий бізнес.

Аналітик, кандидат економічних наук Володимир Коваль підкреслює, що економіка країни входить в осінь в "підвішеному стані". Те ж відсутність затвердженої програми уряду не дозволяє нам говорити про конкретні дії.

"Як ми дізналися нещодавно зі слів прем'єр-міністра" дірки в бюджеті немає, є дефіцит розміром в 300 млрд грн". А ось як цю дірку-дефіцит затикати/погашати, схоже, в уряді не особливо і знають, — зазначає аналітик. — Вся надія на облігації внутрішньої держпозики (ОВДП). Але тут Мінфін знаходиться "в розтяжці". З одного боку, без розміщення ОВДП дефіцит бюджету не покрити, а з іншого — ніхто не відміняв завдання зниження вартості обслуговування держборгу. Останнє особливо актуально після політичного піару з підняттям рівня мінімалки з 1 вересня ".

При цьому з самим розміщенням боргових паперів на первинному ринку можуть бути проблеми, вважає Володимир Коваль.

"Наприклад, прибутковість короткострокових ОВДП у гривні впала до 7,82%. І, очевидно, матиме тренд на зниження, особливо в разі зниження НБУ рівня облікової ставки, що, до речі, планується, — пояснює експерт. — Правда, прибутковість по доларових паперах (3,39%) все ще робить їх привабливими для нерезидентів".

На думку Володимира Коваля, найсерйозніший ризик для економіки найближчим часом — це відсутність системності.

"Візьмемо те ж підвищення мінімалки. Начебто все красиво. За рік підняти цей показник майже на 40%, до рівня 6500. Однак є питання: а за рахунок яких ресурсів? Чіткої відповіді немає. Адже, за найскромнішими розрахунками, навіть з огляду на, що частина грошей повернеться в бюджет у вигляді податків і акцизів, до кінця наступного року на цю програму буде потрібно від 50 до 60 млрд грн. Якби ріс ВВП, це одна справа. Але зараз про це навіть не йдеться. Тому я і говорю про відсутність системності", — підкреслює аналітик.

Фактично, ця програма — чистої води популізм, впевнений Володимир Коваль. При цьому "міцні господарники" з уряду банально сподіваються на "авось". А по суті справи — збільшують інфляційні ризики.

"Збалансована економіка зростає за рахунок капітальних витрат, а не за рахунок підняття рівня зарплат. А зростання капітальних витрат та інвестицій неможливий без проведення реформ. А у нас що? Уряди приходять і йдуть, а "віз і нині там". І це тільки верхівка айсберга, — зазначає експерт. — Додайте до цього коливання на валютному ринку, зовсім не зрозумілу ситуацію з COVID-19, вибори в США, швидкий початок опалювального сезону, тощо".

Володимир Коваль зізнався, що не заздрить уряду Шмигаль. Але, з іншого боку, — "взявся за гуж, не говори, що не дуж".

Кандидат економічних наук Олександр Вовченко нагадує, що на сьогодні у нас неймовірний дефіцит держбюджету, падіння економіки по всіх секторах. При цьому, корона-криза у світі і в Україні наростає.

"Вже зараз епідеміологічні показники в Україні б'ють новий антирекорд, а у нас до сих пір не вироблено правильних і ефективних механізмів боротьби з COVID-19 і подолання корона-кризи. Дійшло до того, що боротьба з поширенням вірусу у нас перейшла в площину збору сухої статистики. Скільки це буде коштувати для української економіки? Дуже дорого, — впевнений Олександр Вовченко. — Тим часом, Україна знаходиться у величезній борговій ямі, зовнішні запозичення ростуть так само стрімко, як і вартість обслуговування цих кредитів. При цьому ми не бачимо жодного конкретного плану дій щодо зменшення економічної залежності від іноземних донорів".

За словами експерта, негативним моментом є те, щоб якось вижити будуть братися нові і нові дорогі кредити, а це ярмо на шиї не одного покоління.

"Разом з наслідками корона-кризи нашу економіку восени чекає ще одне випробування — місцеві вибори. Дуже серйозний ресурс буде використаний в боротьбі за владу. Засоби, які підуть на вибори, витягнуть як з бюджету, так і реальних секторів економіки. Це ще більше послабить її, адже кошти будуть "закопані" в округи, а не спрямовані на розвиток економіки", — пояснює Олександр Вовченко.

Він також прогнозує восени зростання безробіття. І пов'язує це як з корона-кризою, так і зі збільшенням фіскального тягаря на бізнес у зв'язку із запланованим підвищенням мінімальної зарплати.

"І вже традиційно для нас чекати зростання інфляції і курсові коливання, недовіра населення до діяльності банків", — попереджає експерт.

Олександр Вовченко вважає вкрай важливим утримати всіх іноземних інвесторів, які сьогодні працюють в Україні. Створити для них комфортні умови, зустрічатися-спілкуватися, бути відкритими і реагувати на всі їхні звернення.

"Правильна комунікація з іноземними інвесторами дозволить не тільки утримати їх, але і залучити в цей непростий час нових, готових вкладати ресурси в Україні, — пояснює експерт. — Паралельно слід проводити політику щодо спрощення ведення бізнесу в Україні, впровадження прозорих і зрозумілих правил гри, а також вирішити основну проблему — викорінення корупції ".

Підтримка малого і середнього бізнесу (МСБ) бути ключовим напрямком діяльності влади, впевнений Олександр Вовченко. Він вважає за необхідне кинути всі можливі сили для розвитку МСБ: максимальне зниження податків, дешеві кредити, державні пільги.

"Очевидно, що владі зараз потрібно шукати нові підходи для вирішення багатьох проблем. Для цього у кожній сфері повинні працювати кращі фахівці, — каже експерт. — Разом з цим, має запрацювати потужний антикризовий штаб, до складу якого повинні увійти також вчені, представники бізнесу та громадськості".

Фактор місцевих виборів

Кожні вибори в Україні — це виклик. У той же час, якби місцеві вибори не були заплановані на осінь-2020 року, політична криза в країні стає все більш явною і потребує вирішення ситуації.

Політтехнолог, експерт Українського центру суспільного розвитку, кандидат філософських наук Юрій Подорожний зазначає, що для "зеленої влади" ці вибори будуть першими, які вона (як влада) буде проводити на всеукраїнському рівні. Але це, за словами експерта, не є ключовим викликом.

"Ці вибори будуть складними, враховуючи, що вони будуть проводитися за новим виборчим кодексом, а також доведеної до логічного завершення адміністративно-територіальної реформи, — підкреслює експерт. — Тому перед владою стоїть завдання "розшиту" країну перекроїти і зшити таким чином, щоб новий територіальний крій тримав разом країну — і ще й був би більш ефективним, ніж стара радянська система ".

У кодексі, нагадує Юрій Подорожний, визначена нова система голосування, яка є заплутаною і малозрозумілою — як для кандидатів, так і для виборців.

"Крім того, влада почала гру "у вибори на Донбасі разом з рештою України". Звичайно, ця гра є утопічною і більше носить агітаційний характер", — пояснює експерт.

За його словами, не здатність влади скористатися адміністративним ресурсом компенсується ситуацією з коронавірусом.

"Влада сподівається, що за допомогою посилення або ослаблення карантину їй вдасться ламати хід виборчих компаній опозиційних партій — аж до скасування голосування в окремих регіонах, — зазначає Юрій Подорожний. — Наскільки серйозні надії на картинні заходи — стане ясно вже після початку виборчого процесу, який настане після 5 вересня. Хотілося б, щоб і влада і опозиція відкинули чвари і зробили все можливе, щоб пройти ці вибори не наражаючи на небезпеку ні державу, ні громадян ".

Один із ключових викликів для України — можливе посилення політичного протистояння на тлі невирішеності ситуації на Донбасі, впевнений експерт у сфері права та політичних технологій, керівник Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків Михайло Дяденко.

"В умовах, коли президент, а також ключові державні інститути (парламент і уряд) — не лояльні до Російської Федерації, її керівництво буде зацікавлене в наростанні політичного конфлікту в Україні, — пояснює експерт. — Щоб в результаті погіршилася керованість країною, виникли нові вогнища сепаратизму ... І як наслідок — відбулося подальше погіршення соціально-економічної ситуації в країні".

За словами експерта, перед Кремлем стоїть проблема водопостачання Криму, яку можна вирішити або за допомогою подачі води з України, або вливанням величезних фінансових ресурсів, які РФ сьогодні не може собі дозволити.

"Тому, питання буде стояти ребром: або зміна керівництва України на лояльне, або посилення політичного протистояння в Україні, яке переросло б в громадянський конфлікт з великими жертвами, — прогнозує Михайло Дяденко. — Це дало б можливість РФ окупувати ще частину території України для організації поставок води на тимчасово окуповану територію АР Крим ".

Головним методом протидії цьому сценарію експерт називає пошук тем, які об'єднають націю, а також — "винесення за рамки" всього, що провокує суспільний конфлікт (мова, релігія, тощо).

Михайло Дяденко нагадує, що у своїй промові, присвяченій урочистостям з нагоди Дня Незалежності, президент України Володимир Зеленський як раз і акцентував на цьому увагу. Він заявив тоді: "Кожен регіон — важливий і незамінний, і без нього неможливо побудувати країну мрії ... Наша країна багата і різноманітна як природою, так і культурною спадщиною".

На думку експерта, Зеленський сказав абсолютно правильні речі, які необхідно посилити конкретними діями. Зокрема, президенту варто було б ініціювати національний діалог — за участю громадських авторитетів, які могли б запропонувати конкретні кроки щодо зниження рівня політичної агресії в суспільстві.

Михайло Дяденко зазначає, що конфлікт підігрівається окремими політичними силами з нібито патріотичним світоглядом.

"Не обходиться і без зовнішнього втручання, за допомогою якого нагнітається істерія з приводу нападу на активістів різних політичних сил (а можливо, саме ззовні знаходяться і замовники цих нападів). Владі потрібно дуже жорстко реагувати на подібні ситуації і притягати винних до відповідальності ", — говорить експерт.

І тут, підкреслює він, маємо другий ключовий виклик — провальну роботу правоохоронної системи.

"Зокрема, відсутні найменші позитивні результати у сфері боротьби з корупцією. Так само, як слабо видно результати прокуратури в цілому. Незважаючи на те, що вся ця конструкція правоохоронних і особливо антикорупційних органів нав'язана Україні ззовні і є результатом діяльності попередньої влади, команді Зеленського можна більше зволікати в цьому питанні, — упевнений Михайло Дяденко. — Необхідні докорінні зміни, видалення з правоохоронної системи "реформаторів-експериментаторів". А можливо і заміна генпрокуратура. Адже запит суспільства на справедливість, який був ключовою претензією до минулої влади, так і не задоволений ".

Третім серйозним викликом для влади може стати погіршення ситуації з поширенням коронавірусу.

Михайло Дяденко зазначає: "Не дивлячись на те, що спочатку пандемії і президент, і Кабмін зреагували досить оперативно, на тлі втоми суспільства від карантинних заходів необхідні неординарні заходи і дії, щоб захистити життя і здоров'я громадян України. Зокрема, владі необхідно більш відкрито комунікувати з суспільством і докладно пояснювати ті чи інші свої дії".

Раніше "Коментарі" писали, в перший день осені стартує чергова сесія Верховної Ради дев'ятого скликання. Наші журналісти розбиралися, які основні закони може прийняти парламент цієї осені, а також які проблеми можуть виникнути.


Читайте Коментарі в Google News

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!