ЗМІ повідомили про ознаки тиску на комісію у справі голови Госпсуду Києва Босого

Вища кваліфікаційна комісія суддів вирішила не брати до розгляду скаргу громадських активістів на внесення недостовірних відомостей у декларацію доброчесності головою Господарського суду м. Києва Вадимом Босим. Про це пише Ділова столиця  у матеріалі "Кейс Босого. Як триває боротьба за суддівську доброчесність".

Вадим Босий

11 жовтня ВККС мала розглянути скаргу ГО "Народне коло" на дії голови Госпсуду столиці Вадима Босого, в декларації доброчесності якого, на думку авторів звернення, містяться неправдиві відомості. Судді закидають фіктивне розлучення, завдяки якому він нібито зміг приховати незаконно набуті статки, записавши їх на "екс-дружину", з якою, за словами активістів, продовжував вести подружнє життя. За внесення неправдивих відомостей до такої декларації одним і з дисциплінарних стягнень може бути клопотання про зняття судді з посади.

ВККС відмовила у взятті скарги до розгляду, як стверджують журналісти ДС, через формальність. Відповідно до регламенту, скарга може стосуватися лише однієї декларації одного типу (або доброчесності, або родинних зв’язків). “Повідомлення громадської організації залишено без розгляду, оскільки не відповідає підпункту 6.2.1 Регламенту Комісії. Невідповідність полягає в тому, що повідомлення стосується декількох декларацій,” — йдеться в релізі на сайті ВККС. При цьому, як вказано в новині, "громадська організація не позбавлена права звернутися повторно до Комісії, оформивши повідомлення щодо кожної декларації судді Господарського суду міста Києва Босого Вадима Петровича окремо".

Журналісти вважають, що такий підхід схожий на маніпуляції або небажання ухвалювати конкретне рішення щодо судді Босого. “Пункт про те, що повідомлення “може стосуватися лише однієї декларації одного типу", за бажання можна прочитати по-іншому: дієслово “може” юристи часто сприймають як ознаку необов’язковості – “може стосуватися, а може і ні”. Якби хотіли однозначного трактування, написали б “має/повинно стосуватися”. Так само якщо повідомлення має стосуватися різних документів – це не те саме, що їх потрібно і подавати окремо. До того ж, необхідно акцентувати, що в конкретному випадку скаргу було подано не на різні декларації, а лише на декларації доброчесності судді, які були їм подані впродовж декількох років. Обмежень щодо такого об’єднання взагалі в регламенті не існує”, — відзначають у матеріалі.

На думку автора статті, обравши формальний, а не об’єктивний підхід до розгляду справи судді Босого, члени ВККС продемонстрували, що або не мають готового рішення (що може свідчити про розходження у поглядах як всередині “трійки”, так і в цілому в межах органу), або піддаються зовнішньому тиску.

"Якщо точиться дискусія – це демократичний процес, де кожен має право на свою думку, хоча у викладених раніше фактах відносно судді Босого важко не побачити очевидного: такий суддя має бути звільнений зі своєї посади за подачу неправдивих даних до декларації доброчесності, що не відповідає високому статусу і негативно впливає на його здатність здійснювати об’єктивне правосуддя. Якщо ж справедливе і виправдане рішення – як і у випадку з НАЗК – може залежати від чиновників Офісу Президента — то тут ситуація набагато складніша. Адже це означатиме, що коло органів у різних гілках влади, які можуть функціонувати самостійно і за законом, без вказівки "боярського перста" — поступово звужується, а шанси реформувати по-справжньому судову систему задля перезавантаження її напередодні великого відновлення задля ефективної роботи із залучення інвестицій і захисту прав власності — стрімко зменшуються. Тож друга спроба розгляду справи судді Босого по суті – буде не менш, а можливо навіть більш важливою, ніж перша", — пишуть журналісти ДС.

Нагадаємо, що раніше, ймовірно через тиск, у перевірці майнових декларацій судді Босого громадським активістам відмовило Нацагентство з запобігання корупції, посилаючись на воєнний стан. А фактичну залежність від рішень Офісу закидали НАЗК незалежні аудитори.