Рішення КСУ по НАБУ: які можуть бути наслідки

Конституційний суд України (КСУ) визнав ряд норм закону про Національне антикорупційне бюро (НАБУ) неконституційними. Раніше неконституційним визнано призначення Артема Ситника директором НАБУ. "Коментарі" разом з експертами розбиралися, чим загрожують ці рішення, а також, як вони вплинуть на співпрацю України з МВФ.

Рішення КСУ по НАБУ: роль парламентаріїв

Колишній співробітник Служби безпеки України (СБУ) і консультант Комітету Верховної Ради з питань національної оборони і безпеки Іван Ступак зазначає: "Ламати — не будувати. Приблизно так можна охарактеризувати чергове рішення КСУ, який визнав неконституційними окремі положення закону про НАБУ. Перед цим Конституційний суд вже визнав неконституційним призначення директором НАБУ Артема Ситника. А ще трохи раніше все той же КСУ позбавив НАБУ права через суд анулювати незаконні оборудки державних підприємств. І фактично звільнив топчиновників від кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, яку розслідували детективи НАБУ".

На думку експерта, причини такої патологічної ненависті парламентаріїв до антикорупційного органу (а саме з їхньої подачі КСУ розглядав ті чи інші рішення, пов'язані з правочинністю діяльності НАБУ), криються у двох аспектах.

"Суть першого в тому, що одна частина народних депутатів (а також ряд топових політиків і чиновників), категорично не сприймає перебування в українському правовому суспільстві правоохоронних органів (НАБУ і САП), створених на гроші і під впливом найбільших Західних країн, — пояснює Іван Ступак. — У всій цій конструкції, їх лякає непередбачуваність роботи антикорупційних органів (ніколи не вгадаєш, хто може потрапити під їх приціл), а також неможливість чинити тиск на керівництво, навіть шляхом зняття з посади".

Експерт підкреслює, що досвідчені та впливові політики неодноразово прокручували подібні "кадрові пустощі" з керівниками різних рівнів у МВС, СБУ чи Офісі генерального прокурора. Але тільки не з НАБУ або САП — вони знаходяться поза цією "пісочницею".

Другий аспект Іван Ступак пояснює так: "Інша частина нардепів і політиків обурена відсутністю реальних результатів роботи НАБУ за більш ніж 5 років. Відверто сокирною роботою, безмежним похвалянням і зарозумілість з боку Артема Ситника. А також — не менше відвертими фактами провокацій злочинів з боку детективів НАБУ. Це все при тому, що в Україні офіційно заборонена провокація злочинів".

На думку експерта, інтереси двох груп впливу знайшли спільні точки дотику. Що і вилилося в чергове — і, мабуть, не останнє — рішення не самого об'єктивного Конституційного суду.

"Таке рішення КСУ однозначно викличе відверте роздратування з боку західних партнерів. Що може вилитися в безстрокову затримку чергового траншу МФВ, а також спровокує більш ніж прохолодне ставлення Заходу до України в питаннях підтримки вирішення проблеми Донбасу та Криму", — прогнозує Іван Ступак.

Рішення КСУ по НАБУ: роль західних партнерів

З точки зору впливу на співпрацю з нашими західними партнерами, найближчим часом, швидше за все, ніяких радикальних рішень українська влада не прийматиме. У тому числі — щодо роботи антикорупційних органів. Так вважає керівник політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку Ігор Рейтерович.

"У якомусь роді, самі західні партнери потрапили у своєрідну "вилку". Чи не визнати рішення КСУ не можна. Але і повністю його підтримати вони не можуть, тому що є обґрунтовані підозри, що НАБУ буде більшою мірою контролюватися владою", — пояснює експерт.

Він передбачає, що зарубіжні партнери України візьмуть певну паузу, щоб подивитися за розвитком подій. І якщо наша влада не буде педалювати тему зняття Ситника з посади, то вся співпраця, в тому числі по лінії МВФ, буде реалізовуватися повною мірою. Хоч і з деякими затримками. А ось якщо Офіс президента намагатиметься будь-що-будь прибрати Ситника, а також внести зміни до законодавства щодо антикорупційних органів, можливі проблеми.

"Якщо не буде серйозних "зашкваров" навколо НАБУ і САП, транш буде, — вважає Ігор Рейтерович. — При цьому потрібно розуміти, що питання більш глобальне. Його не можна зводити тільки до антикорупційних органів. Не варто забувати і про те, що це — не безоплатна допомога. Гроші нам дають в борг, їх доведеться віддавати, та ще й з відсотками ... Треба визнати, що такими історіями, як з НАБУ, ми самі створюємо хороший механізм тиску на себе. Тут, правда, питання більше до минулої влади, яка прийняла законодавство, яке можна оскаржити в КСУ".

Рішення КСУ по НАБУ: ризики втрати міжнародної підтримки

Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента", політичний експерт Олександр Леонов впевнений, що українська влада сіє зараз такі проблеми, то неминуче може викликати бурю.

"Ми вже маємо жорстку реакцію з Європарламенту, від представників G7. Сигнали прямі, не двозначні — руйнування незалежності антикорупційних органів призведе до втрати міжнародної фінансової підтримки (в тому числі — з боку МВФ) і поставить під загрозу безвіз, — підкреслює політексперт. — Україна повинна зважити всі "за" і "проти" при русі далі. В тому числі при формуванні конкурсних комісій по призначенню нових керівників антикорупційних органів. Нагадаю, що САП у нас обезголовлена після відходу Холодницького, директор НАБУ Ситник — в "підвішеному" стані".

Олександр Леонов не виключає, що в Офісі президента не усвідомлюють наслідків того, що може статися. І сподіваються "пропетляти", намагаючись взяти під контроль НАБУ і САП.

"Адже нова програма з МВФ, з одного боку, узгоджена. Є транш від ЄС. Але ця фінансова допомога чітко підв`язана під певні умови. Серед яких і незалежність антикорупційних органів, — нагадує експерт. — Зрозуміло, що в парламенті є ОПЗЖ, яка радісно "підмахує" тому, щоб Україна сварилася з Заходом. Є близькі Коломойському депутати, які також підтримують такий напрямок. І тут все зрозуміло, з огляду на проблеми які Коломойський має в Великобританії, США. А ось те, що робить Зеленський і його Офіс — зрозуміти складно ... Ними зроблено вже багато кроків, які Захід сприймає з абсолютним нерозумінням. Але зупинятися вони, схоже, не збираються".

Нагадаємо, раніше ситуацію з українськими антикорупційними органами, які у нас як би є, але ефекту від них не видно, проаналізував для видання "Коментарі" народний депутат України VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов.