Рубрики
МЕНЮ
Таисия Ерохина
Верховна Рада прийняла за основу законопроект, який дозволить запустити повноцінну роботу електронних трудових книжок. Експерти спеціально для "Коментарів" оцінили позитив і ризики такого рішення.
Аналітик, кандидат економічних наук Володимир Коваль упевнений: "Все, що виключає папір в архівах — добре. Але питання ціни. На скільки це актуально, коли дефіцит бюджету — 300 млрд грн?"
За словами експерта, коли знайомишся з будь-яким законопроектом і читаєш економічне обґрунтування — починаєш вірити в силу розуму. Але потім включаєш мізки, і починаються питання.
"Наприклад, в службі зайнятості формують паперові папки. Але дозвольте, вся інфа в електронному вигляді. Але — "так годиться", — зазначає Володимир Коваль. — Трудові книжки, звичайно, архаїзм. Але — як без них? Фактично, це єдине свідоцтво, що ви жили, і не дарма їли свій хліб... Думаю, штамп "трудової книжки" житиме ще кілька поколінь. Втім, колись і зарплату на картку сприймали в штики. Тож — руйнуємо "радянські штампи" разом".
Економічний і політичний експерт Борис Кушнірук нагадує, що ще з початку нульових, після схвалення пенсійного законодавства, основним для нарахування пенсій були внески до Пенсійного фонду.
"Решта — вже не так важливо, — підкреслює експерт. — Якщо раніше трудова книжка була підставою, щоб відповідні органи могли проконтролювати, де людина працювала (виходячи з цього нараховувався стаж і пенсія), то тепер це все такого значення не має. Тому я взагалі не розумію, навіщо потрібні трудові книжки — і паперові, й електронні".
Борис Кушнірук зазначає, що за часів СРСР трудові книжки були якоюсь мірою складовими "обліко морале" радянської людини. Туди, зокрема, вносились певні записи про трудові успіхи.
"Зараз в цьому немає потреби. А при прийнятті на роботу дивляться в резюме, в рекомендації. Або ж відповідні відділи уточнюють один в одного потрібну інформацію. Якщо йдеться про висококваліфікованого спеціаліста, може бути та зідзвонювання керівників безпосередньо. Загалом, необхідності в такому інституті як трудова книжка я не бачу, — говорить експерт. — На жаль, поки просто не вистачає мізків відмовитися від цього раритету, який не відповідає сучасним реаліям, сучасному життю суспільства".
На думку заступника директора Українського центру соціальної аналітики (УЦСА) Валерія Песецького, людей, які перейдуть на електронну форму трудових книжок, можна точно "привітати" з тим, що їх персональні дані будуть у відкритому доступі для будь-яких уркаганів. Як нині реєстри нерухомості.
"Тож чого буде за підсумком більше — користі чи шкоди від цієї новації — велике питання, — говорить експерт. — Я взагалі вкрай насторожено ставлюся до державних електронних сервісів. Вони ніби як повинні полегшити життя їх користувачам, зробити його більш зручним і комфортним, але практика показує, що найчастіше це не так. І подібні проекти — просто відмивання грошей на створення продукту і його підтримки приватними кампаніями".
Валерій Песецький не розуміє потреби в трудових книжках, якщо нині під великим питанням існування власне Пенсійного фонду.
"Уже озвучуються публічно ідеї, що державне пенсійне забезпечення потрібно скасувати — і повністю перейти до практики приватних пенсійних фондів, — нагадує заступник директора УЦСА. — Адже реально державний ПФ давно банкрут. І живе лише завдяки дотаціям з держбюджету, яких з кожним роком потрібно все більше, щоб підтримувати його платоспроможність".
Експерт вважає, що за ті п'ять років, які позначені як перехідний період від трудових книжок в паперовому вигляді до трудових електронних, їх функціонал може звестися до нуля.
"Адже для приватних ПФ ні стаж, ні професія ніякої ролі не грають за визначенням. Що вклав — то отримав назад, — зазначає Валерій Песецький. — Розмір пенсії та термін її виплат визначається виключно обсягом переведених грошей. Тому в обставинах, коли держава повинна скасовувати централізоване пенсійне забезпечення, але не знає, коли це зробити, подібний проект — виняткове відмивання грошей".
Нагадаємо, оголошені ТОП-10 нових державних послуг онлайн, які запустять в Україні в жовтні.
Новини