Ексклюзив Виборчий кодекс України: які зміни будуть до нього внесені

Глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомив, що в четвер, 16 липня, можуть бути внесені зміни у Виборчий кодекс України. "Коментарі" дізналися в експертів, що потрібно змінити в обов'язковому порядку.

"Сума застави повинна служити фільтром від висунення спойлерів і технічних кандидатів"

Народний депутат України VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов вважає, що в пакеті змін до Виборчого кодексу поправки можна умовно розділити на два блоки: технічний і політичний.

"Оскільки кодекс створювався в результаті збігу ланцюга випадковостей, природно, що там залишилися питання, які необхідно доопрацювати, – говорить експерт. – Наприклад, робоча група удосконалила форму бюлетеня, тепер він може стати більш зрозумілою для виборця. Необхідно зменшити суму грошової застави, але, водночас, вона повинна служити фільтром від висунення спойлерів і технічних кандидатів".

Важливим Ігор Попов вважає дозволити висунення кандидатів у члени територіальних комісій в серпні, а не у вересні.

"Кандидатам потрібно дати право одночасного висування на посаду мера і депутата місцевої ради, – продовжує експерт. – В такому випадку, в раду потраплять і сильні кандидати, які програли на виборах мера. Вони зможуть створити там сильну опозицію і представити інтереси своїх виборців".

Але головні суперечки, за словами Ігоря Попова, вестимуться навколо політичних змін.

"Є ідея заборонити самовисування кандидатів в радах від 10 тисяч виборців та надати монопольне право висування політичним партіям. Це явно суперечить здоровій логіці та стандартам ОБСЄ, але вигідно всеукраїнським парламентським партіям, – пояснює експерт. – Право ЦВК проводити експерименти з електронного голосування принесе більше ризиків, ніж можливостей. Через низьку довіру до виборів використання нових методів лише зменшить довіру до результатів виборів".

На думку експерта, якби вдалося збити політичні правки та прийняти технічні – це знизило б рівень хаосу у підготовці до виборів. Адже за решту тижня ЦВК має ще поміняти нормативну базу і провести навчання сотень тисяч членів виборчкомів роботи за новими правилами.

"Перенесення виборів на інший строк не вигідний владі"

Народний депутат України IV і V скликань, директор Українського центру соціальної аналітики Євгеній Філіндаш звертає увагу, що в Виборчому кодексі передбачена незвична для нашої країни та досить складна система відкритих партійних списків.

"В ній буде непросто розбиратися не тільки виборцям, але й залученим під час виборів членам виборчих комісій, та й самим кандидатам, – вважає експерт. – А це може призвести до затягування підрахунку голосів, скандалів і звинувачень у фальсифікації виборів. Тому у змінах у Виборчий кодекс необхідно максимально спростити все, що можливо, аби  виборче законодавство було зрозумілим і доступним для  людей без юридичної освіти".

Крім того, зазначає Євген Філіндаш, норми про високі грошові застави практично відсікають від участі у виборах  кандидатів-політиків і партії, які не перебувають в орбіті фінансово-промислових груп, олігархів.

"Що, по суті, є порушенням Конституції про рівність виборчих прав усіх громадян, незалежно від їх матеріального становища, – підкреслює експерт. – Тому, за великим рахунком, норми про грошові застави повинні бути взагалі скасовані".

Щодо термінів проведення місцевих виборів – Євген Філіндаш упевнений, що вони пройдуть тоді, коли й повинні проходити за Конституцією, а саме – 25 жовтня цього року.

"Їх перенесення на інший строк не вигідний, насамперед, владі. "Слуга народу" втрачає підтримку виборців, її рейтинг падає, – пояснює експерт. – Тому для Зеленського та "Слуги Народу" вигідно провести вибори, поки рівень їх підтримки не впав ще більше, що неминуче станеться у разі продовження їх нинішньої політики".

"Конкретні списки зараз — профанація"

"У Виборчому кодексі на цей час є ряд неоднозначних моментів. Їх обов'язково потрібно скоригувати", – упевнений політолог Віктор Таран.

Перший, за його словами, пов'язаний з виборчою квотою.

"Йдеться про ті самі відкриті списки, які зараз є профанацією, – зазначає експерт. – Нагадаю, що виборці будуть голосувати за партію і за конкретного кандидата. І якщо кандидат набирає певну кількість голосів, то підніметься з регіонального списку партії вгору. В чинному законі передбачено, що кандидат повинен набрати на 25% від виборчої квоти (кількості голосів, достатніх для отримання одного мандата в раді – ред.). Набрати стільки без відповідного ресурсу за короткий термін виборчої кампанії (агітація тривати близько місяця) майже нереально. Це звужує коло претендентів. Так що теза про відкриті списки – обман. Потрібно опустити квоту приблизно до 5%".

Другий момент, за словами Віктора Тарана, пов'язаний з ризиком втручання в організацію роботи територіальних і дільничних комісій.

"В цей момент Виборчий кодекс наділяє ЦВК розширеним контролюючим повноваженнями. Фактично, Центрвиборчком перетворюється з координатора процесу в його контролера. А оскільки в ЦВК – переважна кількість представників монобільшості, є ризик роботи в "ручному режимі", можливість втручатися у вибори по всій Україні", – пояснює політолог.

І третій небезпечний момент – прописана як зобов'язання партизація рад навіть у невеликих містах.

"Мова про застосування пропорційної (партійної) системи виборів депутатів в громадах, що мають 10 тисяч виборців і більше (замість чинної норми у 90 тисяч і більше виборців). Тобто, звужується можливість самовисування. Адже такий принцип – більш демократичний, – впевнений Віктор Таран. – Партійних відділень на місцевому рівні фактично немає. Це означає, що політпартії майже скрізь (крім хіба що обласних центрів) будуть продавати партійну франшизу, роблячи насильницьку партієзацію. Якщо ми отримаємо парт-поради, то їх заполітизованість може призвести до маси негативних наслідків. Аж до зростання сепаратистських настроїв, особливо на Сході України".

Раніше "Коментарі" повідомляли, що Верховна Рада внесла зміни до Виборчого кодексу.