Верховна Рада України у вівторок, 17 жовтня, ухвалила законопроект про посилення фінансового моніторингу політично значимих осіб. Це була одна з вимог МВФ також на шляху України до Євросоюзу. Тепер ТОП-чиновники країни матимуть статус PEP (politically exposed persons, або політично значущі особи – означає особи, наділені важливими державними функціями, через що вони становлять більш високий ризик потенційної причетності до хабарництва, відмивання грошей, корупції, незаконного збагачення через свою посаду і т. д.) не три роки, а фактично довічно. Експерти проаналізували це рішення спеціально для видання "Коментарі".
Рада у другому читанні підтримала фінмоніторинг РЕРів. Фото: із відкритих джерел
Наші європейські партнери налякані тією картинкою, яку самі собі намалювали
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін ставиться до ухвалених законодавчих змін негативно.
"Ніде у Європі немає такої норми. Який вплив на прийняття політичних рішень, пов'язаних із фінансовими питаннями, має людина, яка працювала, наприклад, заступником міністра 10-15 років тому? Так, я згоден із трирічним періодом активного моніторингу. І то у законі його скоротили з трьох років до 12 місяців. Ну, а прибирати норму, що тільки протягом трьох років людина вважається PEP – це абсолютно неправильно, – вважає експерт. – Такі люди фактично назавжди потрапляють під найпотужніші банківські обмеження: посилений фінмоніторинг, контроль за будь-якими фінансовими операціями не лише цих людей, а й пов'язаних із ними осіб (дружини, діти, батьки, родичі). Яка розсудлива людина, знаючи, що стане довічно PEP, піде працювати на держслужбу?".
У нас, нагадує Олег Пендзін, так багато йдеться про необхідність підбору на держслужбу висококваліфікованих кадрів, які в ідеалі мають чудову освіту, досвід роботи в бізнесі. І, хто з них, запитує експерт, піде працювати на держслужбу, якщо перебування там навіть ситуативно ставить на тобі тавро на все життя?
"З тобою потім жоден контрагент працювати не захоче, тому що сам автоматично потрапить під контроль фінмоніторингу, – пояснює Олег Пендзін. – Таке враження, що наші європейські партнери налякані тією картинкою, яку самі собі намалювали – щодо корупції, що нібито зашкалює, в Україні. При тому, що корупція існує у будь-яких країнах. У тому числі у державах ЄС – у тій самій Польщі, Угорщині. Угорцям взагалі призупинили допомогу з бюджету ЄС на 17 млрд євро, бо є серйозні підозри у корупційних зв'язках вищого керівництва країни. Корупціонерів можна садити до кінця життя, навіть страчувати, як у Китаї. Вони не зникнуть. У цивілізованих країнах дійсно існує жорсткий контроль за чинними чиновниками і на якийсь період після припинення ними такого роду діяльності. Щоб не давати їм збагачуватися з допомогою держави. Але не до кінця життя вводити такий контроль!".
Багато порядних людей тепер не захочуть йти у владу
Економічний експерт, президент Інвестиційної групи "УНІВЕР" Тарас Козак називає ухвалений законопроект дуже суперечливим. При цьому не має сумніву, що той стане законом.
"Одна з категоричних вимог ЄС до України – щоб наші політично значущі постаті набули статусу PEP, держава контролювала їхні доходи та витрати не лише у процесі їхньої держслужби, а й після. Здавалося б, правильний хід, що люди залишаються під пильною увагою не лише під час роботи держслужбовцями чи нардепами, а й після. Але теза про довічний статус PEP – помилкове рішення. Особливо в наших умовах, коли банки, фінансові компанії і так перестраховуються. Нерідко тим, кого відносять до PEP, не відкривають рахунок або закривають наявний. Вони не можуть нормально вести життя. Причому, не лише вони. Адже йдеться і про членів їхніх сімей, близьких родичів, які також потрапляють під пильний контроль", – наголошує експерт.
За його словами, не всі чиновники продажні. Хтось реально прийшов робити реформи. Але тепер таких людей та їхніх рідних "наздоганятиме" цей закон. Вони опиняться під довічним контролем. Чи захочуть за такого розкладу нові люди йти у владу, брати на себе відповідальність, проводити реформи?
"На мій погляд така норма відштовхуватиме людей від бажання йти у владу. А нам її однозначно потрібно оновлювати, адже тільки так відбувається у демократичних державах. Ми ж робимо крок у зовсім інший бік, – зазначає Тарас Козак. – У тому ж європейському законодавстві немає довічного статусу PEP. Він обмежується часом і можливостями. А у нас виглядає так, що якщо ти став PEP, то навіть бізнес-відносини із твоїми родичами – вже загроза".
Експерт вважає, що ухвалено непродуманий документ. Причому прийнято похапцем, щоб задовольнити вимоги ЄС.
"А ці вимоги з'явилися, бо у нас неякісні переговорники. Замість того, щоб виписати одразу законопроект, який би співвідносився з європейськими стандартами, вони спершу намагалися "пропетляти", а потім, коли партнери нас притиснули, довелося робити все максимум, навіть із перегином, – пояснює Тарас Козак. – Прогнозую, що через кілька років після набуття чинності цього закону в нього будуть внесені зміни. Статус PEP не буде всеосяжним і довічним, а залежатиме від того, наскільки високу посаду обіймала ця людина. Але кілька років держслужбовцям доведеться потерпіти".
Чоловік, йдучи на держслужбу, до кінця своїх днів буде під прицілом відповідних органів
Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков розмірковує так:
"З одного боку, ухвалення цього закону є вимогою МВФ, а також однією з умов для початку переговорів з Єврокомісією щодо перспектив вступу України до ЄС. Такий собі "маячок", який відкриває нам шлях до чергового траншу та членства у Євросоюзі. З іншого боку, викликає явне здивування норма про довічний моніторинг осіб, які мали статус PEP".
Після цього означає, що людина, йдучи на держслужбу, до кінця своїх днів (незалежно від того, чим займатиметься потім) буде під прицілом відповідних органів. Усі її операції з банком, купівля-продаж рухомого та нерухомого майна, весь спосіб життя піддаватимуться моніторингу, наголошує експерт.
"Молодий талановитий менеджер із якоїсь комерційної структури навряд чи за таких умов буде готовим стати держслужбовцем. Фактично така норма – бар'єр для громадян, які готові щось робити не особисто для себе, а для держави в цілому", – констатує Олексій Плотніков.
У законі є позитивні моменти, але й перегинів вистачає
Власник медіа-холдингу "Коментарі" Віктор Гольдський вважає, що у законопроекті про ПЕП (public exposed person) є позитивні моменти, але й перегинів вистачає.
"Ну, який довічний моніторинг?! Ми ж не Північна Корея. Виходить якась довічна презумпція винності. Побув депутатом, тепер ходи все життя і озирайся. У Союзі була приказка: "якщо вам здається, що за вами стежать, то вам не здається". З іншого боку, таким чином будуть відокремлені "народжені плавати та народжені літати". Якщо ти з бізнесу, все життя робив гроші, ну ось, навіщо тобі йти у владу? Щоб що? Зрозуміло, що, якщо ти на базарі каву наливав і тут тобі запропонували позицію члена Наглядової ради державної монополії з місячним окладом, як твій річний дохід, то ти зриваєшся і біжиш. При цьому не забуваєш кричати, що професіонали з бізнесу не підуть працювати на державу, якщо цей проклятий закон про ПЕП діятиме", – наголосив Віктор Гольдський.
Він продовжує, якщо ж людина свідомо обрала шлях служіння народу і це її покликання, то ніякий ПЕП її не збентежить.
Зі змін, які точно мають відбутися після ухвалення закону про ПЕП Віктор Гольдський називає такі:
- влада стане стабільнішою. Справді, ніхто не піде на посаду міністра на півроку, щоби потім за тобою все життя стежили. Тому політичних потрясінь буде менше.
- підвищаться оклади чиновників, оскільки правило "ось тобі ксива, решту сам заробиш" вже не працює.
- з'являться інститути підвищення кваліфікації для чиновників, кар'єрні сходи та критерії сходження сходами.
- політичний бомонд стане монолітнішим. Не буде жодних "нових облич". Тут би старих прилаштувати.
- та й економія бюджетних коштів якась! Чого варта лише одна реструктуризація одного відомства, починаючи від виплат компенсацій та закінчуючи виготовленням нових вивісок та печаток.
Читайте також на порталі "Коментарі" — чи справді США вирішили навести лад в Україні – хто і чому доглядатиме країну.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.