Рада підтримала Зеленського і прийняла закон про держслужбу: кому вигідний такий результат

Сьогодні, 23 лютого, Верховна Рада на позачерговому засіданні підтримала в цілому законопроєкт про держслужбу з урахуванням тих пропозицій президента, які він дав, наклавши вето. "За" — 267 голосів (226 - "Слуга народу", 18 — "За майбутнє", 17 — "Довіра", 6 — позафракційні). "Коментарі" запитали експертів, про що говорять результати голосування і як оцінювати можливість Юрію Вітренку, чию кандидатуру на пост глави Міненерго двічі провалили, отримати повноцінні права міністра навіть з приставкою в.о..

Фото з відкритих джерел

"Навіть самостійно СН може приймати зміни до законодавства"

На думку глави Інституту публічної політики та консалтингу (ІНПОЛІТ), політичного консультанта Сергія Бикова, сьогоднішнє голосування знищує міф про начебто відсутність монобільшості.

"226 голосів дала тільки фракція "Слуга народу" за президентський, по факту, законопроєкт. Це доводить, що монобільшості є. І що навіть самостійно СН може приймати зміни до законодавства", — вважає Сергій Биков.

Він підкреслює, що прийняття сьогоднішнього законопроєкту не має ніякого відношення до справ щодо "ПриватБанку".

"Ними займається Офіс генпрокурора. І Ірина Венедиктова зрозуміло розклала, чому і кому пред'явили підозри останнім дні. А також анонсувала нові підозри, — зазначає політконсультант. — Це — процесуальна історія, не потрібно вмішувати сюди політику. Як і в справу Стерненка. Це — кримінальні злочини, які розслідуються і потрапляють до суду. Політики там немає, не треба туди її приплітати, це тільки шкодить слідству".

Також Сергій Биков акцентує, що основа проголосованого сьогодні законопроєкту — не стільки уявлення розширених повноважень в.о. міністра, але (і це головне!) — відновлення проведення конкурсів на зайняття посад держслужби, припинених з початку карантину.

"Що стосується розширення повноважень в.о. міністра, то давайте згадаємо Уляну Супрун, яка була в статусі в.о. міністра охорони здоров'я України з 1 серпня 2016 року по 29 серпня 2019 року. З тієї причини, що її кандидатуру не могли узгодити в парламенті. І те, що Вітренко не змогли призначити двічі, каже про політичні спроби окремих груп всередині парламенту впливати на ситуацію. При цьому нардепи все одно підтримують ініціативи влади, коли мова стосується концептуальних реформ і відповідних законопроєктів", — підкреслює Сергій Биков.

"Глава ВР не хоче приймати токсичні рішення"

Політолог, експерт Українського інституту політики (УІП) Валентин Гайдай вважає, що результати сьогоднішнього голосування говорять — швидше за все, наступного тижня Вітренка призначать повноцінним міністром і віцепрем'єром на додачу. Як і планувалося спочатку.

"Це вже буде, по суті, формальністю. Адже тепер навіть з приставкою в.о. він отримує повний міністерський функціонал, — пояснює експерт УІП. — Те, що група Коломойського дала голоси для ухвалення правок Зеленського, стало наслідком тиску на Ігоря Валерійовича справами проти топ-менеджменту "ПриватБанку". Це і вчорашнє затримання Володимира Яценка, і сьогоднішні новини щодо нових фігурантів. У підсумку так звані "бородаті" (як називають депутатів, підконтрольних Коломойському) змушені були дати голоси під пресингом".

Те, що спікер парламенту Дмитро Разумков утримався, доводить, на думку Валентина Гайдая, що глава ВР не хоче приймати токсичні рішення. Експерт вважає, що цим же Разумков керувався, утримавшись, коли члени РНБО підтримали введення санкцій проти каналів Медведчука-Козака.

"З розширеними повноваженнями Вітренко може почати більш жорстку сутичку з Нафтогазом. На Коболєва у нього давно зуб, — підкреслює політолог. — Ну, а незамінність Вітренка на посаді глави Міненерго говорить про те, що існують певні домовленості саме щодо цієї кандидатури між Офісом президента, близьких фінансово-промислових груп України, а також "західними партнерами" — ймовірно США".

Нагадаємо, експерт спрогнозував, хто отримає санкції слідом за Медведчуком. Серед кандидатів такі прізвища: Коломойський, Порошенко, Фірташ.