Прогули депутатів у Раді: як борються з порушниками інші країни

Комітет виборців проаналізував відвідування народними депутатами України пленарних засідань Верховної Ради в лютому. Традиційно вистачає прогульників. "Коментарі" дізналися експертну думку про те, які потрібні заходи, щоб нардепи ходили на роботу і як з такою ситуацією борються у світі.

Колаж: Д. Романюк/Comments.ua

"Єдиний шлях боротьби з прогулами — більш жорстке законодавство"

Політтехнолог, експерт Українського центру суспільного розвитку, кандидат філософських наук Юрій Подорожній зазначає: "Якщо абстрагуватися від назв партійних фракцій, то злісні прогульники є в кожної з них. Більш того, серед порушників регламенту — як добре відомі прізвища, так і депутати, які відомі вузькому колу виборців. Не має значення і географічна приналежність. Схід і Захід разом і в цьому питанні, як би комусь не хотілося інакше. Тому проблема прогульників є. У всіх. Дивує, що виборці ставляться до порушників вельми лояльно, як до невинних студентів, які закохалися і замість навчання думають тільки про губи своїх не менше юних коханих. А як інакше пояснити безвідповідальність виборців, які кожні вибори довіряють мандати цим депутатам?"

На думку експерта, єдиний шлях боротьби з прогулами — більш жорстке законодавство, що стосується народних обранців і відвідування ними робочого місця в парламенті.

"Звичайно, депутат повинен відповідати за прогули гривнею. І така відповідальність існує з 2019 року. Близько 100 народних депутатів втратили частину своєї заробітної плати за прогули засідань Верховної Ради. Однак, для більшості нардепів, які не були на роботі, сума офіційної зарплати настільки мізерна, що вони спокійно можуть від неї відмовитися, — підкреслює Юрій Подорожний. — Саме тому варто розглянути варіант втрати мандата депутатом Верховної Ради в разі прогулів. Навіть тоді, коли говорять, що народ дав мандат, народ може його забрати — це все є маніпуляцією. Народ доручає нардепу працювати в парламенті — та за це платить гроші. Якщо парламентарій не має поваги до свого виборця і йде на свідоме порушення закону, то і не варто боятися лишити його депутатського мандата".

"В інших країнах у разі тривалих прогулів депутат позбавляється мандата"

Експерт зазначає, що практика застосування жорсткої відповідальності є в багатьох країнах.

"Наприклад, у Великій Британії в разі тривалих прогулів депутат позбавляється мандата. Та ж практика існує в Канаді. Там депутат зобов'язаний перебувати під час сесії в парламенті, в іншому випадку, він втрачає статус парламентарія. У Німеччині за прогули парламентарій не тільки втрачає зарплату, але і повинен заплатити штраф у розмірі 1000 євро. У Литві за один прогул знімається третина зарплати, а в Латвії можна пропустити один робочий день, а кожен наступний знімається 20% від винагороди. Навіть в Молдові це питання врегульоване законодавчо — і парламентарій за прогули повинен оплатити половину зарплати, — наводить приклади Юрій Подорожній. — Тому боротьба з прогульниками — це справа техніки. Були б бажання і воля. Приблизно так само, як і було вирішено питання з кнопкодавством. Скільки не обговорювали (а правильно сказати — не згадували) кнопкодавовство, рішення було на поверхні — треба було змінити техніку натискання на кнопку".

Нагадаємо, виключений зі "Слуги народу" нардеп створив свою міні-фракцію.