Актуально Прийняття закону «Про медіа» є однією з умов європейських партнерів

Законопроєкт буде змінюватися з урахуванням рекомендацій Еврокомісій та сучасних реалій. Про це у своєму дописі у Фейсбук зазначила заступник Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк.

Олена Кондратюк. Фото з відкритих джерел

Чиновниця роз’яснила, в чому полягає суть резонансного законопроекту, та відмітила, що Верховна Рада, громадськість, медіаспільнота, профільний комітет та асоціації  ще мають досить часу і можливостей, щоб привести зміст і суть цього законопроєкту до більшої відповідності вимогам часу.

"(Є час – ред.) врахувати рекомендаціі Єврокомісії, врахувати попередні прорахунки у захисті національного інформаційного простору від російського контенту, передбачити можливість миттєвої і чіткої реакціі на будь-які антидержавні ініціативи та впорядкувати кінцево питання прозорості – власності, економічноі моделі, що призведе до зміцнення і незалежності діяльності медіа в Україні", – зазначила Олена Кондратюк.

Вона зауважила, що Угода про Асоціацію України з ЄС та рекомендації Єврокомісії щодо надання нашій країні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу вимагають необхідність адаптації вітчизняного законодавства про медіа до європейських норм і стандартів.

"Тому, коли у політичних дискусіях ми чуємо, що необхідність прийняття закону "Про медіа" є однією з умов європейських партнерів для євроінтеграції України – це відповідає дійсності!", – написала Кондратюк.

Проте Євросоюз не вимагає від України прийняття у цьому законопроєкті того, що не передбачено відповідною директивою ЄС та заходами, спрямованими на подолання надмірного впливу на медіа.

"Наприклад, законопроєктом "Про медіа" зачіпається питання виборчого процесу. Зокрема дуже дискусійний порядок і форми передвиборчої агітації. Це не є вимогою Європейського Союзу до закону "Про медіа". З законопроєкту слід через поправки прибрати усі норми, які не мають жодного стосунку до впровадження на практиці закону “Про медіа”", – написала чиновниця.

Загалом, законопроєкт "Про медіа" має обов’язково забезпечити надійну підтримку використання української мови в медіа. Повинні бути збережені чіткі, зрозумілі, реально працюючі механізми захисту національного інформаційного культурного й інформаційного простору від російського контенту і впливу. Це вимога суспільства, яка має бути почута і врахована Верховною Радою.

Проєктом закону планується зробити Нацраду з питань телебачення і радіомовлення незалежним медіа-регулятором, а також визначити повноваження і формування її складу, що не повинно суперечити Конституції України.

"Необхідно забезпечити щонайменше парламентський контроль за діяльністю регулятора. Цінності свободи слова і медіа в Україні, як ключові здобутки Незалежності та Революції Гідності, повинні мати "страховку" від запровадження цензури і "закручування гайок". Незалежність Нацради повинна бути, разом з підзвітністю. Про саме такі підходи до зміцнення незалежного регулятора йдеться у Директиві ЄС про аудіовізуальні медіапослуги, якщо ми неупереджено будем її читати. В той же час ми розуміємо що Нацрада повинна мати (особливо в умовах воєнного стану,) всі важелі пильнувати, контролювати та карати медіа за порушення  щодо питань національної безпеки!", – зауважила Кондратюк.

Нагадаємо, що законопроєкт про медіа №2693-д було прийнято Верховною Радою у першому читанні. Напередодні ухвалення закону народний депутат Володимир В'ятрович повідомив на своїй сторінці Фейсбук, що 34 народні депутати з п'яти фракцій та позафракційні звернулися до спікера Руслана Стефанчука із закликом зняти з найближчого пленарного засідання законопроєкт "Про медіа".