Пенсійна реформа: чи можна впровадити обов’язкову накопичувальну систему попри війну

На розгляді Верховної Ради України законопроєкт "Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення" № 2683, який передбачає встановлення обов’язкової участі у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб до досягнення ними 55 років. Згідно з ним, роботодавці та наймані працівники порівну сплачуватимуть: 1% розміру заробітної плати — у перший рік запровадження другого рівня пенсійних накопичень, 1,5% — у другий, 2% — у третій та наступні роки. Розмір єдиного соціального внеску залишатиметься незмінним. Збереження коштів людини гарантуватиметься Державою. 

Фото: https://pixabay.com/

“Коментарі” запитали економістів, чи на часі впровадження другого рівня пенсійної системи — обов’язкових накопичувальних пенсій. 

На думку економіста Олега Пендзина, ця реформа не на часі. 

“Ви, входячи в накопичувальну систему, передаєте свої гроші на 30 — 35 років в управління з надією у результаті отримати якусь доплату до вашої пенсії. Це гарно виглядає в стабільних економіках, де інфляція не перевищує 1% річних. Сьогодні в Україні інфляція 28%. Який сьогодні є фінансовий інструмент, який дозволить зберегти й примножити вкладені гроші?”, — запитує він. 

Економіст наводить приклад: державні банки пропонують депозити під 9% річних, комерційні — з високим ризиком — дадуть під 14-15%. Навіть вклавши гроші в державні облігації під 14% річних, щороку втрачатимете щонайменше 12 — 13% від реальної вартості цих грошей. 

Іншої точки зору економіст Ігор Бураковський. 

“Вважаю, можна приймати [другий рівень], — міркує він. — Зрозуміло, що в нинішніх умовах до нього буде підвищена увага, буде багато зламано списів. Але я прихильник того, що такі рішення треба приймати й починати роботу. Хоча є багато питань, продиктованих війною, нашими соціально-економічними проблемами”.

Разом з тим, у проведенні цієї реформи багато залежить від політичної волі, зауважує Бураковський. 

“Про кризу в пенсійній системі говорили ще з початку української незалежності. Ця проблема перезріла, її треба вирішувати. Інше питання — пов'язане з політичною волею до прийняття рішення. Прийняття рішення по пенсійній реформі — непросте питання. Тут багато інтересів”, — констатує економіст.