Нові рішення Ради: як ухвалені законопроекти вплинуть на життя українців і чому

Верховна Рада провела чергове пленарне засідання 16 серпня. Які з прийнятих (і не прийнятих) рішень найцікавіші – і чому? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Верховная Рада Укрїни. Фото: сайт Верховної Ради

Що справді думає виборець, народних обранців цікавить двічі – у момент обрання та переобрання

Політичний консультант Олександр Вербицький вважає, що якби наш парламент не працював кілька місяців, то ніхто цього б і не помітив цього. Але так вийшло, зазначає він, що парламенту треба щось робити – і тому він пропонує народу свої голосування як результат громадської думки.

Серед таких він називає підтриманий 16 серпня законопроект №5159 ("Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження відповідальності за порушення порядку здійснення стратегічної екологічної оцінки").

Замовником стратегічної оцінки, продовжує він, може бути орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування "який відповідальний за розробку документів державного планування та здійснює загальне керівництво та контроль за їх виконанням, або інший визначений законодавством замовник документів державного планування".

Крім того, в пояснювальній записці йдеться про те, що "Проект Закону не стосується питань функціонування місцевого самоврядування, прав та інтересів територіальних громад, соціально-трудової сфери, прав осіб з інвалідністю, сфери наукової та науково-технічної діяльності".

Непрозорим вважає Олександр Вербицький та законопроект №6537 ("Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" про спрощення організації та проведення процедур закупівель за рахунок коштів бюджетів місцевого самоврядування").

Законопроекти №7669 ("Проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" щодо використання коштів державного дорожнього фонду) та №7668 ("Проект Закону про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо ставкам акцизного податку") Олександр Вербицький відносить до категорії "тягни-штовхай".

Викликає у нього питання законопроект №6341 ("Проект Закону України про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності"). З ухваленням цього документа у кожному органі влади з'явиться уповноважений представник координаційної ради з питань української національної та громадянської ідентичності. У свою чергу, "фахівець у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності – найманий працівник або особа, яка працює за цивільно-правовим договором або на громадських засадах, має компетенцію за напрямами національно-патріотичного, військово-патріотичного виховання та/або громадянської освіти, функціональні обов'язки якого включають питання утвердження української національної та громадянської ідентичності".

І фінансування всієї структури, продовжує експерт, проходитиме за рахунок "скорочення фінансування інших центральних органів виконавчої влади".

Крім нового органу влади буде ще створено або надано статус центрам – "центр утвердження української національної та громадянської ідентичності – юридична особа, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, яка здійснює діяльність з реалізації проектів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, спрямованих на національно-патріотичне, військово-патріотичне виховання та громадянську освіту".

В принципі все нормально, так і має бути, вважає Олександр Вербицький. Необхідно створювати умови для розвитку культури, патріотичного виховання тощо. Але в експерта складається враження, що політики знову грають у свої ігри.

Усі згадані законопроекти, зазначає Олександр Вербицький, пройшли узгодження науково-експертного середовища. Але деякі з них, на його думку, потребують розгляду "в полі" – через експертизу простих людей, там, де безпосередньо існує небезпека чи вкрай потрібна допомога.

Владі поки що не вдається проштовхнути ідею збільшення акцизу для пального

Політолог, експерт Аналітичної групи "Левіафан" Микола Мельник побачив у голосуваннях Ради 16 серпня тенденцію до зменшення контролю за тим, що робитиме влада.

Викликає у нього занепокоєння та законопроект, який змінює правила здачі в оренду державного майна.

Неприємним моментом експерт вважає те, що не було ухвалено змін до держбюджету.

Він також зазначає, що владі поки що не вдається проштовхнути ідею збільшення акцизу для пального (так зване "100 євро за 1000 літрів"). Однак думає, що незабаром їй це вдасться.

Читайте також на порталі "Коментарі" — Рада закликає виключити Росію із FATF: чим це загрожує країні-агресорові.