Верховна Рада України досить щільно попрацювала 23 лютого. Підсумки опублікував нардеп Ярослав Желєзняк (фракція "Голос"). Серед іншого, законодавці ухвалили документ про відшкодування зруйнованого та пошкодженого через війну житла. Експерти проаналізували для видання "Коментарі" деякі з ухвалених нардепами рішень.
Верховная Рада Укрїни. Фото: сайт Верховної Ради
Привертає увагу закон, який стосується компенсації за втрачене майно
Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок виділив низку цікавих моментів, пов'язаних із роботою Ради 23 лютого.
"Перший – закон щодо компенсації за втрачене майно. За документ №7198 загалом проголосувало 275 осіб. Він включає низку положень, необхідних для того, щоб люди, нарешті, отримали допомогу від держави на відновлення втраченого майна. Прийняття його супер! Але зрозуміло, що документ покаже себе на практиці, – зазначає експерт. – Вже є у ЗМІ заголовки у стилі "хто втратив майно, не отримає живих грошей". Хотілося б, щоби держава взяла на себе повноту відповідальності за створення такого реєстру. У законі це прописано. Але поки що складно розуміти і джерела фінансування (кошти місцевих бюджетів, держбюджету, репарації, міжнародних організацій?), і черговість виплат (що може створити соціальну напругу). Зрозуміло, що процес затягнеться надовго. Роки. Десятиліття".
Валерій Клочок припускає, що навколо цього закону буде ще чимало дискусій, що до нього вноситимуться уточнення.
"Вже видно, – пояснює експерт, – що документ містить низку корупційних ризиків. Добре, що він з'явився, але над ним доведеться багато попрацювати".
Другий цікавий момент пов'язаний, за словами Валерія Клочка, із покаранням двох парламентаріїв. Так, учора депутата Лероса 261-м голосом позбавили права участі у пленарному засіданні.
"Це викликало критику з боку представників опозиції, зокрема, "Європейської солідарності". Що говорить про явне політичне підґрунтя того, що сталося. Довгий час Лерос відверто провокував парламент своєю поведінкою, висловлюваннями та навіть непристойними жестами на адресу найвищого керівництва держави. Якщо він і мав підстави для критики, це не означає, що треба влаштовувати шоу у залі засідань Верховної Ради. І Комітет з питань етики, як на мене, відреагував абсолютно правильно, – зазначає експерт. – З огляду на мій досвід роботи у Раді протягом кількох років скажу, що з 2004-го вона поступово деградувала. Поведінка депутатів, їхніх помічників, їх висловлювання, стиль одягу декого періодично виливались у низку скандалів. Цьогорічне скликання відрізнялося тим, що нардепи навіть їли часом прямо під час пленарних засідань. Все це, м'яко кажучи, не відповідає їхньому статусу представників найвищого законодавчого органу".
Із позитиву Валерій Клочко називає те, що нардепа Трухіна позбавили повноважень за його минулі справи (ДТП, пропозицію хабара правоохоронцям).
"Показово, що представник "Слуги народу" Трухін поніс усе ж покарання. Але, на жаль, на цьому історія з ним чомусь вважається вичерпаною. Так, він втратив мандат, заплатив штраф, але це виглядає швидше як "відкуп" від скандалу, ніж як реальне покарання у ракурсі суспільної справедливості", – констатує експерт.
Крім компенсації за втрату нерухомості, українці повинні також мати можливість отримати відшкодування за втрачене рухоме майно
Кандидат економічних наук, екс-директор з розвитку бізнесу АТ "Укрзалізниця" Андрій Рязанцев найцікавішим із вчора прийнятих вважає законопроект щодо затвердження правил ведення реєстру втраченого майна.
"Але виникає низка питань, на які хотілося б отримати відповідь. Наприклад, чому ми обмежуємось виключно житловим фондом. Наскільки я розумію, компенсація втрат, які зазнали громадяни України, мала б відбуватися значною мірою за рахунок репарацій, які ми отримаємо від держави-агресора. Чи розумно обмежувати фактичну фіксацію втрат фізосіб лише житловою нерухомістю? Мені здається, що відповідний реєстр повинен містити повні втрати. Також важливо зрозуміти, що держава Україна готова самостійно компенсувати постраждалим громадянам. Якщо мова про житло – окей. Це слід робити в першу чергу. Але українці повинні також мати можливість отримати відшкодування за втрачене рухоме майно – транспортні засоби. За втрачені приватні господарства. І так далі. Втрати величезні. І якщо ми вимагатимемо репарацій – там має бути все включено", – упевнений експерт.
Необґрунтованим, на його думку, є те, що державні сертифікати, які видаватимуться на вартість компенсації (діють протягом 5 років), не можуть бути перепродані, подаровані комусь, крім права наслідування.
"Сьогодні кожна людина має свою ситуацію. І якщо держава видає такі сертифікати, гарантія протягом п'яти років компенсувати кошти, втрачені тим чи іншим громадянином України у зв'язку з військовими діями, на мою думку кожна людина має право сама вирішити – як саме скористатися цією, скажімо так, гарантією. Одна людина, наприклад, не збирається повертатися, ставши вимушеним переселенцем усередині України чи виїхавши за кордон. Ця людина втратила своє житло і, можливо, має інші плани, де тепер жити, чим займатися. Чому вона не може поступитися своїм сертифікатом тому, хто буде, припустимо, замість неї проживати в тому чи іншому населеному пункті? Якщо держава наполягає на тому, що такі сертифікати не можна перепродувати, поступатися, дарувати будь-кому, тоді не зрозуміло, навіщо вони взагалі потрібні? Достатньо буде запису в реєстрі, а сертифікат — це якийсь додатковий, зайвий документ, який не матиме жодного обігу. Просто зберігатися. Додатковий бланк, із чим може бути потім проблема", – пояснює Андрій Рязанцев.
Викликає у нього стурбованість також рішення створити комісії на регіональних рівнях, у місцевих радах, які визначатимуть збитки у грошовому еквіваленті.
"Слід розуміти, що будь-яка подібна комісія потенційно провокує корупцію. Можливо, краще визначити на державному рівні зрозумілі, прозорі квоти, які будуть затверджені для регіону, для конкретної місцевості – і жодна комісія не матиме права відхилятися праворуч чи ліворуч. Загалом такий законопроект потрібен, але виникає низка питань, які вимагають або доопрацювання, або більш чіткого роз'яснення", – вважає експерт.
Ще один законопроект, який викликає у нього подив – про заборону оголошення часу проведення засідань, сесій ВР на час дії воєнного часу (№9005).
"В апараті Ради чимало людей, які знають, що коли і як відбуватиметься. З огляду на це такий закон виглядає недоречним, – зазначає Андрій Рязанцев. – А такі таємниці виглядають швидше, ніж таємниці Полішинеля".
Читайте також на порталі "Коментарі" — як рік широкомасштабної війни РФ проти України змінив розстановку сил у світі: чого чекати далі.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.