Інвестиції - мінус, а ось податки - плюс: аналітик розповів про «сюрпризи» від влади в законопроекті №5600

Парламент найближчим часом планує перейти до прийняття законопроекту №5600, який передбачає підвищення ренти на податків. Закон прийматимуть по спецпроцедурою через великої кількості поданих до нього поправок. Чому цей законопроект, який називають ще "ресурсний" дуже боляче вдарить майже по всім українцям, виданню "Коментарі" розповів аналітик "Центру розумних рішень" В'ячеслав Черкашин.

Законопроект №5600. Фото: з відкритих джерел

Ми спостерігаємо реінкарнацію політики часів Азарова і Клименка, заснованої на нахабному збільшенні втручання держави в економічну діяльність

Хоча в ході доопрацювання проекту 5600 до другого читання декілька токсичних норм було зупинено (наприклад, обмеження права на бюджетне відшкодування ПДВ, збереження пільги з ПДВ для продажу житла на вторинному ринку, скасовано збільшення штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, скасовано норму, коли скарга платника податку щодо визнання протиправним податкового повідомлення-рішення стає підставою для податкової застави), але перелічені досягнення, на жаль, не стали вичерпними, бо документ все ще зберігає купу неприємних подарунків для платників податків.

Експерт зауважив, варто зупинитися на ключових глухих кутах проекту 5600.

По-перше, початок сплати з 2022 року загального мінімального податкового зобов’язання з с/г земель (далі — МПЗ). Сутність цього явища проста – зобов'язати власників та користувачів землі за будь-яких умов (криза, неврожай та інше) в обов'язковому порядку платити податки на рівні не нижче МПЗ. Новий податковий тягар (від 10 до 12 млрд грн на рік) впаде саме на малий бізнес (ФОПи, зокрема на  єдиному податку, сімейні фермерські господарства) та громадян, тому що більшість великих та середніх компаній його сплачувати не будуть (їх сумарне податкове навантаження й сьогодні є більшим мінімального рівня). Крім власне нового податку, бізнес отримує ще й додатковий адміністративний тягар: обов'язок подання нової звітності — окремий додаток з розрахунком МПЗ у складі податкової декларації за рік, а ФОПи — платники єдиного податку третьої групи будуть вести окремий облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції (спрощена система для них перестає бути спрощеною). 

На цьому сільське господарство не залишають у спокої, пропонуючи: 

- переформатування  пільги з ПДФО щодо доходів, отриманих від продажу власної с/г продукції — замість площі понад 2 га введено обов'язок оподаткування при продажі продукції на суму від 12 мінімальних зарплат в рік (сьогодні це 72 тис грн);

- скорочення терміну дії мораторію на індексацію нормативної грошової оцінки земель для цілей оподаткування платою за землю (на 1 рік — для с/г земель, з 01.01.2021 — для земель водного фонду, населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення — звертаю увагу на порушення вимог статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи). 

До чого призведуть ці новації? Скоріше за все до зменшення прибутків найбільш вразливих землевласників (вони отримають менше грошей від оренди земельних паїв). Більш того, частина "малих" землевласників не зможе дозволити собі дотримання всіх вимог законодавства і не витримають зростання податкового та адміністративного навантаження. Чекаємо на "земельні бунти"?

По-друге, ми спостерігаємо реінкарнацію політики (часів Азарова та Клименко), яка базується на нахабному збільшенні втручання держави у економічну діяльність. Головними механізмами проекту 5600 стануть: 

- право податківців протягом 60 днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, провести позапланову документальну перевірку будь-якого платника податку в разі заявлення ним бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення податку (чинна норма — якщо понад 100 тис грн). Іншими словами, заявив хоч копійку до відшкодування або зниження платежів у майбутньому — чекай позапланову перевірку або домовляйся;

- право отримувати на запит інформацію від платника не по факту виявленого правопорушення, а за наявності фактів, що лише можуть свідчити про порушення законодавства. На будь-які підозри податківців потрібно буде відповідати письмово та нести адміністративний тягар;

- сумнівні з огляду на конституційні свободи повноваження на отримання рішенням суду про обмеження виїзду керівника юридичної особи – боржника (борг існує понад 240 днів та перевищує 1 млн грн) за кордон до погашення боргу або звільнення такого керівника, ведення Реєстру керівників – боржників;

- обмеження права платника можливості включення до складу податкового кредиту податкових накладних, складених більше ніж 12 місяців (чинна норма — 3 роки) з моменту здійснення операції (норма допоможе вилучати до бюджету 1 млрд грн щомісяця).

Як можуть розпорядитися новими можливостями податкові органи здогадатися не важко — зростання адміністративного тиску на бізнес за для наповнення казни. 

По-третє, в умовах невпевненого відновлення економіки проєкт 5600 пропонує обтяжливі кроки з недружньої (за суттю) та незаконної (за строком впровадження) модернізації елементів окремих податків та зборів, а саме:

- утискання спрощеної системи оподаткування через виключення з 2-ої групи єдиного податку фізичних осіб — підприємців, які надають послуги з надання доступу до мережі Інтернет (зможуть належати виключно до 3-ої групи);

- замість підтримки промисловість отримує "конфіскацію" 2,5 млрд грн у вигляді збільшеного у три рази екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (з 10 до 30 грн/тонну) та підвищення у 8 разів до 01.01.2025 року (спочатку обіцяли до 2029 року) податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти;

- перенесення обов’язку сплати "місцевого акцизу" (5% з роздрібного продажу тютюнових виробів) на виробників/імпортерів. Спостерігаємо ревізію децентралізації, коли центральна влада отримає ще один інструмент впливу на місцеву владу (втрати місцевих бюджетів складуть до 2,9 млрд грн/рік).

Читайте також на порталі "Коментарі" детальний розбір від експертів законопроекту 5600.