Доступ до держземлів, підтримка імпорту та експорту: про що найважливіші рішення Верховної Ради

Верховна Рада України ухвалила 24 березня низку економічних рішень, які мають пряме відношення до воєнного стану, в якому живе Україна від початку відкритої агресії. Йдеться, зокрема, про імпорт товарів без мита, доступ до держземлів, підтримку експорту. Експерти оцінили ухвалені рішення для видання "Коментарі".

Верховна Рада. Фото: сайт Верховної Ради

Курс, взятий економічною владою останнім часом – це те, що потрібно нашій економіці, стиснутій війною, розривами логістичних зв'язок, дефіцитом

Аналітик "Центру розумних рішень" В'ячеслав Черкашин головним в економічному сенсі із законів, ухвалених українським парламентом 24 березня, називає проект 7190, який отримав назву "митної реформи".

Ще одним кроком до активізації економічних процесів стало, на його думку, ухвалення проекту 3793, спрямованого на підтримку та пожвавлення роботи державного експортно-кредитного агентства.

Не менш змістовним, на думку аналітика, виглядає і проект 7178, який пропонує в умовах воєнного стану:

— спрощення процедур переходу (підтвердження) прав використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення (автоматична пролонгація);

— цифровізацію низки процедур (подання заяв, укладання договорів та обміну інформацією про земельні ділянки);

— повну заборону на безоплатну передачу земель державної та комунальної власності у приватні руки, проведення земельних торгів;

— надання права військовим адміністраціям передавати на рік у найм землі державної та комунальної власності.

Підтримку споживчого ринку та стимул наповнення його необхідними товарами надасть законопроект №7190

Економічний експерт, координатор громадянської ініціативи "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат наголошує, що економіка воєнного часу зобов'язує змінювати підхід у формуванні та прийнятті рішень.

За словами Андрія Гарната, збереження та розвиток експорту – це важлива складова стабільності національної економіки, яка за рахунок валютної виручки підтримує платіжний баланс, а за рахунок роботи українських підприємств забезпечує робочі місця та надходження податків до скарбниці.

Загалом, констатує Андрій Гарнат, розглянуті законодавчі ініціативи в економічному секторі є вірними. Але експерта засмучує той факт, що приймаються вони в режимі, коли "смажений півень клюнув", тоді як уряди обох президентських каденцій (з 2014 по 2022 рр.) мали достатньо часу, щоб розробити та прийняти комплексну кардинально іншу фундаментальну економічну реформу розвитку, завдяки якій наша економіка зустріла б війну в значно кращому стані.

Читайте також на порталі "Коментарі" — на Київщині ЗСУ перейшли в контрнаступ.