Рубрики
МЕНЮ
Таисия Ерохина
Верховна Рада прийняла закон про електронні трудові книжки. Про суть закону, його важливість і проблемні моменти виданню "Коментарі" розповіли експерти.
Колаж: Д. Романюк/Comments.ua
Політичний експерт Олександр Антонюк підкреслює, що законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі" (або спрощено — про електронні книжки) впроваджується осучаснення регулювання трудових відносин. У тому числі — введення електронної форми обліку трудової діяльності. Що, безумовно, величезний плюс.
За словами експерта, законом передбачається:
- повноцінний перехід триватиме п'ять років, оскільки в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування є відомості про 13 млн працівників (такий масив персональних даних вимагає часу для їх обробки);
- включення до Держреєстру відомостей з паперових трудових книжок (ТК) про трудову діяльність працівника (протягом цього періоду буде застосовуватися як паперова ТК, так і електронна форма вже наявних або внесених відомостей про трудову діяльність працівника з Держреєстру);
- внесення відомостей про трудову діяльність в Держреєстр через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України (ПФУ) у вигляді сканованих або оцифрованих копій, передбачених законодавством документів (ТК, довідок і т.п.), буде здійснюватися працівником і роботодавцем з обов'язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису;
- після внесення відомостей про трудову діяльність працівника до Державного реєстру, роботодавець зобов'язаний видати оригінал паперової ТК працівникові на руки під розпис (також передбачено обов'язок роботодавця вносити на вимогу працівника в паперову ТК записи про прийом на роботу, переведення і звільнення);
- потрібно буде надати відомості про одержувану зарплату за період до 2000 року (до введення персоніфікованого обліку);
- вводиться можливість автоматичного призначення пенсії (без особистого звернення) зі збереженням права відстрочки виходу на пенсію;
- якщо перенесено призначення пенсії та продовжено перебування в трудових відносинах, розмір пенсії буде підвищуватися на 0,5-0,75%;
- в рамках автоматичного призначення пенсій також передбачена можливість визначення за допомогою програмних засобів Держреєстру найбільш вигідного варіанту для призначення пенсії, включаючи дату такого призначення.
"Запровадження електронного обліку у запропонованій законом формі передбачає концентрацію величезного масиву інформації, в тому числі, персональних даних, про переважну більшість населення країни в Реєстрі, — продовжує Олександр Антонюк. — Таким чином, питання збереження відомостей, що мають надзвичайно важливе значення для десятків мільйонів людей, які є відображенням їхнього життя, основою для поточного і майбутнього забезпечення як їх особисто, так і членів їх сімей, в разі реалізації пропозицій проекту стає питанням надзвичайної рівня — рівня національної безпеки".
Тому, підкреслює політексперт, найважливішим завданням є створення надійного захисту від несанкціонованого втручання в діяльність системи.
"На жаль, історія кібератак у світі та в Україні свідчить про певну вразливість електронної форми обліку даних. Питання безпеки є тим більш актуальним в контексті надання ПФУ монополії на володіння інформацією про трудову (і не тільки) діяльність людини. Однак зазначені питання в законі не розглядаються", — зазначає Олександр Антонюк.
Він також вважає важливим врегулювати в законі такі питання:
- надання права і можливості роботодавцю на усунення своїх помилок;
- забезпечення порядку перенесення даних з паперового носія в електронну базу і механізму усунення неузгодженості між ними;
- узгодження та синхронізація введення однакової інформації з різних джерел.
Економічний експерт, гендиректор в UFC Capital і Arsenal Capital Олександр Гаврутенко вважає, що електронні трудові книжки — це правильний, давно необхідний крок.
"Рудимент соціалістичного обліку праці давно потрібно було замінити на сучасний технологічний спосіб реєстрації трудової діяльності. І не тільки в цілях пенсійних нарахувань, але і для планування індивідуальної кар'єри, для якісного підбору кадрів на підприємствах, в цілому для системного розвитку трудового капіталу в країні", — підкреслює експерт.
На думку Олександра Гаврутенка, ризики бувають завжди і у всьому. Ті ж кібер-загрози. Їх потрібно розуміти, враховувати і знаходити способи їх запобігати і мінімізувати, а найголовніше — зіставляти з вигодами і можливостями.
"І в цьому випадку всі можливі ризики абсолютно непорівнянні з тими вигодами, яке держава отримає від спрощення, автоматизації, централізації, оптимізації та підвищення зручності користування даними про трудову діяльність населення", — упевнений експерт.
Як повідомлялося раніше, паперові паспорти так само йдуть в минуле. Рада прийняла закон, поки що в першому читанні.
Новини