Президентська форма правління в Україні: за і проти

Президентська форма правління в Україні — чи так це погано? Люди все одно сприймають главу держави, як основу всього. Лають і хвалять навіть за те, до чого він не має відношення. Що було б, отримай, наприклад, Зеленський або наступний глава України повноваження американського президента? Як це могло б виглядати? Скоротилися би витрати на утримання держапарату? Чи будуть намагатися в Україні змінити форму правління? Відповіді на всі ці питання видання "Коментарі" шукало разом із експертами.

Колаж: Д. Романюк / Comments.ua

"Президент Зеленський втрачає довіру, а з ним і весь президентський інститут"

Експерт ГО "Бюро аналізу політики" Віктор Бобиренко зазначає, що в Україні періодично обговорюється необхідність зміни форми правління. В поточний момент у нас, нагадаємо, парламентсько-президентська. Але є думки, що варто зробити ставку або на парламентську, або на президентську.

"Є позитивний досвід і тієї, і іншої форми правління. В Ізраїлі та Німеччині, наприклад, парламентська, у Франції і США — президентська. Моя особиста точка зору, що в ідеалі добре коли є сильний президент і сильна президентська інституція. Але нам щось не щастить з президентами... Мінуси — зосередження великої влади в одних руках. Плюси ж в тому, що коли президент є і главою кабінету міністрів — набагато швидше приймають рішення. У парламентській моделі це важче зробити. Процедура погодження буде довше. Але повинна бути і система противаг. Наприклад, в США затвердження бюджету — це парламентські повноваження. Повинен бути баланс, щоб в одній інституції не було занадто багато влади, якою можуть скористатися в особистих цілях. Такий варіант можливий. Народ у нас психологічно готовий до "сильної руки", готовий наділити президентство максимумом повноважень. Але навряд чи в парламенті знайдеться 300 голосів (Конституційна більшість) для такого роду змін. А на референдум питання зміни правління виносити не можна. Втім, зараз "зеленим" наплювати на закони. Можуть і винести. Правда, можуть тоді нарватися на Майдан", — прогнозує аналітик.

На його думку, ми з часом перейдемо до суто парламентської моделі. У якій є свої вади. У тому ж Ізраїлі пройшли вже 4-е вибори, але ніяк не можуть сформувати уряд.

"І все ж мені здається, що наш олігархат буде намагатися продавити саме парламентську форму правління. Президент Зеленський втрачає довіру, а з ним і весь президентський інститут. Але немає гідного варіанту на заміну, — підкреслює Віктор Бобиренко. — Старі обличчя приїлися. Ну не будемо ж ми вибирати Порошенка або Тимошенко?! А в парламентській республіці, якщо провести відповідні конституційні зміни, можна інститут президента прирівняти до рівня королеви (яка царює, але не править)".

Експерт зазначає, що зараз на інститут президента (включаючи його Офіс і т.д.) йде в рік близько 2 млрд грн. На його думку, при бюджеті в 1,3 трлн грн — це крапля в морі. Тож справа не в грошах, а в тому, щоб у нас була ефективна форма правління. Поки з цим — проблеми.

"Апріорі у нас основна маса людей вважають, що все залежить від президента. Хоч сама війна Зеленського з Конституційним судом неконституційним способом показує, що залежить від нього далеко не все... І це за умови, що у нього є хоч якась монобільшість, підконтрольний уряд. Але в 2023 році, після нових виборів, такий карт-бланш навряд чи буде можливий. Тому прогнозую, що протягом року-двох у нас будуть намагатися міняти Конституцію в ракурсі форми правління. Олігархи будуть робити все можливе, щоб не втратити важелі впливу на владу. І для них не важлива форма правління. Їм важливо, щоб президент, уряд, парламент були залежні від них. І поки ми не розберемося з цією проблемою, форму правління можна змінювати до нескінченності — краще Україна жити не стане", — резюмує Віктор Бобиренко.

"Президентська форма правління вважається однією з найнебезпечніших для молодих демократій"

Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченко, політолог Анна Малкіна попереджає, що президентська форма правління вважається однією з найнебезпечніших для молодих демократій, до яких належить Україна.

"Вона створює конституційні підстави для концентрації великого обсягу влади в руках президента, внаслідок чого може статися її узурпація, — пояснює політолог. — Як показують численні дослідження, в молодих демократіях президентські республіки дуже швидко перетворювалися в так звані суперпрезидентські (візьмемо, наприклад країни Латинської Америки). Крім того, президентська республіка ґрунтується на жорсткому поділі влади: законодавча і виконавча влада фактично ізольовані один від одного, а найважливіші елементи системи стримувань і противаг відсутні".

Наприклад, президент не може розпустити парламент, а парламент не може винести вотум недовіри президентського уряду, підкреслює Анна Малкіна.

"В цілому, президентська республіка — одна з моделей організації влади, що найбільш рідко зустрічаються. Її наявність в комбінації з демократією ефективно себе демонструє тільки в США", — вважає політолог.

Раніше повідомлялося, що Зеленський і Байден нарешті поговорили. Експерти розповіли, які перспективи відносин України і США.