Рубрики
МЕНЮ
Ярослав Волков
Нещодавно ЗМІ опублікували дані нових соціологічних опитувань, що стосуються президентських рейтингів. Результати показують, що на першому місці поки що йде діючий глава держави Володимир Зеленський, однак зараз він вже далеко не беззаперечний лідер, як два роки тому.
Володимир Зеленський. Фото: Офіс президента
За даними Київського міжнародного інституту соціології, за Зеленського готові віддати голоси 16,2% серед усіх опитаних, за Петра Порошенка — 13,1%, за Юлію Тимошенко — 10,3%, за Юрія Бойка — 8,1%.
Цікаво, що онлайн-букмекери, попри те, що до виборів президента України досить довго, вже приймають ставки. І тут фаворитом також є президент Зеленський. Так, за даними 1xBet, шанси на його перемогу оцінюються в 2,5, в той час як у Порошенка коефіцієнт 6,00, у Бойка — 9,9, у Тимошенко — 10,00.
Варто враховувати також дані місцевих виборів, які пройшли в Україні в жовтні 2020 року і стали не дуже приємним сюрпризом для партії влади та особисто Зеленського. "Слуги народу" отримали всього 17,13% місць, ненабагато випередивши "ЄС" (15,9%). Також досить вагому кількість голосів набрали кандидати від ОПЗЖ (12,92%), "Батьківщина" (10,79%) і "За майбутнє" (10,28%).
Підсумки місцевих виборів показали, що результат Зеленського на президентських виборах — це його особиста популярність, обіцянки зупинити війну на Донбасі та позбавити країну від корупції й безробіття, а також голоси тих, хто просто не хотів бачити президентом Порошенко. Сильна партія за відведений час так і не була побудована, а на місцях було дуже мало яскравих лідерів, яким би довіряли жителі регіонів.
Також важливі результати соцопитувань щодо рейтингів політичних партій, і тут для "слуг народу" вимальовується ще більш проблемна картина. Так, згідно з даними Української соціологічної групи, лідером є ОПЗЖ — 25,7%; партія Порошенко "Європейська солідарність" з результатом 20,1% йде на другому місці, а пропрезидентська політсила "Слуга народу" — тільки на третьому (16,6%). Дуже непогані шанси пройти в парламент має і "Батьківщина" — 10,8%.
А ось це вже серйозний привід задуматися, оскільки президентська політсила і так, по суті, вже втратила монобільшість у Верховній Раді, навіть якщо й буде зроблена спроба розпустити парламент і провести дострокові вибори, "слуги народу" його собі не повернуть. Мало того, вони ризикують взагалі стати меншиною, і тоді Зеленський може повторити долю Віктора Ющенка, який в 2005 році став президентом, але після виборів 2006 року був змушений працювати з практично непідконтрольною Радою.
Ми звернулися за коментарями до відомим українським експертам.
Так, політтехнолог Олексій Голобуцький вважає, що незважаючи на зниження популярності президента Володимира Зеленського, в майбутньому в країні можуть відбутися події, які посприяють поверненню йому втрачених позицій.
"Поточний рейтинг показує тенденцію: так, влада стала менш популярною, так, підтримка Зеленського йде вниз. Відповідно, політики, які послідовно опонували владі все 1,5 року, не намагаючись піти на компроміси, повернули собі голоси виборців, на хвилі ейфорії в 2019-м перейшли до Зеленському. Але більшість з них в будь-якому випадку наближаються до свого "рейтинговому стелі". З іншого боку, ми не можемо передбачити, які проблеми нас чекають. Цілком може скластися настільки важка кризова ситуація, що це змінить все розклади і нівелює весь раніше накопичений негатив до Зеленському — якщо виборці вирішать, що саме цей політик все врятує ", — вважає експерт.
У свою чергу, Володимир Фесенко вважає, що питання про те, хто буде президентом після Зеленського, ставити ще рано.
"Якби в лютому-березні 2016 року ставили таке ж питання, то навряд чи хтось дав би точний прогноз. Більшість спостерігачів не вважали Зеленського одним з головних фаворитів навіть на старті офіційної кампанії в січні 2019 року. Я назвав його головним фаворитом в кінці січня 2019 року, і до моїх тодішнім оцінками більшість спостерігачів ставилися скептично ".
За його словами, обгрунтований прогноз по фаворитам майбутніх президентських виборів можна буде давати не раніше, ніж за рік до президентських виборів.
"До того ж рейтингова ситуація вже змінюється — вона кілька різна до заборони телеканалів, підконтрольних Віктору Медведчуку, і після", — додав Фесенко.
Також варто відзначити, що у "слуг народу" і особисто Зеленського не просто падає рейтинг, а й зростають антирейтинги. Втім, більшість українських політичних експертів схиляються до думки, що ця проблема не дуже суттєва, з огляду на сьогоднішні реалії.
"Високі антирейтинги — одна з характерних рис української політики, — зазначає Олексій Голобуцький. — Але саме для нашого суспільства це не вирок і має значення, якщо є реальна альтернатива. Але коли вибирати фактично нема з кого, особи все ті ж, то будь-який антирейтинг втрачає значення. Втім, незважаючи на "заморожену верхівку" з одних і тих же 4-х прізвищ (Порошенко, Тимошенко, Бойко, Зеленський), у нас все ж намічається можливість альтернативи. У цьому контексті називають прізвища Кличко, Разумкова і Гройсмана ".
На думку Голобуцького, в плані загального позиціонування і Кличко, і Гройсман, і Разумков фактично претендують на одну нішу: поміркованих політиків, готових до компромісів центристів — те, до чого прийшов в результаті і Зеленський. Тому вибирати з них українці будуть за іншими критеріями.
Що стосується майбутніх парламентських виборів, то тут ситуацію передбачити також непросто. Навіть незважаючи на той факт, що лідери цієї гонки набагато випереджають решту групи "переслідувачів".
"Напевно з'являться і нові гравці (нові політичні сили), і розклад сил може помінятися. У 2014 р майбутній переможець парламентських виборів ( "Народний фронт") з'явився за два з половиною місяців до виборів. У 2014 р взагалі з'явилася нова політична реальність, і партійний ландшафт істотно змінився. У 2018 р немислимо було уявити собі результат парламентських виборів 2019 г. Все поміняли сенсаційні президентські вибори ", — підкреслює Володимир Фесенко.
Ймовірно, головні причини падіння рейтингу президента Зеленського — це не тільки триває корупція, невиразна політична і економічна стратегія, а також підвищення тарифів ЖКГ, що призвело до протестів. Правляча команда, на жаль, виявилася малоефективною, а обіцянки, які давав Зеленський під час передвиборної кампанії, в більшості своїй так і не були виконані.
З 2014 року Україна переживає найскладніші часи за весь період свого існування як незалежної держави. Втрачено Крим і значна частина Донбасу, економіка має серйозні проблеми, які "слуги народу" не тільки не вирішили, але і ще більше погіршили.
Якщо раніше можна було звинувачувати в розв'язанні війни "майданівців" і особисто Петра Порошенка, то зараз у виборців виникає цілком резонне питання: чому Порошенко пішов, а проблеми, в яких звинувачували в тому числі і його, хто не наважується? І, незважаючи на той факт, що сам екс-президент особисто перед виборами зізнався в тому, що припускався помилок і порушував закон, багато, розчарувавшись в Зеленський, вже хочуть повернути настільки нелюбимого Петра Олексійовича. І навіть не тому, що він був хорошим президентом, а тому, що в питаннях взаємин з Москвою він був більш конкретним, а у відносинах з Європою — більш ефективним.
Обіцяне Зеленським "закінчення війни" так і не настало. Мало того, багато питань, які вирішувалися в цьому напрямку при Порошенко (наприклад, обмін утримуваними особами), зараз просто зайшли в глухий кут.
З країни як і раніше їдуть люди в пошуках кращого життя. Зростає безробіття, а епідемія коронавируса її значно посилила, як і помилки при введення карантинних заходів.
По всій країні поневіряються понад мільйон лише зареєстрованих переселенців, які теж можуть гіпотетично дати голоси, але про які просто "забули". Небагато позитивне, що можна відзначити серед роботи діючої команди щодо Донбасу, це, мабуть, ремонт доріг і мостів, як наприклад у Станиці Луганській.
Цей, а також інші фактори вимагають сильного і розумного керівника держави, а не просто веселу людину, яка вміє жартувати і грати на роялі інтимним місцем.
Відзначимо, що часу до виборів дійсно багато, але певні висновки можна зробити вже сьогодні. Швидше за все, на виборах 2024 роки вже не буде явного фаворита, як в 2019 році. Серед лідерів гонки намічається як мінімум тривладдя (Зеленський, Порошенко, Бойко). А якщо до того часу з'являться "темні конячки", та ще й старі політики на кшталт Юлії Тимошенко наберуть популярність, у нас в першому турі взагалі може вимальовуватися "Самбірщина".
Деякі експерти висловлюють думку, що зростання популярності ОТЗЖ — це вірний сигнал до того, що на наступних президентських виборах Зеленського може випередити як Юрій Бойко, так і інший лідер цієї політсили — кум Путіна Віктор Медведчук (якщо візьме участь). Напевно на вибори піде хтось один з них, вони розрахують це потім, грунтуючись також на соціології, і "дробити" голоси свого електорату навряд чи стануть. І тут вже підключаться не тільки політичні, але й економічні чинники. Не забуваємо про те, що кандидат від ОТЗЖ збирає голоси проросійськи налаштованих громадян, і для його підтримки підключиться як офіційна Москва, так і російський капітал, у якого є свої вигоди на території України.
Серед українських експертів, які вважають РФ беззаперечним агресором, ходить думка, що Зеленському та Порошенко необхідно зараз якщо не об'єднуватися, то, по крайней мере, укласти хоча б "пакт про ненапад". І якщо вони продовжать війну між собою, то ОТЗЖ цим неодмінно скористається і на президентських виборах просто залишить обох поза справами. А перемога Бойко або Медведчука, на їхню думку, може привести до остаточної втрати української державності.
Безумовно, це дуже сміливі і різкі заяви. Однак частка істини в них є. Можливо, це розуміють і "слуги народу" — не дарма ж президент вжив заходів щодо телеканалів Медведчука.
Нагадаємо, стало відомо, скільки заробив Зеленський в грудні і січні.
Новини