Головна Новини Політика президент Підсумки американо-канадського рейду Зеленського: що з важливого могло залишитися за лаштунками
commentss НОВИНИ Всі новини

Підсумки американо-канадського рейду Зеленського: що з важливого могло залишитися за лаштунками

Україні потрібно реалістично оцінювати ситуацію у взаєминах із союзниками, вона не стоїть на місці, динамічно розвивається

23 вересня 2023, 14:50
Поділіться публікацією:

Президент України Володимир Зеленський після візиту до США, який залишив неоднозначне враження, відвідав Канаду. У ході брифінгу за результатами зустрічі з канадським прем'єр-міністром Джастіном Трюдо український лідер повідомив, що ми отримали новий пакет оборонної підтримки, що Канада приєдналася до підготовки наших пілотів для управління літаками F-16, а її компанії візьмуть участь у першому Форумі оборонних індустрій, який незабаром відбудеться в Україні. Що можна сказати про американо-канадський рейд Зеленського? Що могло залишитися за лаштунками? Які очікування виправдалися, а які – ні? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Підсумки американо-канадського рейду Зеленського: що з важливого могло залишитися за лаштунками

Володимир Зеленський. Фото: сайт Офісу президента

На контрасті зі складним візитом у США виглядало перебування української делегації у Канаді

Генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ (2006-2010 рр.) Ігор Романенко зазначає, що за понад півтора року повномасштабної війни загальна ситуація, що складається у взаєминах з нашими союзниками, видозмінюється. Час робить своє (втома), до того ж деякі країни вступили або збираються вступити в передвиборчий період, що накладає свій відбиток.

"Ми бачимо це за поведінкою Польщі, у якої вибори наступного місяця. Впливає виборча ситуація і на США, хоч там вибори лише в листопаді наступного року. Внутрішня боротьба знижує можливості підтримки України. Нам висувають нові вимоги. І в таких непростих умовах Зеленський із командою вирушили до США", – пояснює експерт.

З огляду на це візит серйозно відрізнявся від тріумфального у грудні минулого року. Наразі, зазначає Ігор Романенко, президентові довелося докласти чимало зусиль, обстоюючи інтереси України.

"У Палаті представників уже більшість у республіканців. І їхній лідер – Кевін Маккарті – займав досить жорстку позицію щодо звітності України за виділену допомогу. За результатами переговорів начебто заявив, що залишився задоволений. І це важливо, тому що незабаром Конгрес ухвалюватиме новий бюджет, де заплановано 24 млрд доларів на підтримку нашої країни. І деякі республіканці виступають за значне скорочення допомоги. Крім того, Маккарті не дозволив Зеленському виступити перед усім Конгресом. У результаті наша делегація працювала з головами партій, із низкою конгресменів. Так, у широкому спектрі, але не в такій теплій атмосфері, як було минулого року", – наголошує експерт.

Окремо відбулася зустріч із главою Пентагону, з президентом Байденом. І добре, що то були закриті зустрічі, вважає генерал. Є розуміння з обох сторін, що багато питань, включаючи військові, слід обговорювати саме у такому форматі.

"Припускалося, що будуть ухвалені рішення щодо виділення настільки потрібних нам тактичних ракетних комплексів ATACMS, по винищувачах F-16 (які Штати нам поки не надають, це поки готові робити лише деякі європейські країни). Але цього не сталося. Швидше за все, в закритій частині ще вирішуватиметься питання про передачу нам невеликої партії ATACMS (і відповідні новини вже просочуються в пресу), а також про прискорення навчання наших льотчиків на F-16 (з можливою передачею цих літаків і самими США)", – вважає Ігор Романенко.

На його думку, є певні результати за підсумками цієї подорожі. Не такі швидкі та явні, як було раніше (коли зрушило з місця питання з танками, із системами ППО-ПРО). Щось реалізовуватиметься поступово. На жаль, надії на те, що прорив відбудеться у процесі візиту Зеленського до США чи одразу після, не виправдалися, констатує експерт.

"На контрасті зі складним візитом до Штатів виглядало перебування української делегації у Канаді. Тут був яскравіший, тепліший прийом. Досягнули результатів щодо надання нам бронетехніки, з низки економічних моментів. Озвучено гарні домовленості. Та й загальнолюдський прийом – із політиками, чиновниками, представниками бізнесу – був у Канаді набагато тепліший, ніж у США", – зазначає експерт.

Ігор Романенко закликає реалістично оцінювати ситуацію у взаєминах із союзниками. Вона не стоїть на місці, динамічно розвивається. Як би не було складно та важко, нам і з поляками, і з американцями (наші найпотужніші союзники) слід працювати максимально дипломатично та ефективно. Добиваючись спільної мети – перемоги над російським агресором, констатує генерал.

Однією із "закулісних" тем могла бути така собі формула "мирного плану"

Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченка, політолог Ганна Малкіна поділилася таким коментарем:

"Візит президента Зеленського до США був затьмарений дипломатичним скандалом з Польщею, що не могло не позначитися на загальному враженні від цієї поїздки. Наш президент виглядав напруженим і трохи засмученим. Зважаючи на все, основні питання стосувалися корупції та використання наданої допомоги. І хоча ці питання чітко не звучали у публічній площині, заява генсека НАТО Столтенберга про те, що цільове використання коштів Україною є на полі бою, є підтвердженням головної теми".

За словами експерта, корупція – одна з найявніших проблем української держави. Про неї забули у перший рік війни завдяки приголомшливим результатам українських сил оборони та мужності українського народу. Але зараз вона знову повернулася до порядку денного на тлі зростання військової та економічної допомоги Заходу та відсутності розуміння, коли це закінчиться.

"Українська влада спробувала підготуватися до візиту Зеленського до США шляхом відставки токсичного керівництва міністерства оборони, гучного арешту олігарха Коломойського та низкою менш гучних справ. Однак Захід, зважаючи на все, не задовольнився показовими акціями і вимагає системної роботи з конкретними результатами", – зазначає Ганна Малкіна.

Ще однією невдачею, на її думку, стало невключення до нового пакету військової допомоги далекобійних ракет ATACMS, на які ми дуже розраховували.

"Тут уже йдеться не про наші помилки, а про те, що, зважаючи на все, ми й так добре справляємося на даному етапі війни. Добре справляємося, виходячи з тієї логіки, яку малюють західні спецслужби та "архітектори" світопорядку, схильні до стримування України на полі бою, щоб її приголомшливі успіхи не підштовхнули президента Путіна до відчайдушного рішення застосувати ядерну зброю. Тому що насправді ніхто не знає, що робити, якщо вона буде застосована, — пояснює політолог. – Україна ж знайшла рішення відсутністю ракет. Цим рішенням стали дрони різних видів і модифікацій, які успішно використовуються на території РФ, проте вони не є високоточними і досить вразливі для сил ППО".

Ганна Малкіна не виключає, що однією з "закулісних" тем могла бути така собі формула "мирного плану", яка потенційно могла влаштувати Росію. Незважаючи на те, що президент Зеленський непохитно стоїть на цілком правильній і логічній ідеї про вихід на кордони 1991 року, треба розуміти, що тиск щодо інших рішень на нього чиниться постійно, наголошує експерт.

"Щодо Канади, то ця поїздка була неанонсованою. Це може говорити про те, що візитом до прем'єра Трюдо українська влада хотіла спробувати згладити неоднозначне враження від візиту до США. Певною мірою це вдалося: теплий прийом у канадському парламенті, обіцянка суттєвої макроекономічної допомоги, розширення списку санкцій, підготовка пілотів та приєднання до Форуму оборонних індустрій", – констатує політолог.

Читайте також на порталі "Коментарі" – чим закінчився візит Зеленського до США – чи вдалося виконати головне завдання.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини