Нововведення від Зеленського: навіщо Україні Центр протидії дезінформації

9 березня, під час Всеукраїнського форуму "Україна 30. Культура, медіа, туризм", президент Володимир Зеленський повідомив, що в Україні найближчим часом почне роботу Центр протидії дезінформації. Він також зазначив, що в Україні планують ввести уроки медіаграмотності в шкільній програмі для розвитку критичного мислення у дітей. Експерти проаналізували ці ініціативи для видання "Коментарі".

Центр протидії дезінформації

Просування медіаграмотності — дуже важливо для України

Виконавча директор Українського інституту медіа та комунікації, медіаексперт Діана Дуцик вважає, що і створення Центру протидії дезінформації, і просування медіаграмотності — це важливі ініціативи.

"Про те, що повинен бути єдиний центр протидії, у першу чергу російській пропаганді та дезінформації, ми, як і інші колеги-медіаексперти, говорили з моменту, коли Росія почала військову і інформаційну агресію. Тому я вважаю, що ми з цією ініціативою запізнилися на багато років. Хоча це не означає, що Центр не потрібно створювати сьогодні. Єдине, я була б реалісткою. Навряд чи він сьогодні може стати міжнародним хабом, як того хоче президент. Ми втратили час. Європейські партнери вже давно створили свій Стратком (Центр стратегічних комунікацій), який успішно працює. Щоб взяти на себе координацію в міжнародному масштабі, потрібні серйозні кошти, яких Україна не має, а також стратегічне бачення. Стратегічне бачення — це відповідні кадри. Подивимося, хто очолить Центр, хто буде в команді ", — зазначає Діана Дуцик.

Коментуючи ініціативу щода медіаграмотності, експерт назвала її гіперважною в сьогоднішньому світі, в умовах інформаційного безладдя.

"Але знову є одне "але". Президент сказав, що "уроки медіаграмотності повинні з'явитися в нашій шкільній програмі" (дослівно). Той, хто готував йому виступ, мабуть, погано знає цю тему, — говорить Діана Дуцик. — Насправді, в Україні в частині шкіл (в рамках експериментальної програми) впроваджується медіаграмотність. Інша справа, що треба переходити до впровадження медіаграмотності (або як окремого предмета, або інтегрованого в інші гуманітарні предмети) у всіх школах. І для цього необхідно здійснити ряд заходів, можливо, і на законодавчому рівні".

Виконавча директор Українського інституту медіа та комунікації резюмує: "В цілому ініціативи хороші, але питання в тому, як вони будуть реалізовані, наскільки реалістичні цілі будуть ставитися перед тими, хто їх буде втілювати в життя, і чи достатнім буде фінансування".

Кардинальних змін в Україні чекати не варто

Експерт Інституту постінформаційного суспільства, медіаексперт, заступник міністра інформполітики (2017-2019 рр.) Дмитро Золотухін вважає, що поява спеціальних людей, які будуть займатися питаннями протидії дезінформації, в такій великій країні як Україна нічого кардинально не змінить.

"Поки в держапараті не працюватиме вертикально-інтегрована система стратегічних комунікацій, яка проникає в кожен орган влади, Центр протидії дезінформації буде всього лише ще однією організацією, на яку будуть вішати всіх собак. Ніякої Центр, скільки б грошей він не коштував, не зможе впоратися з мультімілліардной проблемою. Він може бути ефективною частиною системи. Однак замінити систему собою — просто не в змозі", — пояснює Дмитро Золотухін.

За його словами, в появі такого Цента він не бачить ніяких ризиків, крім відсутності бажаного результату.

"До того ж, ми ще не бачили подробиць того, що, власне, збирається запропонувати нам Міністерство культури і інформаційної політики. А не маючи фактів, складно судити про те, які можуть бути ризики ", — зазначає експерт.

Нагадаємо, експерти розповіли виданню "Коментарі" про особливості функціонування медіа та туристичної сфери в нинішніх умовах, а також про те, що гальмує розвиток цих галузей.