Рубрики
МЕНЮ
Татьяна Веремеева
Кабінет міністрів України вчора, 17 березня, погодив дострокове припинення повноважень голови правління АТ "Укрзалізниця" Володимира Жмака і поклав виконання обов'язків на Івана Юрика. За тиждень до цього рішення, 11 березня, директор з комерційної роботи та логістики "Укрзалізниці" Іраклі Езугбая вирішив піти у відставку, нібито у зв'язку з повільним реформуванням підприємства і цькуванням керівництва підприємства. "Коментарі" розбиралися разом з експертами, чим обгрунтована заміна керівництва УЗ і що зараз відбувається в компанії.
Володимир Жмак. Фото із відкритих джерел
Напередодні рішення Кабміну кандидат економічних наук, екс-директор з розвитку бізнесу АТ "Укрзалізниця" Андрій Рязанцев повідомив, що відставку Володимира Жмака підтримала Наглядова рада компанії.
"Фіаско команда Жмака зазнала фактично протягом пів року. Кілька хаотичних спроб видати бажане за дійсне, візуалізація продовження реформування при реальному стрімкому піку вниз. Особисто для мене все стало зрозумілим після знайомства з проектом фінплану на 2021 рік", — прокоментував рішення Рязанцев.
Рішення Кабміну прокоментував і сам Володимир Жмак. У своєму Telegram-каналі він написав, що вважає рішення дивним і не бачить підстав для свого звільнення.
Жмак також розповів, що вранці 16 березня, в його день народження, йому зателефонував голова Наглядової ради "Укрзалізниці" і після привітань запропонував негайно написати заяву про звільнення за згодою сторін. Але його ця пропозиція не зацікавила. Після цього уряд прийняв рішення про звільнення Володимира Жмака з посади керівника "Укрзалізниці". Не забув він і про свої досягнення.
"4-ий квартал 2020 року став успішнішим, ніж аналогічний у попередні два докризові роки, частка вагонів УЗ на ринку зросла з 16 до 24 відсотків, ми почали ламати схеми та боротися з корупцією, повернули УЗ довіру ринку і ділового співтовариства, пасажирські маршрути поновлювалися, електроенергію стали купувати безпосередньо у виробника і за два місяці 2021 року продали металобрухту у два рази більше, ніж за весь 2020 рік. Нами був напрацьований алгоритм анбандлінгу УЗ і підготовлений амбіційний фінансовий план (правда, "традиційні" темпи Мінінфраструктури не дозволили нам його до цього часу затвердити)", — написав Жмак.
Економічний і політичний експерт Борис Кушнірук вважає, що нове правління прийшло під обіцянки провести реформу. Причому реформу, формально узгоджену з урядом і наглядовою радою УЗ.
"Суть була в тому, щоб розділити види діяльності УЗ. Окремо: вантажоперевезення; пасажирські перевезення; системи диспетчеризації (обслуговування всіх залізничних шляхів, під'їздів, стрілок); ремонтні підприємства (вагони всіх видів, локомотиви). Але та непрозора система, яка була до цього, дозволяла непогано збагачуватися. І її не особливо хотіли (і не хочуть) міняти бенефіціари. І коли Жмак і ті, хто прийшов з ним, спробували почати реформу, вони зіткнулися з серйозним опором", — вважає експерт.
На думку Бориса Кушнірука, коли вантажоперевезення почали відокремлювати, почалася боротьба за вантажі. Раніше було так: кому даємо, кому не даємо, за якою ціною — вирішували непрозоро, з власною вигодою. Багато грошей і можливостей. А коли почалася політика прозора і зрозуміла (як надаватимуть вагони, причому пішла конкуренція з приватними компаніями, які вже перевозять велику частину вантажів, як тільки почалася спроба зробити конкурентним ринок), пішли ігри.
"Чиновники середньої ланки УЗ, які непогано на всьому наживалися, певні профспілки, нардепи, зробили все, щоб блокувати реформу, дискредитувати її. І, судячи з того, що нове керівництво змусили піти, бажання продовжувати дерибан — перемогло", — зазначає експерт.
Керівник міжнародної консалтингової компанії Investegy, експерт з економічного аналізу та транспортної інфраструктури Ярослав Пилипчук зазначає, що рішення про звільнення Володимира Жмака з посади голови правління УЗ, яку він займав з кінця серпня минулого року, підтверджує проблеми "Укрзалізниці". І те, що там йде постійна боротьба за сфери впливу. Причому ведуть її ті, хто вже давно "в темі", знає схеми, потоки — і не бажає ними ділитися.
"Ситуація в цілому в "Укрзалізниці" досить сумна. Бачимо падіння вантажоперевезень, бачимо проблеми з інфраструктурою, величезні фінансові втрати. В цьому році вперше заклали коштів на оновлення пасажирського складу. Але в цілому ситуація досить критична. Інвестицій серйозних немає, не налагоджено бізнес-процеси. А розв'язувати проблеми підняттям цін на квитки — не варіант. Пасажири і так не завжди можуть потягнути діючі розцінки. Є глобальні питання по наглядової ради. Чим він займається? Це його функція — дивитися і розбиратися, щоб не було схем, корупційних потоків, щоб проходила оптимізація процесів, реформування. А у нас діяльність УЗ розслідує парламентська Тимчасова слідча комісія. Що робить Наглядова рада — незрозуміло. Як і те, що роблять в ньому люди, які ніколи не працювали на залізниці", — говорить експерт.
На його думку, було б розумно, не чекаючи закінчення контрактів, розірвати їх з діючими членами Наглядової ради. І почати публічно, прозоро процедуру відбору нового — з тих, хто реально має відношення до залізничної сфери. Також важливо виробити стратегічний план розвитку УЗ і прийняти, нарешті, закон про залізничний транспорт.
Нагадаємо, Верховна Рада прийняла проект постанови про створення Тимчасової слідчої комісії ТСК з питань перевірки і оцінки стану АТ "Укрзалізниця", розслідування фактів можливої бездіяльності, порушення законодавства органами управління, що призвели до значного погіршення технічного стану підприємства. Про те, хто може потрапити під удар і які можуть бути наслідки розслідування розповіли українські експерти.
Новини