Рубрики
МЕНЮ
Козлова Альбіна
У Стамбулі пройшли переговори щодо "зернового коридору" між представниками України, Туреччини, ООН та Росії. Продовження з можливим підписанням угоди обіцяють наступного тижня. Чи є шанс, що угода почне працювати? Які ризики бачите?
Фото ілюстративне / Pixabay
Директор Агентства моделювання ситуацій політолог Віталій Бала вважає, що є можливість домовитися про розблокування українських портів. За його словами, про це вже заявили офіційні представники Туреччини та ООН.
"Проблема в тому, що ми не знаємо, чого натомість хоче Росія. Поки що про це не говорять. Але ми знаємо традиційний метод РФ – створити проблему, а потім сісти за стіл переговорів її вирішувати. З вигодою для себе. Ще недавно всі заявляли, що немає сенсу про щось говорити з Путіним. Намагалися Шольц, Макрон. Марно. У результаті Росію почали робити ізгоєм. А вона, як робила раніше у тій же Сирії, створивши своїми військовими злочинами гуманітарну, міграційну кризу, так само діє в Україні. У тому числі провокуючи продуктову кризу. І тепер беручи участь у вирішенні проблеми, яку сама ж ініціювала", – пояснює Віталій Бала.
При цьому, акцентує він, росіяни цілеспрямовано б'ють по українських елеваторах, випалюють поля пшениці. Свідомо проводячи політику створення продовольчої кризи світового масштабу.
"Вважаю, РФ виставлятиме певні умови, у тому числі в контексті ослаблення санкцій. І якщо буде досягнуто якоїсь домовленості щодо морського експорту українського зерна, країна-агресор теж отримає від цього певну вигоду", – прогнозує політолог.
Експерт Українського інституту політики Владислав Дзивидзинський розмірковує так:
"Як кажуть, голод – не тітка, час не чекає. Наростаюча проблема продовольчої кризи, спричиненої, зокрема, блокуванням морського експорту українського зерна, змушує різні країни діяти. Як поодинці, так і колективно. Саме про це – чотиристороння зустріч у Стамбулі. Кожна із сторін переслідує свої цілі. Глобальна ж – деблокувати українські порти та забезпечити експорт зерна".
Для української сторони, пояснює експерт, це ключове питання через те, що зерно приходить у непридатний стан. Його потрібно обов'язково експортувати, отримавши такі необхідні нам у нинішній ситуації живі гроші. До того ж незабаром буде зібрано врожай нового сезону. І його треба десь зберігати.
"При цьому важливо, щоб до контролю за вантажами не залучалася країна-агресор. Найкраще нехай це будуть Туреччина, представники ООН", – зазначає Владислав Дзивідзинський.
За його словами, для міжнародних організацій, як та сама ООН, розв'язання подібних проблем є демонстрацією будь-якої роботи. Тому що поки що вона демонструє мінімальні результати, а виклики – максимальні. Все гостріше стоїть питання ефективності ООН, необхідність існування цієї організації.
"Що стосується РФ, то для неї подібні переговори – привід показати себе, хоча б в інформаційному просторі (переповненому даними про злочини росіян в Україні), "рятувальником", таким собі гуманітарним гравцем, – вважає Владислав Дзивидзинський. — Цікава в цих процесах і роль самої Туреччини, яка стала майданчиком для переговорів. Її залежність від українського експорту може негативно вплинути на економічну ситуацію, яка в Туреччині і так, м'яко кажучи, не дуже хороша (спад економіки, девальвація національної валюти – ліри). Плюс офіційна Анкара системно працює над тим, щоб Туреччина стала регіональним лідером. Особливо на тлі ослаблення Росії через війну з Україною".
Експерт резюмує: не без компромісів – на наступній зустрічі варто очікувати на підписання певних документів. І, швидше за все, порти буде розблоковано. Але як швидко це станеться, і чи всі сторони дотримуватимуться домовленості – відповісти складно. Швидше за все, угода досягатиметься важко, а виконуватиметься – частково.
Як писав портал, з якими проблемами зіткнулися аграрії, чи є рішення.
Новини