Президент України Володимир Зеленський здійснив робочу поїздку до Берліна для зустрічі з канцлером Ангелою Меркель. "Коментарі" вирішили підбити підсумки цієї зустрічі і попросили експертів оцінити її результати.
Зеленський зустрівся із Меркель. Колаж: "Коментарі" / Дмитро Романюк
Фахівці пояснили, що можуть означати озвучені Зеленським і Меркель заяви в ракурсі "Північного потоку-2", а також щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Крім цього журналісти намагалися з'ясувати, як, з огляду на викладені позиції, може відбутися зустріч Зеленського з Байденом.
"Берлінська зустріч — це, швидше, звірка позицій"
Директор Департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень, доктор політичних наук Ігор Петренко вважає, що за підсумками зустрічі в Берліні особливого прориву ми не отримали. Але Зеленський чітко заявив про позицію України і щодо "Північного потоку-2", і щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.
"Говорячи про ПП-2, президент не робив акцент на компенсації нам за втрати через прогнозоване падіння транзиту, але наполягав на необхідності оцінювати ситуацію з точки зору безпеки. І України, і ЄС. Тобто, пов'язував запуск газопроводу з більш широким порядком денним. Пояснював, що відсутність транзиту через Україну розв'язує росіянам руки щодо більш агресивних дій проти нашої країни", — зазначає Ігор Петренко.
Крім того, продовжує експерт, робився акцент і на важливості диверсифікації поставок газу в ЄС.
"Хоч ПП-2 ще не запустився, РФ вже спекулює цим питанням, скорочуючи постачання газу, тим самим збільшуючи його ціну. Показує, як вона готова використовувати ПП-2, — підкреслює експерт. — Меркель продовжила відстоювати свою позицію стосовно газопроводу і тих "плюшок", які отримає Німеччина у зв'язку із його запуском. Але послідовна канцлер і щодо того, що Україна повинна залишатися країною-тразітером. Тут має йтися про довгостроковий контракт із "Газпромом". А тому повинна бути консолідована позиція щодо тиску на РФ з боку Заходу. Зупинити ПП-2 вже не вийде. Тепер питання його запровадження в експлуатацію. На яких умовах. І з якими запобіжниками".
Коментуючи переговори з Донбасу, Ігор Петренко зазначив, що сторони зійшлися на необхідності реанімувати, оживити Нормандський формат. Але є певні розбіжності.
"Меркель говорить про важливість імплементації формули Штайнмаєра в українське законодавство. А Зеленський акцентує, що справа не в цій формулі, що ми готові говорити про кластерні підходи (послідовність виконання Мінських угод). Причому це — ініціатива Німеччини та Франції з урахуванням наших пропозицій. Де першочерговим є питання безпеки. Припинення обстрілу, виведення військ, контроль над кордоном, повернення дії законодавства України в ОРДЛО і можливість стежити за його дотриманням. І ми готові перейти до політичних питань (амністія, особливий статус), але лише пов'язуючи їх з питаннями безпеки, роблячи все покроково", — пояснює експерт.
За словами Ігоря Петренка, більш конкретні речі ми побачимо-почуємо після візиту Меркель, а потім і Зеленського до Вашингтону.
"Берлінська ж зустріч — це, швидше, звірка позицій, годинників, вислуховування один одного. А далі — питання комунікації по лінії США-Німеччина-Україна", — прогнозує експерт.
"У діалозі з Байденом Зеленському буде складно"
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик зізнався, що не почув за підсумками німецького візиту президента України якихось проривних речей, які дозволили б Зеленському стійкіше, аргументованіше апелювати до США.
"Швидше за ми почули досить мляву позицію — як Києва, так і Берліна. До того ж були відверті ляпи, — зазначає експерт. — Наприклад, Зеленський говорить, що в разі припинення транзиту газу, без нього залишаться і території ОРДЛО. Хоч у 2019 році "Нафтогаз" спеціальним листом стверджував, що чутки про постачання газу Україні в ОРДЛО — фейк. Питання — хто бреше? "Нафтогаз" чи Зеленський на зустрічі з Меркель?"
Віталій Кулик також звертає увагу, що крім стурбованості Німеччини щодо того, що Україна повинна залишатися країною-транзитером газу в контексті СП-2, ми нічого в цілому від Берліна не почули.
"Позиція Меркель не змінилася: ставка на необхідність запуск діалогу з РФ, без слів у сфері посилення режиму санкції щодо країни-агресора. Зате нам досить твердо нав'язують так звані кластери з врегулювання конфлікту на Донбасі, де присутні і формула Штайнмаєра, і амністія, і інші пункти, "червоні лінії", які в Україні вважаються капітуляцією. Тому не вважаю, що Зеленський досяг цілей на зустрічі з Меркель. Ми не зробили відповідної підготовки, не надали належного тиску. Тому в діалозі з Байденом Зеленському буде складно — у нього хитке підґрунтя з важливих для нас питань", — прогнозує Віталій Кулик.
Фахівець нагадав, що зараз Банкова активно мусує необхідність запуску — паралельно Нормандському — формату, де були присутні б США. Але бачення цього формату поки розпливчасте, підкреслює експерт.
"Можливо участь США в більш широкому контексті, де предметом переговорів не буде винятково Донбас. Але і про таку модель я поки не чую ні від Вашингтона, ні від Києва, — каже Віталій Кулик. — З огляду на вищевикладене у мене досить песимістичний погляд на результати переговорів в Німеччині. Тепер важливо ловити Банкову за руку, якщо та буде намагатися протягнути кластери. І давати по цій руці, щоб не допустити взяття офіційним Києвом на себе додаткових зобов'язань, які не зможемо потім переграти".
Нагадаємо, раніше "Коментарі" розповідали, чи варто українцям, на думку експертів, турбуватися через нещодавній черговий телефонної бесіди між Путіним і Байденом. Подробиці — в нашому матеріалі.
Також на порталі ви можете дізнатися, де лідерці білоруської опозиції Світлані Тихановській вдалося перетнутися з українським президентом Володимиром Зеленським.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.