Рубрики
МЕНЮ
Владимир Лавский
"Коментарі" дізналися в експертів, які вигоди отримають всі сторони після завершення конфлікту в Нагірному Карабасі і які висновки має для себе зробити Україна.
Експерт Національного інституту стратегічних досліджень по Близькому Сходу Микола Замікула називає озвучені домовленості закономірним результатом військової ситуації, що склалася в зоні бойових дій (повної поразки вірменських сил) і наявності інтересів ключових геополітичних гравців в регіоні (в першу чергу — російських), які ускладнюють вирішення конфлікту виключно за допомогою зброї.
"Головним бенефіціаром нової угоди стає Російська Федерація. Вона підсилює свою військову присутність на Кавказі; "Консервує" конфлікт, який дає Москві важелі впливу як на Баку, так і на Єреван; отримує додаткові бали до власного іміджу "миротворця" і "впливового гравця" на міжнародній арені. Водночас для Азербайджану домовленості фіксують новий статус-кво в зоні конфлікту, який закріплює переможні результати військової кампанії", — підкреслює експерт.
На його думку, згода вірменської сторони на виведення військ з окупованих територій за межами власне Карабаху, фіксація нової лінії розмежування згідно з актуальною ситуацією на фронті (де за азербайджанцями залишається місто Шуша — перлина азербайджанського Карабаху), відкриття транспортного зв'язку з Нахічевань — все це є значним успіхом для Баку.
Посилює свої позиції на Кавказі й Туреччина. Особливо, якщо турецькі миротворці дійсно прибудуть в зону конфлікту, як про це заявляв президент Азербайджану Ільхам Алієв.
"Вірменія зазнала беззаперечної поразки, — вважає Микола Замікула. — Вона втратила контроль над значною частиною утриманих територій. Втім, і для неї угода може мати позитивні наслідки — якщо спричинить зміни суспільних настроїв. Поразка дає вірменам можливість переосмислити своє позиціонування в регіоні, відмовитися від націоналістично-експансіоністської риторики і звернутися до вирішення проблем відновлення власне вірменської держави. Це — єдиний вихід для оздоровлення Вірменії, забезпечення її стабільного розвитку ".
Втім, зазначає експерт, судячи з подій в Єревані (масові протести проти підписання капітуляції прем'єр-міністром Ніколом Пашіняном), сумнівно, що вірмени адекватно оцінюють ситуацію і скористаються цим шансом.
Микола Замікула вважає, що головний висновок із ситуації для України — статус кво щодо заморожених конфліктів і конфліктів низької інтенсивності на пострадянському просторі не є незмінним.
"У разі глухого кута в процесі дипломатичного рішення, що розтягується на десятки років, вдале і вміле застосування військових засобів з метою зміни балансу сил може принести успіх і забезпечити звільнення окупованих територій. Саме цього досяг Азербайджан, — підкреслює експерт. — Втім, за військовими успіхами має слідувати їх дипломатичне закріплення. І, як показують події, професійне керівництво розуміє, що в сучасних умовах в деяких випадках краще взяти паузу, а не затягувати операцію. Саме в такому контексті слід розглядати дії Баку. Деякі вже критикує Алієва за недостатню жорсткість і небажання йти до остаточної перемоги. Але, на мою думку, це помилкова оцінка. В цьому випадку Баку досяг важливих результатів ".
Військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов запевняє, що він очікував саме такої розв'язки ситуації в Нагірному Карабасі (НК).
"Росія втрутилася в конфлікт в момент, коли війна отримала корінний перелом, а повна перемога Азербайджану була близька. Не виключаю, що збитий азербайджанцями російський військовий вертоліт Кремль міг використовувати в контексті примусу Азербайджану до світу на вигідні для РФ умовах. Азербайджан вже визнав цей факт, вибачився, готовий виплатити компенсацію. Є версія, що знищення російського вертольота (якого не повинно було там знаходиться) — свого роду попередження РФ від Туреччини. Зроблене руками Азербайджану. Дали зрозуміти, що контролюють всю території і не дозволять військам переміщатися без узгодження з ними. Але я все ж схиляюся до першої версії ", — зазначає військовий експерт.
Головними вигодонабувачами від такого роду вирішення конфлікту Олег Жданов вважає Туреччину і Росію. Причому РФ — більшою мірою.
"Росія зберегла добрі стосунки з Азербайджаном, якому без перешкод дала можливість відвоювати раніше втрачені землі. Плюс — Москва отримала максимально ослаблену Вірменію, особливо в частині політичного керівництва. Прем'єра Пашиняна, швидше за все, та ж вулиця, яка привела до влади, викине з неї. А у РФ буде можливість поставити на місце вірменського прем'єра проросійського політика. До того ж РФ отримала підстави для збільшення своєї присутності на Південному Кавказі. Під виглядом запровадження 2 тисяч миротворців в НК буде проводиться куди більш масоване перекидання військ", — підкреслює Олег Жданов.
Він упевнений, що Україні з цієї ситуації треба зробити головний висновок — тільки армія може забезпечити як військову, так і політичну безпеку країни від зовнішнього ворога.
Новини